Загальні навчальні завдання (мета) практичної роботи до розділу “Пейзаж”

Розвивати здібності створення пейзажного образу засобами образотворчого мистецтва на основі асоціативного сприймання художнього слова і музичних творів (фрагментів).

Простір: закріплення знань та вмінь у зображенні простору доперспективними способами. Пер­спективне зображення місцевості, зокрема пагористої, гірської, хмар на небі (ілюзорне зменшення в міру віддалення, світло- та кольороповітряна перспектива, загороджування, плановість: ближ­че — нижче, далі — вище).

Ілюзорне сходження паралельних ліній, розташованих під кутом до площини картини. Озна­йомлення з точками сходження горизонтальних паралельних ліній. В окремих випадках — спроби передавати єдину точку зору на те, що зображається. Елементарне ознайомлення з точками сход­ження вертикальних паралельних ліній (вид згори на двір, групу будівель та ін., вид знизу з близької відстані на високий об'єкт або групу об'єктів). Ознайомлення на елементарному рівні з передачею простору, якщо кут зору становить 180° і більше (сферична перспектива): сприймання світу окре-мими тваринами, в яких очі дуже опуклі або розташовані з боків голови (бабка, плазуни, собака породи “російська борза” та ін.).

Віддзеркалення предметів на поверхні води.

Передавання тривимірності об'єктів у просторі. Передавання освітлення об'єктів та зображення падаючих тіней, що вказують на розташування джерела світла відносно об'єктів.

Колір: розвиток колористичного відчуття як основи для розуміння гармоній колірних поєднань; застосування знань та умінь у створенні гармонійних колірних співзвучностей у практичних робо­тах. Свідомий вибір колористичного вирішення під час створення пейзажного образу. Викорис-

58

тання багатства колірних відтінків для створення живописного пейзажного образу в реалістичному ключі. Зміни локального кольору предмета (об'єкта) залежно від освітлення, часу доби, атмосфер­них явищ (запона дощу, шар повітря, туман). Спроба роботи у поданій колірній гамі з викорис­танням усієї колірної палітри.

Композиція: вміння композиційно організувати зображення пейзажу в прямокутному форматі (у тому числі у фризовому та вертикальному, із співвідношенням сторін більшим ніж 1:2, 1:3 і таке ін.).

Ознайомлення з підпорядкуванням кольору і форми композиційних елементів загальному за­думові в реалістичній манері зображення пейзажу. Поняття про цілісність композиції. Закріплення знань про значення лінії горизонту в досягненні виразності композиції.

Декоративний пейзаж: усвідомлене застосування міри умовності і декоративності (форми, ко­льору, простору, композиції) з опорою на прийоми і методи роботи професійних і народних майст­рів. Уміння композиційно організовувати будь-яку замкнену площину зображення.

Продовження таблиці

1	2	3	4	5
АСОЦІАТИВНИЙ ОБРАЗ, ЯКИЙ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА СПРИЙМАННІ СЛОВА АБО ПРОСЛУХУВАННІ МУЗИЧНОГО ТВОРУ (ФРАГМЕНТА)
Чудові барви природи
Розвиток асоціативного мислен­ня, кольорочутливості ока. Закріплення знань з кольоро-	Барви моря. Світанок; Рожевий ранок. Скільки сонця! Скільки ласки й світла!	5–7	Виконання вправ: конкретний	На вправи можна виділя­ти частину ча-

