2.3.2 Цикл "експерт-аналітик"

Подібно до циклу автор-редактор, що застосовується в книговидавничій справі, діаграми IDEF0 переглядаються і змінюються для забезпечення точності віддзеркалення наочної області і поліпшення своєї якості.

Для кожного рецензента автором, як правило, готується свій набір діаграм. Пропозиції по змінах і виправленнях повертаються рецензентами автору для внесення їх в модель. При виникненні розбіжностей між автором і рецензентом спірна діаграма звичайно розсилається всім рецензентам для досягнення групового консенсусу. Формально механізм рецензування і модифікації діаграм підтримується полями Status і нумерацією діаграм, контроль історії змін — полем Field (див. табл. 2.1).

2.3.3 Побудова моделей

Жодна модель не повинна будуватися без ясного усвідомлення об'єкту і цілей моделювання. Вибране визначення мети моделювання повинно відповідати на наступні питання:

• Чому моделюється даний процес?

• Що виявить дана модель?

• Як ті, що ознайомилися з цією моделлю, зможуть її застосувати?

Наступне речення може служити прикладом формулювання цілєй моделювання. Виявити завдання кожного працівника компанії і зрозуміти в цілому взаємозв'язок між окремо взятими завданнями для розробки керівництва по навчанню нових співробітників.

Моделі будуються для того, щоб відповісти на набір поставлених питань. Такі питання формулюються на ранніх стадіях моделювання і згодом служать основою для чіткого і короткого визначення цілі моделювання. Прикладами таких питань можуть бути:

• Які завдання менеджера?

• Які завдання клерка?

• Хто контролює роботу?

• Яка технологія потрібна для виконання кожного кроку? і т.п.

2.3.4 Точка зору

З методичної точки зору при моделюванні корисно використовувати думка експертів, що мають різні погляди на наочну область, проте кожна окремо взята модель повинна розроблятися виходячи з єдиної наперед певної точки зору. Часто інші точки зору коротко документуються в прикріплених діаграмах FEO (For Exposition Only) виключно для наочності викладу.

Один із способів використання FEO‑діаграм полягає у відокремленні функціонального блоку від його оточення за допомогою створення діаграми із єдиним блоком і всіма стрілками, які відносяться до нього, на зразок контекстної діаграми (рис. 2.13). Це може виявитися корисним у ситуаціях, коли потрібно швидко отримати інформацію про інтерфейс (стрілки) функціонального блоку, а відповідна діаграма декомпозиції містить надто багато об’єктів.

Рис. 2.13. Діаграма FEO для виділення функціонального блоку та його стрілок

Крім того, зустрічаються наступні види презентаційних діаграм:

• копія діаграми IDEF0, яка містить всі функціональні блоки, і стрілки, що відносяться тільки до одного з функціональних блоків, — це дозволяє відобразити взаємодію цим блоком і іншими об'єктами діаграми;

• копія діаграми IDEF0, яка містить всі функціональні блоки, і стрілки, що безпосередньо відносяться тільки до входу і (або) до виходу батьківського блоку;

• різні точки зору, як правило, на глибину одного рівня декомпозиції.

Точку зору потрібно підбирати достатньо акуратно, основою для вибору повинна служити поставлена мета моделювання. Найменуванням точки зору може бути найменування посади, підрозділу або ролі (наприклад, керівник відділу або менеджер з продажу). Як і у випадку з визначенням мети моделювання чітке визначення точки зору необхідне для забезпечення внутрішньої цілісності моделі і запобігання постійній зміні її структури. Може виявитися необхідним як раз побудова моделей з різних точок зору для детального віддзеркалення всіх особливостей виділених в системі функціональних блоків.

Як вже пікреслювалося, діаграма FEO може бути використана для пояснення якої-небудь частини процесу, відображенням особливої точки зору або виділенням функціональних деталей, які неможливо показати з використанням синтаксису IDEF0. Вони можуть забезпечуватися додатковим пояснюючим текстом і необов’язково повинні розроблятися із врахуванням обмежень стандарту IDEF0. Діаграми FEO можуть бути асоційовані із будь-якою існуючою в моделі діаграмою, але не являються ієрархічною частиною моделі. Діаграма FEO – копія будь-якої існуючої в моделі діаграми. Діаграма ідентифікується за допомогою:

• імені, яке задається розробником;

• ідентифікатора типу AxF, де x показує номер вихідної діаграми, а символ F показує, що діаграма має тип FEO.