3. Дії дозорного відділення в розвідці.

Задачу дозорне відділення (танк) виконує спостереженням на ходу і з коротких зупинок шляхом огляду місцевості і місцевих предметів.

Відділення діє на бойовій машині піхоти (бронетранспортері) чи в пішому порядку, а узимку – на лижах. Зв'язок з ним здійснюється зазвичай по радіо чи сигнальними засобами.

Командир дозорного відділення (танка), одержавши задачу, вибирає (уточнює) напрямок руху чи пункт, до якого необхідно вийти, намічає порядок дій, віддає бойовий наказ і повідомляє пропуск.

У бойовому наказі командир дозорного відділення (танка) вказує:

• відомості про противника;

• задачу відділення (танка);

• задачі підлеглим, (напрямок і швидкість руху, сектори спостереження), порядок дій при зустрічі з противником і доповіді про помічене;

• сигнали оповіщення, управління і взаємодії і порядок дій по них;

• час початку розвідки і заступника.

Дозорне відділення (танк) рухається від одного зручного для спостереження пункту до іншого з підвищеною швидкістю, не затримуючи руху підрозділу, від якого воно вислано. На шляху руху ретельно оглядаються місцевість і місцеві предмети, особливо місця, де можливо потайливе розташування ворога.

Якщо розвідка якого-небудь об'єкту з машини ускладнена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим, а командир танка – одного з членів екіпажа. Машина при цьому розташовується в укритті.

Розвідка населеного пункту починається з його окраїни. При підході до населеного пункту командир відділення залишає машину в укритому місці й оглядає населений пункт здалеку. При цьому особливу увагу він звертає на окремо стоячі будівлі (особливо на перехрестях), кам'яні будинки (у першу чергу на їхні верхні поверхи і підвали), посадки і чагарники на окраїні населеного пункту, де противник може мати охорону, вогневі засоби і спостерігачів. Якщо підозри про наявність противника немає, варто потай підійти до окраїни й опитати місцевих жителів, а потім подолати населений пункт по одній з його вулиць у готовності до негайного відкриття вогню.

Окремі будівлі дозорні оглядають спочатку зовні. При цьому старший дозорний, розташувавшись потай, знаходиться в готовності відкрити вогонь по вікнах і дверях, а дозорний, маючи зброю напоготові, підходить спочатку до глухої стіни, потім обходить будівлю навкруги, послідовно заглядаючи у вікна. Після цього дозорний заходить у будівлю й оглядає всі приміщення, особливо підвал і горище. Старший дозорний увесь час знаходиться в готовності надати йому допомогу.

При розвідці водної перешкоди дозорне відділення встановлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному березі. Після виявлення противника на підступах до водної перешкоди, дозорне відділення обходить його чи проникає до водної перешкоди через проміжки в його бойових порядках.

При підході до річки ретельно оглядаються чагарники, вимоїни й інші сховані місця як на своєму, так і на протилежному березі. Проводячи розвідку річки, дозорне відділення визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, ґрунт дна і берега, їхню крутість, місця, зручні для форсування, наявність переправ і їхній стан. Ширина ріки визначається окомірно і за допомогою бінокля.

Течію ріки зі швидкістю до 0,5 м/с прийнято вважати слабкою, від 0,5 до 1 м/с – середньою, від 1 до 2 м/с – швидкою, понад 2 м/с – дуже швидкою. Наявність бродів визначається за слідами машин чи перекатами води. Глибину броду необхідно вимірити переходом убрід чи жердиною з БМП чи з плоту (човна), після чого визначити наявність загороджень на берегах і у воді. Використовуючи не зайняті противником ділянки, дозорне відділення переправляється на протилежний берег і виявляє на ньому опорні пункти противника, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. При неможливості переправитися на протилежний берег розвідка противника, ведеться спостереженням зі свого берега.

При розвідці мосту дозорне відділення визначає, чи не зайнятий він противником, його параметри, вантажопідйомність, довжину і ширину. Якщо міст замінований, необхідно встановити знак «Заміновано» і шукати обхід.

При огляді яру, що не проглядається зверху, дозорний спускається в яр і рухається по дну, а старший дозорний їде по його краю, постійно спостерігаючи за дозорним і знаходячись у готовності в будь-яку хвилину підтримати його вогнем.

