1, 2, 3 …23 – Члени групи

Рисунок 3.7 — Соціограма зв’язків трудового колективу

При уважному вивченні соціограми, зображеної на рис. 3.7, видно, що особисті стосунки між членами бригади в середині окремих груп не зумовлені технологічною організацією. В групі А індивід 1 стоїть з боку, не вступаючи ні з ким в контакт. Індивід 6 групи В симпатизує особистості 1, а всіх інших членів цієї групи відхиляє. Поведінка особистості 6 є важливим фактором стосунків між колективами А і В. Серед інших членів групи В немає напружених взаємостосунків. Тут немає і суб’єктивних перешкод для співпраці з С, проте в групі С повна розбіжність. Тільки особистості 9 і 10 тісно пов’язані один з одним. Але їх повністю відхиляє індивід 11 з їх бригади, тісно пов’язаний з індивідами 17 і 14 групи Д. В результаті зв’язків всередині С і зв’язків С і Д обопільні впливи в колективі порушені. Зв’язки між індивідами 11,14 і 17, з одного боку, і між особами 9 і 10 – з другого, зумовлюють протиріччя в загальному групуванні. Група Е сильно інтегрована, проте не має сильних зв’язків з партнерами в інших групах. Вона пасивна.

Соціограма показує необхідність змінити розподіл на групи в даному робочому колективі. Це можливе, наприклад, шляхом переводу індивіда 6 в іншу групу, а також через зміну групи С.

При практичному застосуванні конкретний зміст соціограм спрямований безпосередньо на одержання якісних зв’язків. Аналогічні форми соціограм використовуються також для збереження і аналізу зв’язків між різними колективами великого підприємства.

Подання результатів соціометричного опитування в кількісній формі здійснюється за допомогою обчислення соціометричних індексів.

Індекси поділяються на персональні і групові. Персональні індекси класифікуються на об’єктивні, суб’єктивні і змішані. Основними даними, що характеризують певного індивіда є структура зроблених і одержаних ним виборів і відхилень. Зробивши обчислення, можна підрахувати число виборів чи відхилень окремо або ж охопити їх разом одним індексом, віднімаючи числа відхилень від кількості виборів.

Використання цих сум для порівняння показників різних колективів неможливе, оскільки на величину індексу впливає кількість індивідів в групі. Замість цього можна ввести стандартизовані показники, придатні для порівняння колективів різної чисельності шляхом поділу цих сум на кількість осіб у колективі, до якого належить і, а точніше на (N-1), оскільки в соціометричній карточці індивід не може обрати або відхилити самого себе (див. 7.28-29).

Індекси позитивного статусу індивіда, а також індекс експансивності можуть служити для порівняння позиції індивіда в одному і тому ж чи різних колективах. Якщо індивід і належить до одного колективу, індивід j- до іншого, то можна порівняти стосунки, які пов’язують і з його колективом, зі стосунками, які пов’язують j з його колективом.

Такі порівняння не можуть, однак, слугувати основою для якихось висновків про співвідношення якостей, притаманних і і j, наприклад про те, хто з них більшою мірою володіє якостями керівника чи здібністю зав’язувати приятельські стосунки. Навіть якщо індекси, одержані і і j, будуть явно різними, можливо, що індивід і одержав би той же індекс, що і j, якби належав до того ж колективу, і навпаки. Контакт індивіда з даним колективом залежить від структури і функції цього колективу.

Ці індекси можуть використовуватися і для порівняння позиції одного і того ж індивіда в різні періоди часу за умов, що кожного разу буде застосовуватись одна і та ж соціометрична карточка. Для того, щоб охарактеризувати весь колектив, треба мати всі дані про кількість виборів, відхилень і залишених без уваги в даному колективі. У цьому випадку інтерес представляють показники, що характеризують структуру групи, такі як кількість взаємопозитивних виборів (і обирає j і j обирає і), число ізольованих індивідів, залишених без уваги, зв’язку типу і обирає j, j обирає k, a k обирає l і т.д.

Соціометричні індекси являють собою сильний засіб аналізу зібраної інформації, оскільки дають змогу використати для її обробки кількісні методи математичної статистики. Проте індекси повинні проявляти свою придатність тим, що з їх допомогою є можливість формулювати важливі – в теоретичному чи практичному розумінні – положення про залежність. Правильна їх дефініція і обчислення ще не є аргументами, що доводять їх придатність.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Відпрацювання технології побудови соціоматриці та соціогоами на основі карток соціометричного опитування.

Завдання 1.1. На основі соціометричних карток побудувати соціоматрицю даної групи та визначити індекси позитивного і негативного статусу. Дати рекомендації керівництву підприємства стосовно згуртованості колективу.

Завдання 1.2. На основі побудованої соціоматриці розрахувати індекси позитивної і негативної експансивності. Дати рекомендації керівництву підприємства стосовно згуртованості колективу та його психологічного і морального клімату.

Завдання 1.3. На основі даних соціоматриці побудувати соціограму типу мішені Нортвей. Дати практичні рекомендації керівництву підприємства стосовно згуртованості та психологічного і морального клімату колективу.

Емпіричні дані

У процесі соціометричного опитування (n=13 респондентів) були одержані такі результати:

А: +Б, В, Г, Д, Е, З, І, К, Л; –, Ж. М. Н. / +; –;/

Б : +А, Д, Е, З; –, В, Г, Ж, І, К, Л , М, Н. / +; –;/

В :+А, Б, Г, Д, Е, З, І, К; –. Ж, Л, М, Н. / +; –;/

Г :+Б, Д, Е, З; –. А, В, Ж, І, К, Л, М, Н. / +; –;/

Д :+Б, Е, З; –. А, В, Г, К, Л, Н; +І. / +; –;/

Е :+Б, Д, Ж; –. А, В, Г, З, І, К, Л, М, Н. / +; –;/

Ж:+Б, Д, Е, З; –, А, В, Г, І, К, Л, М, Н. / +; –;/

З :+Б, Д, Е; –. А, Г, Ж, І, К, Л, М, Н. / +; –;/

І :+А, Б, В, Д, Е, З, К, Л, М, Н; –. Г, Ж. / +; –;/

К :+Б, Д, Е, З, Л, М, Н, –, А, В, Г, Ж, І . / +; –;/

Л :+Б, Д, Е, З, К, М; –, А, В, Г, Ж, І, Н. / +; –;/

М:+Б, Д, Е, З, К, Л; –, А, Г, Ж, І, Н; -В. / +; –;/

Н :+Б, Г, Д, Е, З, І, К, Л, М; –. А, В, Ж. / +; –;/