59

1	2	3	4	5
знавства. Удосконалення технічних прийо­мів зображення, підбору кольо­рів, навичок швидкого виконання начерків без попереднього вико­нання малюнка олівцем та оста­точної завершеності. Передача перспективи неба.	Вечірній час — чудовий час. Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизофіалковий... Які прекрасні сутінки в природі! День погас — і все спочило. Вечірній дощ, як синя свічка. Темна ніч усе покрила темним покривалом. Усмішка природи; Ранок року. Чудовий день — змужнілий і палкий. Спека; Листопад. Стомлена спечена, журиться нива. Осінь іде на коні, не спіткнися, кінь багря­ний. Хмарка пливе кучерява. По ясному небі тихенько пливуть громадою хмарки біляві. І холод і мряка надворі панує. Дощ іде, купчасті тучі. Чорне хмарище суне повагом. Сивий туман. “Лягла зима і білі солов'ї затьохкали холод­ними вустами”.	5-7 - « - - « - - « -	вибір зумов­лений замис­лом автора або завданням учителя. Рекомендують­ся: 1.Живописні техніки (у то­му числі аква­типія) і колаж. 2. Графічні техніки (різ­ні). 3. Комбінова­ні (змішані) техніки.	су уроку. Мож­ливе прове­дення й ціло­го ypoкy, а також виконання домашніх за­вдань. Рекомендовані музичні твори або їх фраг­менти див. у додатку до Програми.
Рух у природі
Закріплення і розвиток умінь ви­користання (відповідно до обра-зу, який створюється) різнотов-	Розбурхане море. Життя води різноманітне. “Тече вода, не зна зупинки .”	5–7

60

1	2	3	4	5
щинних ліній, ліній різного ха­рактеру, комбінацій “лінія — крапка — пляма”, різних штрихо-вок.	Грайливий вітер. Розбишака вітер. Завиває хуртовина.	- « -
Голоси стихій
—	Ураган; повінь; виверження вулкана, цунамі; землетрус.	5–7	—	—
Гармонія з природою
Створення абстрактних (в основ­ному, кольорових) композицій з точки зору особистих переживань або літературних чи вигаданих.	“Панує мир в моїй душі”. Тихий вечір. “Яка ніч!” Чудернацькі сни. “Осіння мряка з падолистом...” “На крилах вітер пісню носить”. “Тихий сон по горах ходить, За рученьку щастя водить”. “Стояла я і слухала весну, вона мені багато говорила”. “Вечірній дзвін...”	5–7 - « - - « -	—	—
ВІТЕР МАНДРІВ
Подорожі рідною країною: “Чи на світі є країна ще миліша за наш край?”
Передавання простору засобами лінійної перспективи (в зобра-	Чудовий Дніпро.	5	Акварель, гу­аш, комбіна-	У цьому і в наступному

61

1	2	3	4	5
женні річки, дороги та ін., які йдуть у далину). Використання кольоротональної перспективи для вираження про­стору земної поверхні і неба. Ознайомлення з просторовим, оптичним змішуванням кольорів. Спостереження за зміною кольо­ру об'єктів (предметів) крізь кольо-рове скло, світлофільтри. Спроби передати зміну кольору предметів (об'єктів), освітлених вечірнім сонцем. Спостереження за зміною кольо­ру падаючих тіней на білому тлі при кольоровому освітленні. - « - - « -	“Стрічкою у далечінь утіка нескінченна дорога”. “Куди ти линеш, хмарко чарівна?” “Стоїть гора високая, попід горою гай”. “Карпатські гори, мов застиглі хмари”. “Голубіє далина” “Ви бачили, як розквітає степ?” “Струмок серед гаю, як стрічечка”. “Дорога в некошений степ” (“Веселі мандри у південний степ” )	5 5 5 5,6 5 5 6 6	ція з крейдою. Графічне до­опрацювання кольорової основи. Акварель по вогкій основі. Графічне до­опрацювання кольорової основи. Рвана апліка­ція. Акварель, гу­аш, кольорова крейда. Графічне до­опрацювання по живопис­но-акварель­ному пропи-суванню. Акварель, гу­аш. Широке про­писування ак-	блоках про пейзаж для активізації творчого мис­лення і уяви можливе ви­користання літературних і музичних тво­рів (фрагмен­тів).

