Для учнів 5–7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

17

5-й клас. СВІТ ПРИРОДИ В МИСТЕЦТВІ

Тематику завдань в основному спрямовано на вивчення різноманітності природних форм і явищ у мистецтві та реальній дійсності.

Завдання цієї програми – більш глибоке, ніж у початковій школі, вивчення художньо-вира­жальних засобів живопису, графіки, скульптури, декоративного мистецтва (силует об'єм масш­таб, пропорції, величина, структура, фактура, колір, пляма, лінія, тон та ін.) і на цій основі – сві­доме використання їх у практичній роботі під час створення художніх образів у реалістичному або декоративному ключі.

Під час вивчення форми в емоційно-естетичному аспекті (перший і другий напрямки роботи див. табл. 1 “Форма”) доцільно поряд із вивченням Народного (насамперед, українського) і сучас­ного декоративно-прикладного мистецтва, ознайомити учнів з японською гравюрою, китайськими і японськими сувоями, експресіонізмом та деякими течіями і напрямками в мистецтві.

Під час вивчення форми і простору в реалістичному ключі необхідно поставити акцент на від­творенні об'ємно-пластичних якостей округлих предметів прийомами лінійного і кольоро­пластичного трактування форми. У композиціях із відображенням пейзажних мотивів робота про­вадиться на основі закріплення знань про доперспективні способи передачі глибини відкритого простору. При цьому необхідно звернути особливу увагу на питання повітряної перспективи й увести поняття про єдність точки зору на те, що зображується (допомогти це засвоїти може аналіз робіт художників європейської школи, починаючи з XVI ст.). Явища уявного зближення паралель­них прямих у відкритому просторі бажано вивчати на основі спостережень.

У межах навчальної проблеми “Колір” відбувається ознайомлення з колористичною палітрою різних художніх напрямків живопису. При цьому більш доцільними .будуть твори кінця ХІХ – по­чатку XX ст., всяких колір є основним засобом художньої виразності.

Н

18

авчальна проблема “Питання композиції та композиційна діяльність” передбачає продов­ження вивчення основних композиційних прийомів, що сприяють розкриттю художнього задуму, наприклад, свідомий вибір висоти горизонту, кількості планів, потрібної точки зору як засобів ви­разності у композиції пейзажу.

Навчальні завдання (мета)	Орієнтовна тематика і зміст роботи	Клас	Рекомендо­вана техніка та матеріали	Примітки
1	2	3	4	5
ФЛОРА
Формувати в учнів уміння осмис­лювати конструкцію форми рос­лин та їхніх складових, здатності до художньо-естетичного сприймання навколишньої дійсності, вміння бачити та емоційно відгукнутися на такі естетичні прояви, як виразність компактної маси вкритого листям дерева і кетягів калини (горобини); лінійно-ажурна графіка будови форми дерева (куща, гілки) без листя або засохлої рослини; фактура, текстура поверхні, краса кольору та його відтінків; вміння бачити в рослині її геометричну основу; з великої кількості ознак об'єкта помітити ті, що характеризують його образно.	Уроки сприймання реальної дійсності. “Вчимось милуватися й радіти шипшині скромній, квітці польовій”. Квіти, трави, дерева (свого краю або інших регіонів).	5–7		На основі спо­стережень: екскурсії, пе­регляд слайдів, кіно- , теле- , відеоматеріа-лів.

19

1	2	3	4	5
20 Ознайомити зі способами зобра­ження рослинних форм у різних культурах світу, техніками й мате­ріалами. Вміння визначати на­лежність творів до тієї чи іншої художньої культури. Формувати здібності емоційно на­солоджуватися під час сприймання художніх образів природи в обра­зотворчому мистецтві: своєрідніс­тю їх художнього трактування, красою форми, кольору і ліній, ритмом і контрастами, гармонією (як відчуттям музичного образу), кольоровими співзвуччями.	Уроки сприймання образотворчого мистецтва. Стародавній Єгипет: ритуальні сцени у зарос­тях лотоса, папірусу. Єгипетські ордери (колони). Антична культура: стилізація рослинних форм на грецьких вазах. Античні підлоги. Рослинні мотиви в розписах Кноського палацу на острові Крит. Розписи римських вілл. Культура Індії: рослинні мотиви в розписах печер Аджанти, камінні рельєфи з рослинни­ми мотивами в храмах періоду індуїзму. Китай, Японія: сувойний живопис (гори-води, квіти-птахи). Рослинні мотиви на ширмах, на­стінних розписах та віялах. Культура XV— XX ст. в Європі: прийоми зо­браження рослинного світу в творах живопису епохи Відродження. Передача матеріальності та об'єму в натюрмортах XVII— XVIII ст. Стиль модерн (жорсткість або плавність ліній, декоративний характер форми; використання рослинних мотивів в архітектурі, меблях та ін.). Пуантилізм. Експресіонізм (виразність форми, її трансформація з метою підсилення виразності). Фовізм (група художників, твор­чість яких характеризується локальним кольо­ровим вирішенням, побудованим на контрас­тах, площинною трактовкою об'ємних форм, наприклад А. Матісс). Слов'янська культура: вишивка, мереживо, розписи прядок, посуду (Хохлома, Гжель,	5–7	Вправи: спроби від­творити окремі ху­дожні при­йоми.	Записи в робо­чому зошиті (словнику). Можна порів­няти і співста­вити зобра­ження будь-якої рослини (дуба, квітки троянди, пів­ників та ін.) у різних євро­пейських куль­турах: від ре­тельної, до­кладної і чіткої проробки (епоха Відрод­ження,

1	2	3	4	5
	Жостово в Росії), набивні тканини, килими, хустки, російська узорчатість XVII ст. Квітка — улюблений мотив української народної творчості: мереживо, вишивка, ручне ткацтво (фризові, букетні, вазонні композиції); ткани­ни (набійка, вільний розпис); традиції квітко­вих килимів (Полтавщина, Чернігівщина); де­коративний розпис житла (лісостепові, степові райони, перш за все — Петриківка); живопис (у тому числі натюрморти) К. Білокур, рос­линно-квіткові мотиви в “мальовках” і стан­кових декоративних композиціях майстрів пе-триківської школи розпису/ а також інших на­родних художників України; розпис посуду (Опішня, Косів, Васильків та ін.); рослинні мотиви у витинанках: гілка, букет, вазон, де­рево та ін.			XVII ст.) до абстрактно-виразної (XX ст.), а також — у сучасному і народному декоративно-ужитковому мистецтві.