Радянська окупація Балтійських держав та Бессарабії

Докладніше: Окупація Прибалтики та Бесарабсько-Буковинський похід 1940

В середині червня 1940 року, коли увага міжнародної спільноти була прикута на Німецькому вторгненні до Франції, частини НКВС атакували прикордонні пости в Литві, Естонії та Латвії.^[57][81] Державні адміністрації були ліквідовані та замінені радянськими кадрами,^[57] під час чого було депортовано або вбито 34 250 латишів, 75 000 литовців та майже 60 000 естонців.^[82] Були проведені вибори, на яких в багатьох номінаціях були лише про-радянські кандидати, а сформовані в наслідок виборів ради одразу ж стали вимагати приєднання до Радянського Союзу, ці вимоги були задоволені Радянським Союзом.^[57] Радянський Союз анексував всю Литву, разом з регіонами навколо Шешупе, яку планувалось віддати Німеччині.

Нарешті, 26 червня, через чотири дні після укладання перемир'я між Францією та Німеччиною, Радянський Союз поставив Румунії ультиматум, вимагаючи Бессарабію та, що було несподіваним, Північну Буковину.^[83] Через два дні Румунія поступилась вимогам Радянської сторони і названі регіони були окуповані. Район Герца не вимагався Радянським Союзом, він був захоплений силою пізніше, коли Румунія погодилась на початкові вимоги.^[83]

Початок Голокосту, Операція Таненберг та інші злочини Нацистів

Докладніше: Голокост в окупованій Нацистами Польщі, Операція Танненберг та Злочини Нацистів проти етнічних поляків

В кінці жовтня 1939 року, була запроваджена смертна кара за непокору Німецькій окупаційній владі.^[84] Німеччина розпочала кампанію «Германізації», яка переслідувала на меті політичну, культурну, соціальну та економічну асиміляцію окупованих територій в Третій Рейх.^[85][86][87] від 50 000 до 200 000 польських дітей було викрадено аби бути германізованими.^[88][89]

При підготовці до до страти польським полоненим зав'язують очі; Пальміри, 1940 рік.

Знищення польських еліт та інтелегенції входило до плану «Ост». нім. Intelligenzaktion (укр. операція інтелігенція), план винищення польської інтелігенції, «провідної верстви» поляків, почав втілюватись невдовзі після вторгнення Німеччини до Польщі, і тривав з кінця 1939 до весни 1940 року. Внаслідок операції в 10 регіональних катуваннях було вбито близько 60 000 шляхти, вчителів, соціальних працівників, священників, суддів та політичних активістів.^[90][91] Дію операції було продовжено в травні 1940, коли почалось втілення операції нім. AB-Aktion.^[88] Понад 16 000 представників інтелігенції було вбито лише під час операції Танненберг.^[92]

Німеччина також планувала приєднати території до Третього Рейху.^[86] Для цього відбулось примусове переселення 2 мільйонів поляків. Родини були примушені переїзджати в сурову зиму 1939—1940 років, залишаючи майже все своє майно без компенсації.^[86] Лише під час операції Танненберг близько 750 000 польських селян були примушені переїхати, а їхня власніть була віддана німцям.^[93] Ще близько 330 000 було вбито.^[94] Німеччина планувала згодом переселити етнічних поляків до Сибіру.^[95][96]

Хоча Німеччина використовувала примусову працю в більшості окупованих країн, поляки та інші мешканці Східної Європи розглядались більш пристосовані до праці через расову вищість в порівнянні з іншими націями.^[88] Від 1 до 2.5 мільйони поляків^[88][97] були відправлені до Третього Рейху на примусові праці.^[98][99] Всі чоловіки поляки мали виконувати примусову працю.^[88]

В той час як етнічні поляки піддавались вибірковому переслідуванню, етнічні євреї переслідвались всі разом.^[97] Взимку 1939—1940 років, близько 100 000 євреїв були депортовані до Польщі.^[100] Спочатку їх було розміщено у великих міськіх гетто,^[101] наприклад, близько 380 000 знаходилось у Варшавському Гетто, через тяжкі умови життя в гетто помирала велика кількість утримуваних, лише у Варшавському Гетто загинуло 43 000 людей.^{[97][102][103]} Поляки та євреї знаходились майже в кожному з розгалуженої мережі концтаборів в Польщі та Третьому Рейсі. В Аушвіці, який почав працювати 14 червня 1940 року, померло 1.1 мільйони людей.^[104][105]