62

1	2	3	4	5
- « - - « - - « - - « - Фрагментарна композиція. Використання контрастних фак­тур для передачі матеріальності об'єктів (каміння, земля, листя, пісок тощо).	“Ви знаєте, як сплять старі гаї?” В лугах за рікою (наше село). “Маленька річечка. Дніпра тихенька доня”. “Скрізь біля хати — пахощі м'яти”. “Квітчастий луг... А в далині, мов акварелі, примружились гаї, замислились оселі”. “Місто спить і сплять машини”. “Біжить з-під каменя вода”. “Прилетіли журавлі, сіли в полі на ріллі”. “Сумує над річкою сонна верба”. “Задзвенить і заспіва вода джерельна, мов жива”.	6 6 6,7 7 7 7 5,6 - « - - « - - « -	вареллю (гуашшю) по малюнку вос­ковою крей­дою. Акватипія: гу­ста гуаш, до­опрацювання: продряпуван­ня паличкою. Графічне до­опрацювання по живопис­но-акварель­ній основі. Акварель, гу­аш, акватипія. Комбінація: акварель (гу­аш), крейда, графічне до­опрацювання. Графіка. Графіка (мож­лива ґрато-графія).	Можливе ви­конання 2—3 композицій: ранок, день і вечір.

63

1	2	3	4	5
Подорожі у далекі країни: “Я б крила простер і злетів, наче птах”
Усвідомлений вибір колірної га-ми та її збагачення колірними відтінками. - « - Передача простору лінійними, світло- та кольороповітряними засобами. Віддзеркалювання об'єктів на во­дяній гладі.	У заморську далечінь. У тропічному лісі. Палаюче сонце пустелі. В гості до північного моря. Таємнича ніч у Бахчисараї (за О. С. Пушкі­ним). Острівець дикої природи. В горах Кавказу. Морський-пейзаж. Романтичний острів. Могутня природа.	5 5 5 6 6 6 6 7 7 7	Акварель, гу­аш, пастельна крейда. Гуаш по ко­льоровому тлу (можливе гра­фічне доопра­цювання — продряпуван­ня). Колірне вирі­шення (аква­рель, гуаш) або чорно-білий варіант — графіка - « - - « -
ПОРИ РОКУ В ПРИРОДІ: “Чарівний дивосвіт”
Передача плановості, глибини простору лінійними та кольоро-тональними засобами.	Сади багряніють навколо. Дрімають села.. Ясно ще, осіннє сонце сяє	5 б	Гуаш або ак­варель: робота окремими

64

1	2	3	4	5
- « - Вираження в композиції атмос­ферних явищ кольоро- і світло-повітряними засобами. - « - - « - Свідоме використання колірного ладу (колориту) як засобу ство­рення художнього образу в пей­зажі.	“О диво, осене барвиста! Стань зачаровано й дивись!” “Осені мила журба”. Журлива осінь. Налітає осінь у негоді. “Блукає опівночі вітер — бродяга осінній, ру­дий”. “Осінь взяла кошик, вийшла в ліс холодний”.	7 5 6 5 6 6	мазками по сухому. Гуаш: широке, вільне, пас­тозне письмо. Акватипія (з графічним до­опрацюванням). Графіка: туш, паличка (пе­ро), фломас­тер. Графіка або робота гуаш­шю (за ви­бором). Тонований аквареллю па­пір, кляксо-графія, гра­фічне доопра­цювання.	Можливо з використан­ням мастихі­на, роботи па­льцем.

65

1	2	3	4	5
- « - - « - - « - - « - - « -	Плаче небо, вкрите хмарами. Літо золоте сховалось за дощами. “Ох ці дощі! Ну скільки ж можна лити...” “Густий туман над городом, повис...” “Сад увесь убрався в іній, проти сонця він — як синій”. “І місто все стоїть зальодяніле...” “Під ногами сніг рипучий, нині день ясний, блискучий”.	5 6 7 7 5 7 5	Акварель по вогкій основі. - « - Акватипія з доопрацю-ванням. Гратографія: чорне тло по­кривається бі­лою (світло-блакитною) гуашшю або розтяжкою кольору від блакитного до білого. Гратографія: біле покриття по кольоровій (синьо-блакитній) основі. Гуаш (можли­во — по бла­китній основі).

