- •1. Предмет і структура політології
- •2. Категорії та методи політології.
- •3. Функції політології та її роль в житті суспільства
- •4. Стародавній етап розвитку політичної думки (Китай, Греція, Рим).
- •5. Середньовічний етап розвитку політичної думки (а. Августин, ф. Аквінський).
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної науки у Новий час.
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції 20 ст.
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10. Проаналізуйте політичні їдеї козацько-гетьманської держави.
- •11. Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні хvііі-XIX століття
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх століття.
- •13. Розкрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики.
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16. Поняття, природа, основні риси політичної влади.
- •17. Легітивність політичної влади.
- •18.Ресурси і функції політичної влади.
- •19. Політична влада в сучасній Україні.
- •20. Політика як елемент системи культури суспільства.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільств
- •32. Поняття, ознаки і типи держави
- •33. Історичний генезис і функції держави
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та державного устрою
- •35. Здобутки і проблеми державотворення в сучасній україні
- •36. Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій
- •38.Проаналізуйте партійні системи та їх класифікацію
- •39.Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів
- •46. Вибоча система сучасної України
- •47. Стуність та структура Політичного режиму
- •48. Типи політичних режимів
- •49. Політичний режим сучаної України
- •50. Поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства
- •51.Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання і функції політичної еліти.
- •76. Зміст і основні характеристики політичної модернізації
- •78. Характерні особливості міжнародних відносин
- •79. Міжнародні політичні організації
- •80. Україна в світовому і загальноєвропейському політ процесі
- •81.Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства
- •82.Лобізм як політична практика
- •83. Глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації
- •84. Проблема міжнародного тероризму як загрози існування сучасної цивілізації
- •85. Суть політичного аналізу
- •86. Суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88.Зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Характеристика основних громадянських прав, свобод та обов’язків.
- •90.Зміст поняття “політичне рішення”, принципи і способи його прийняття.
7. Проаналізуйте основні політичні концепції 20 ст.
Для кінця ХІХ – початку ХХ століття характерні якісні зміни у механізмах і способах організації політичного процесу. Розвиток індустріального суспільства, демократизація суспільного життя,
утвердження громадських прав і свобод індивіда проводять до різкої активації участі мас у політичному житті.
Новий порядок взаємовідносин мас і влади значною мірою перебудовує традиційну конфігурацію панування/підкорення у суспільстві:
1) виникають нові способи легітимізації, які апелюють до волевиявлення мас;
2) оформлюються спеціальні інституційні механізми завоювання і утримання політичної влади – масові політичні партії, які борються за вплив виборців;
3) розвиваються нові засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення), здатні значною мірою впливати на громадську свідомість мас.
Фундамент нової реалістичної політичної науки було закладено у концептуальних побудовах Г. Моски, В. Парето, М. Вебера та Р. Міхельса, які значною мірою визначили загальний напрямок подальших
досліджень сфери політичного життя в ХХ столітті.
Концепція “політичного класу” Г. Моски і теорія “еліти” В. Парето. Витоки нової реалістичної теорії звичайно, відносять до концепцій італійських дослідників Гаетано Моски та Вільфреда Парето, які поставили за мету показати, яким чином і хто насправді керує суспільством.
Використовуючи історичний метод, Г. Моска прийшов до висновку про те, що в кожному суспільстві існує фундаментальний поділ на два класи : 1) правлячий клас ; 2) керований клас. Перший з них становить пануюча меншість, яка виконує всі політичні функції, монополізує владу. Другим – численним – класом керує перший, він його також і контролює. Зі зміною однієї політичної сили іншою змінюється склад правлячого класу, його структура, вимоги до його членів, але як такий клас цей клас існував і завжди існуватиме. Поряд із Г. Москою елітистичну інтерпретацію політичного процессу розвинув також і В. Парето На його думку, в будь-якій галузі людської діяльності є группа людей, що діє з найвищими показниками. Такі угруповання людей, кожен з яких має у своїй галузі найвищу оцінку, Парето
запропонував звати “елітою”. У його трактуванні еліта – це вибрана частина суспільства, що вивищується над ним своїми певними якостями. По суті концепції Моски та Парето являють собою своєрідний перехідний етап між класичною політичною теорією і сучасними політологічними дослідженнями.
Політична теорія М. Вебера. Значною мірою на формування сучасної парадигми політичних наук вплинули праці видатного німецького філософа, соціолога, історика Макса Вебера. Сутність феномена влади він убачав перш за все у можливості підкорення певному наказові. На його думку, цей наказ може бути виконаний з трьох причин : по-перше, через власні інтереси; по-друге, за традицією та звичкою і, по-третє, через особисту схильність та симпатію. Трьом мотивам підкорення відповідають три моделі владно- політичних стосунків, три типи легітимного (узаконеного у свідомості люду) панування легальне, традиційне, харизматичне. Розгорнутий виклад цієї теорії М. Вебер здійснив найфундаментальнішій праці “Господарство і суспільство”.