16.5. Управління у господарських товариствах, що мають на меті отримання прибутку

У будь-якій країні існує величезна кількість різних господарюючих суб'єктів (підприємства, індивідуальні підприємці, сімейне виробництво і т.д.). Серед них - безліч різновидів господарських товариств (повне товариство, товариство на вірі, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, товариство з додатковою відповідальністю та ін.) Такі об'єднання характеризуються тим, що їх засновники (учасники) створюють товариство шляхом об'єднання майнових вкладів, утворюючи статутний (складений) капітал. Це означає, що господарські товариства є насамперед об'єднанням капіталів, а не людей. Вони являють собою комерційні організації. Особи, що входять в такі об'єднання, зазвичай називаються не членами, а учасниками (застосовується і перший термін).

Статутний капітал, як і куповане товариством в процесі господарської діяльності майно, належить йому на праві власності. Його учасники несуть відповідальність за підприємницьку діяльність господарюючого суб'єкта або своїм майном (повне товариство), коли стягнення (наприклад, боргів) може бути звернено на все майно кожного учасника даного об'єднання, або в розмірі своєї частки, свого внеску в майно об'єднання (наприклад, в акціонерному товаристві).

Разом з тим комерційні об'єднання, які мають своїм головним завданням досягнення приватних цілей (прибуток для учасників), - це колективи. Отже, в управлінні ними теж може виникнути, нехай мінімальний, малопомітний громадський або, точніше, колективний елемент. На відміну від кооперативів він ніколи не буде домінуючим, але такий елемент таки може бути присутнім в колективах приватного характеру.

Крім того, і це особливо важливо враховувати, об'єктивно господарюючі товариства з приватними цілями грають важливу суспільну роль: вони забезпечують (поряд з громадськими виробництвами) населення товарами і послугами. Що ж стосується багатьох найбільших акціонерних компаній, особливо транснаціональних корпорацій, то їх роль має планетарний характер. Тому з метою повноти картини ми розглядаємо і управління в таких колективах, хоча воно є корпоративним, а не таким публічним управлінням.

Управління в господарських товариствах. Відповідно до ЗУ «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII: Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якого розділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

До господарських товариств належать:

• акціонерні товариства,

• товариства з обмеженою відповідальністю,

• товариства з додатковою відповідальністю,

• повні товариства,

• командитні товариства.

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - установчого договору.

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад і засновників учасників, найменування та місцезнаходження, розмір і порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків і збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань, за якими необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства³⁰.

Акціонерним визнається товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і що несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

У випадках, передбачених статутом, акціонери, які неповністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах неоплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства³¹.

Акціонерні товариства за типом поділяються на:

• публічні акціонерні товариства;

• приватні акціонерні товариства.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, в тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням³².

Створення акціонерного товариства:

1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та / або юридичні особи, які прийняли рішення про його заснування.

2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві або більше осіб.

3. Засновниками може укладатися засновницький договір, в якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Установчий договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Установчий договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному посвідченню.

У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.

4. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділення або перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (або) комунальних підприємств - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

5. Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1. прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2. подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3. реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4. присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5. укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6. закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7. оплата засновниками повної вартості акцій;

8. затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9. реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10. подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11. реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12. отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13. видача засновникам товариства документів, які підтверджують право власності на акції.

Дії, які порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

6. У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному посвідченню.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Максимальне число учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Учасники товариства, що не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Повне товариство - це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Найменування повного товариства повинно містити імена (найменування) всіх його учасників і слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного або декількох учасників з додаванням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".

Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), і які не беруть участі в діяльності товариства.

Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.

Найменування командитного товариства повинно містити імена (найменування) всіх повних його учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з додаванням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство".

Якщо у назву командитного товариства включено ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.