66

1	2	3	4	5
- « - - « - - « - - « - - « - - « - - « -	“У грудні ранки сіро-голубі”. Зимовий вечір. “За віконцем в білім полі — сутінь, вітер сні­говий...” Абрикосова заметіль. (Рожевий сад. В яблуне­вому саду.) Зелений шум. Радісний дощ (в селі, в місті). “Що це за симфонія сонця і води?”	6 7 7 5 5 6 6,7	Гуаш (можли­ва аплікація). Гуаш. Графіка (вибір графічних за­собів — за за­думом автора). Широке про­писування ак­вареллю (гу­ашшю) по ма­люнку восковою крейдою з на­ступним до­опрацюван­ням. Акварель, гу­аш. Акварель, гу­аш, графічне доопрацюван­ня (або пас­теллю).

67

1	2	3	4	5
- « - - « - - « - - « -	“Глянь, весна яка розквітла!” Прийшла весна весела. Бузкова імла. (Кущ бузку під моїм вікном.) “Пахнуть липа й медуниця, багряніє мак”. “В травневім лісі галява пахуча”. “Ходило літо, вітер пах м'яким зеленим ди­вом”.	5 6 7 5 6 7	Акварель, гу­аш, пастельна крейда. Акварель, гу­аш. Доопра­цювання: гра­фічне або крейдою. Акварель, гу­аш. Доопра­цювання пас­тельною крей­дою. Графічне до­опрацювання по живопис­но-акварель­ній основі.	Можлива па­перова мозаїка. Художньо-поетична фан­тазія.
ДЕКОРАТИВНИЙ ПЕЙЗАЖ
Умовне трактування засобів ху­дожньої виразності (форми, ко­льору тощо) при створенні деко­ративного пейзажу.	“Сади багряніють навколо”. “Червоно-жовтою стіною ліс осінній став пе-реді мною”. “Зажурлива пора, очей зачарування”.	5 6 7	Варіанти: гу­аш, колаж, аплікація (у тому числі складна: з на­кладними

68

1	2	3	4	5
Створення пейзажної композиції у стилі декоративних пейзажів українських народних художни­ків. - « -	“Цвітуть бузки, садок біліє”. “Садок вишневий коло хати”. Зачарована ніч. (“На небо синє князь місяць плине”.)	5 6 6,7	елементами та у поєднанні з витинанкою). Основа — ко­льорова. Гуаш, кольо­рова основа. Доповнення (доробка) — чорний кон­тур. Гуаш по ко­льоровій (те­мно-блакит­ній, синій) основі.	Див. розділ “Сприйман­ня”. Можлива імі­тація вітража.

69

6-й клас. ОБРАЗ ЛЮДИНИ В МИСТЕЦТВІ

Зміст програми 6-го класу базується на вивченні основних принципів зображення людини та її діяльності в образотворчому мистецтві різних епох та напрямків.

Вивчення форми зосереджується на особливостях формоутворення фігури людини з акцентом на вільному передаванні різноманітності рухів, краси і виразності пластики, прояву емоційного стану людини (як у портреті, так і в сюжетних композиціях).

Під час реалізації навчальної проблеми “(Простір і об'єм” передбачається розвивати уявлення учнів про єдність точки зору в реалістичному зображенні, а також формувати їхні знання і вміння передавати об'єм форми живописними і графічними засобами, зокрема в більш складних завдан­нях, наприклад, у портретних зображеннях людини (голова, фігура). Поряд з цим бажано ознайо­мити учнів із способами передавання простору в культурах різних народів світу (єгипетський крес­лярський метод аксонометричної передачі простору і об'єму, в японсько-китайському мистецтві, комбінація цих методів у східних мініатюрах, зворотна перспектива в іконографії).

Навчальна проблема “Колір” розглядається як засіб передавання емоційного стану людини, а також у декоративному та абстрактно-символічному аспектах. Удосконалюються навички учнів у створенні гармонійних поєднань кольорів у композиціях.