Огляд висоти проводиться рухом по її схилах чи обходом її з боку. Для огляду вершини висоти дозорні висуваються на неї потай, дотримуючись заходів маскування. На вершину висоти висуватися не потрібно.

При огляді лісу дозорне відділення зупиняється і насамперед оглядає узлісся. Якщо підозр про наявність противника немає, відділення продовжує рух через гай чи ліс, звертаючи особливу увагу на яри, лощини, хащі, мости й інші місця, де можливі засідки противника.

Для огляду ділянки лісу чи гаю, а також для огляду підозрілих місць командир дозорного відділення висилає піших дозорних.

При розвідці перешкод і загороджень командир відділення насамперед повинен встановити, чи прикриваються вони вогнем противника. Якщо так, то встановлює сили противника, глибину і характер його оборони і доповідає про це командиру, що його вислав. Командир дозорного відділення повинен прагнути, не вступаючи в бій, обійти противника, що прикриває перешкоду (загородження), і виконати поставлену задачу. Якщо перешкода (загородження) не прикрите вогнем противника, відділення відшукує обходи (проходи) чи організує подолання перешкоди (загородження) самотужки. Ділянки зараження долаються на граничній швидкості в засобах індивідуального захисту. При необхідності відділення позначає прохід, по якому воно подолало перешкоду чи заражену ділянку місцевості, чи вказує шлях обходу, якщо загородження довелося обійти. При необхідності для огляду перешкод чи загороджень можуть висилатися піші дозорці.

В усіх випадках, якщо в ході розвідки дозорне відділення знайде противника, командир відділення встановленим порядком доповідає про це командиру і продовжує спостерігати за противником до одержання вказівки від командира.

Якщо противник виявив відділення й уникнути зіткнення з ним неможливо, відділення, діючи рішуче і зухвало, сміло атакує противника, прагнучи захопити полоненого, і потім швидко відходить.

При раптовій зустрічі з одиночними солдатами противника відділення повинне намагатися захопити їх у полон, а при неможливості зробити це- знищити вогнем.

При розвідці в горах дозорне відділення зазвичай рухається уздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних висот і спостереженням з ними. Дороги, стежки й ущелини, що відходять від напрямку руху, проглядаються командиром відділення з вигідних для спостереження пунктів чи для їхнього огляду висилаються піші дозорці. Особлива увага при цьому звертається на місця, де можливе влаштування противником засідок і різних загороджень.

Для огляду важкодоступних ділянок місцевості висилаються піші дозорні.

У горах дозорне відділення широко застосовує засідки, що доцільно влаштовувати в тіснинах і за поворотом доріг.

При розвідці опорного пункту в обороні противника відділення (танк) повинне встановити насамперед розташування вогневих засобів у ньому, а також наявність загороджень на підступах до опорного пункту. Цю задачу відділення (танк) може виконувати шляхом ретельного спостереження за поводженням противника. Іноді при виконанні цієї задачі командир відділення повинен спровокувати противника на відкриття вогню.

Розвідку в ході наступу відділення (танк) може вести попереду чи на фланзі наступаючого підрозділу. Використовуючи проміжки між опорними пунктами в обороні противника й умови місцевості, відділення повинне прагнути проникнути в розташування оборони і, спостерігаючи за нею, доповідати командиру наступаючого підрозділу про розташування вогневих засобів, позицій артилерії, командно-спостережних пунктів, загороджень і інших об'єктів противника. Коли наступаючий підрозділ буде наближатися до відділення, воно знову просувається вперед, вирішуючи ту ж задачу. Виявив висування противника з глибини, командир відділення (танка) визначає його склад, напрямок руху і без зволікання доповідає про це командиру, що його вислав.

Розвідку в обороні відділення (танк) веде на підступах до переднього краю оборони. Про вихід у зазначений район командир відділення (танка) доповідає його командиру, що вислав, і веде розвідку спостереженням. Командир відділення (танка) організовує спостереження за напрямками, які противник може використовувати для свого висування до переднього краю оборони, і за районами для заняття вогневих позицій артилерії.