У композиційній діяльності передбачається опанування учнями та свідоме використання таких типів композиції, як закрита та відкрита, динамічна та статична; використання на свідомому рівні таких засобів організації композиції, як ритм, асиметрія, рівновага, композиційний центр; форму­вання уявлень про цілісність композиції. У 6-му класі діти починають вивчати тривимірну комп'ютерну графіку, що морально готує їх до вивчення законів перспективи в образотворчому мистецтві, з якими вони почнуть більш детально знайомитися в 7-му класі.

70

Навчальні завдання (мета)	Орієнтовна тематика і зміст роботи	Клас	Рекомендована техніка та ма­теріали	Примітки
1	2	3	4	5
Розвиток в учнів здібностей сприймати красу тіла людини, його пластику, доцільність будо­ви, особливості будови та про­порцій чоловічої, жіночої, дитя­чої фігури, рис обличчя людей різних національностей. Ознайомлення із засобами та прийомами зображення людини в портретних та сюжетно-тематичних композиціях в худож­ніх культурах різних народів. Поширення уявлень про портрет­ний жанр.	Уроки сприймання реальної дійсності та обра­зотворчого мистецтва. “Людина створена для щастя”. Умовний характер зображення людини у пер­вісному суспільстві: динамізм, експресія, пло-щинний характер. Палеолітична Венера, як символ родючості, дітородіння. Ритуальні ма­ски: історія виникнення та розвитку, види ма­сок, традиції декору тіла людини: татуювання, фарбування. Використання подібних об'єктів в сучасних святах, наприклад: ряджені у слов'янських народів, народні свята в Китаї, Індії, карнавали у Венеції, Ріо-де-Жанейро та ін. Вивчення імітації рухів тварин у мисливсь-ких та ритуальних танцях. Стародавній Єгипет і Месопотамія: особливості зображення людини в настінних розписах і рельєфах: голова та ноги — у профіль, тулуб — анфас, площинний і статичний характер зображення. Ритм (метр) як засіб виразності в сюжетних композиціях із зображенням людини. Виділення головного (соціальне значущого) розміром. Тема праці в	5–7	Спроба швид­ких начерків та зарисовок у стилі творів, що перегля­даються.	Записи в ро­бочому зошиті (словнику). За наявності уроків ритмі­ки і танцю в школі можли­ва постановка колективного ритуального танцю з виго­товленням ма­сок на уроках образотворчо­го мистецтва.

71

1	2	3	4	5
	мистецтві Стародавнього Єгипту. Особливості єгипет­ського рельєфу; контррельєф, включення до композиції ієрогліфів. Ритуальна єгипетська скульптура: основні статичні пози, відсутність зображень старих та дітей. Спроби передати схожість у скульптурі. Зображення людини в античному мистецтві: пластичний характер площинних зображень у розписах крито-мікенської культури (цар-жрець; діти, які граються). Розвиток грецьких скульптурних зображень людини: архаїчні ста­тичні Куроси і Кори; класичні, що передають красу, силу, гармонію; експресивно-виразні в епоху еллінізму (передавання складного руху, його виразності та увага до сцен побутового характеру). Тема спорту в мистецтві античнос­ті. Відсутність портретної схожості. Стародавній Рим: скульптурний портрет; яск­рава індивідуальна образна характеристика, передача портретної схожості. Портрети на повний зріст, бюсти. Кінна статуя Марка Ав-релія. Фаюмський портрет: передача портрет­ної схожості та елементарне ліплення об'єму засобами світлотіні. Індія: жіноча фігура як символ родючості

72

1	2	3	4	5
	(пишність та округлість форм, пластичність, відсутність статики). Божества індуїзму, на­приклад: багаторукий Шива, що танцює, у скульптурі (символіка жестів і деталі зобра­ження); синьолиций Кришка в індійських мі­ніатюрах; Ганеша — людина з головою слона. Китай: кам'яне військо в похоронному ком­плексі Цинь-Шихуан. Китайські божества: уособлення щастя, багатства, мудрості, здіб­ності до різних видів діяльності тощо. Японія: людина як складова частина природи (ксилографія, сувійний живопис, декоративні розписи інтер'єрів). Характерні, виразні обра­зи акторів у тій чи іншій ролі в японській теа­тральній гравюрі. Японські божества: багато-рука Канонн. Західноєвропейське середньовіччя: площинний, умовний характер зображення, порушення пропорцій, виразність погляду та жесту. Ком­позиційне підпорядкування фігур формі архі­тектурних елементів у сюжетних рельєфних зображеннях. Виділення композиційного центру розміром відповідно до духовної зна­чущості. Людина в мистецтві Відродження: прояв інте­ресу епохи до індивідуальності людини та ві-

73

1	2	3	4	5
	дображення даного явища в образотворчому мистецтві. Перенесення античних сюжетів та образів у свою епоху (що переросло в тради­цію для наступних поколінь). Особливості зо­браження людини: правильність пропорцій, ліплення об'єму світлотінню, передача триви­мірності фігури у тривимірному просторі, іде­алізація у фігурах та портретах, стан гармонії людини із зовнішнім світом. Жіночий образ в мистецтві Відродження. Героїзований масш­таб монументальних творів як в живопису, так і в скульптурі. Виникнення портретного жан­ру в живопису. Епоха Відродження в Нідерландах: людина в жанрових сценах. Голландський живопис XVII ст.: увага до людини середнього соціаль­ного стану, відсутність героїзованого образу. Особливості зображення фігури людини в різ­них стилях: бароко, рококо, класицизмі, ампірі, модерні. Портрети, створені в реалістичному ключі (XVII— XVIII ст.). Трансформація обра­зу людини в образотворчому мистецтві кінця XIX— початку XX ст.: умовність кольору та форми в творчості А. Матісса; експресіоністи­чні тенденції в творчості А Модільяш, голу­бий та рожевий періоди в творчості П. Пікассо,

74

1	2	3	4	5
	кубізм; активне використання техніки колажу в творчості додаїстів; сюрреалістичні зображення в творчості С. Далі (наприклад, “Ринок рабів” з бюстом Вольтера, що з'являється та зникає). Тема праці, спорту та побутові мотиви в су­часному мистецтві. Образ людини в україн­ському мистецтві (портрет та сюжетно-тематична композиція): Т. Шевченко, Н. Пимоненко, О. Мурашко, Є. Буковецький, М. Кузнецов, Ф. Кричевський, А. Манас-тирський, М. Дерегус, В. Зарецький, І. Труш, А. Коцка, Т. Яблонська, Г. Антонюк, Ф. Ма-найло, М. Божій, П. Курилас, А. Ждаха, Т. Голембієвська; в декоративному ключі: Д. Стецько, О. Новаковський, О. Кульчицька та ін. Образ людини в декоративно-прикладному ми­стецтві слов'янських-народів: декоративна ви­шивка, ткацтво, килимарство (в Україні: руш­ники, серветки, килими у Вінницькій, Одесь­кій, Полтавській, Чернігівській та інших областях). Образ людини в народній іграшці: в Україні — традиційна ліпна іграшка та на­родна керамічна скульптура малих форм (Опішня, Київ, Вінниччина); дерев'яна дрібна

75

1	2	3	4	5
	пластика сувенірного характеру з побутовим антуражем у західних районах; народні образи в українській м'якій іграшці (Київ); гуцуль­ська іграшка із плавленого сиру (вершник, жанрові мотиви). У Росії: народна глиняна іг­рашка — димківська, филимонівська, абашівська та ін.; дерев'яна: рухома богородська іграшка, матрьошка (Загорськ, Полхів-Майдан та ін.), ганчір'яна іграшка в національних костюмах. Іграшки з рослинних матеріалів (в Україні, Росії, Білорусі та ін.). Зображення людини в українському станко­вому народному живопису на папері (М. Приймаченко, Є. Миронова, М. Буряк, І. та С. Гоменюк та ін.) і в живопису на склі (І. Сколоздра).