Радіонуклідні методи.

Основна перевага цих методів – оцінка секретрно-фільтраційної та екскреторної функції нирок при різних захворюваннях.

1. Динамічна реносцинтіграфія – методика визначення структурно-топографічних особливостей нирок та їх функціонального стану сцинтіграфічним методом на гпмма-камері. Використовуються РФП: Tc_99m-ДТПА (диетилентриамінопентоацетат) та I₁₃₁-гіпуран, які вводяться внутрішньовенно в одному шприці із наступним записом інформації протягом 20 хвилин на комп’ютері в покадровому режимі з частотою 1 кадр в 1 хвилину і 30 кадрів при експозиції 1 кадр в 1 секунду. Дозволяє одночасно оцінити часові параметри транспорту гіпурану та ДТПА, а також стан канальцевої секреції, ефективного ниркового плазмотоку і ін..

Мал..8. Реносцинтиграма.

Показання:

• Оцінка ступеня порушення ниркової функції кожної нирки окремо

• Обструктивні нефропатії, динамічне спостереження в процесі лікування

• Діагностика реноваскулярних причин гіпертензії

• Оцінка стану ниркового трансплантата

Переваги:

• дозволяє точніше і раніше виявляти і оцінювати порушення функції нирки

• кількісно визначити активність нукліда в нирках в різні часові періоди, побудувати графіки її зміни з часом

• розрізнити різні типи порушення функції нирок:преренальний, ренальний, постренальний

• розпізнати обструктивний тип ураження при рентгенологічно „німій нирці”

Радіоренографія – методика графічної реєстрації зміни радіоактивності над кожною ниркою та над ділянкою серця після внутрішньовенного введення РФП – I₁₃₁ – гіпуран на багатоканальних хронографах УРІ – 1, КПРДІ – 3.

Мал..9. Нормальна радіоренограма.

Показання: діагностика порушень секреторно-екскреторних процесів кожної нирки окремо.

Оцінка результатів виконується за якісними (тип ренограми) та кількісними (час максимального накопичення РФП ниркою, період напіввиведення з нирки, амплітуда ренограми, співвідношення показників для обох нирок, показник Вінтера) параметрами.

3. Сканування – статична методика, яка дозволяє отримати інформацію про морфологічні зміни в нирках шляхом внутрішньовенного введення РФП: Hg₁₉₇- промеран, Tc_99m- ДМСА (дімеркаптосукцинацетат), Tc_99m з наступною реєстрацією за допомогою сканера та гамма-камери.

Мал..10. Нормальна сканограма нирок.

Показання:

• Підозра на вогнищевий процес нирки

• диференційна діагностика пухлин нирки та черевної порожнини

• аномалії нирок та сечоводів

Оцінка результатів основана на накопиченні та розподіленні РФП у паренхімі нирок.

Магнітно-резонансна томографія

а б

Мал..11. МРТ:

а) нормальні нирки: 1 – нирка; 2 – ниркова артерія; 3 – аорта; 4 – нижня порожниста вена.

б) нормальний сечовий міхур

Переваги:

• точна діагностика подвоєння нирки (завдяки одночасній візуалізації ЧМС та судин нирки)

• дозволяє уточнити природу більшості кістозних утворів нирки

• найбільш точний та чутливий метод діагностики раку нирки (при застосуванні контрастування) – 93-98% рання стадія

• мультипланарність забепечує більш точну діагностику розповсюдження пухлини по венах

• оптимальний метод візуалізації інвазивних пухлин сечового міхура, визначення ступеня інвазії

МР-урографія.

Мал..12. МР-урографія.

Переваги:

• повністю неінвазивний метод

• не потребує введення КЗ

• не залежить від функції нирки (може застосовуватись у хворих з нирковою недостатністю)

• дозволяє розпізнати рівень та причину обструкції

При доступності – МРТ розглядається як універсальний метод візуалізації другої черги при пухлинах нирок.

Б) Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.

УЗД є первинним і в більшості випадків остаточним методом візуалізації статевих органів.

ТАУЗД (транс абдомінальне УЗД) – є методом скринінга, дозволяє:

• об’єктивізувати положення, форму, збільшення (зменшення) розмірів статевих органів

• приблизно оцінити структуру органу

• диференціювати солідні утвори від кістозних

• вияснити взаємовідношення із сусідніми органами

• визначити кількість залишкової сечі

• виявити інфравезикальну обструктивну нефропатію

ТВУЗД (ТРУЗД) (трансвагінальне УЗД, трансректальне УЗД) – основні методи візуалізації внутрішніх статевих органів.

Мал..13. ТВУЗД матки норма.

Показання:

• детальна оцінка положення, форми, розмірів, структури внутрішніх статевих органів

• неможливість утримувати сечу

• ожиріння, рубці передньої черевної стінки

• підозра на рак передміхурової залози (пальцьове ректальне дослідження, стійке або наростаюче підвищення рівня простатспецифічного антигену (ПСА) в сироватці крові

• менопауза

• метастази в скелет, виявлені при остеосцинтіграфії або рентгенологічно, особливо остеобластичні

• інтервенційні втручання під контролем ультразвуку (біопсія, пункція)

Дуплексне УЗД – забезпечує можливість оцінки не тільки морфологічних змін але й особливостей кровотоку.

Показання:

• діагностика перекруту яєчка або кісти яєчника

• варикоцелє

• діагностика ангіогенної природи еректильної дисфункції

• оцінка васкуляризації солідних та комплексних об’ємних утворів статевих органів

МРТ: - основний метод другої черги.

1 2

Мал..14. МРТ: 1) матка (абсцес); 2) яєчко норма.

Показання:

• подібні до показань для ТВУЗД,ТРУЗД при сумнівних результатах УЗД

Рентгенметросальпінгографія – рентгенографія після введення КЗ в порожнину матки дозволяє отримати зображення порожнини та маткових труб. З урахуванням інвазивності – використовується для оцінки прохідності маткових труб при безплідді, та при деяких аномаліях розвитку матки.

1 2

Мал..15. Рентгенометросальпінгограма: 1) норма; 2) дворога матка.

Ультразвукова метросальпінгографія – оцінка прохідності маткових труб при введенні в порожнину матки КЗ для ультразвукових досліджень.

Переваги:

• мінімальна інвазивність

• безпечність

• швидкість та простота виконання

• можливість виконувати амбулаторно і повторно.

Динамічна інфузійна кавернозографія та ангіографія статевої артерії – інвазивні методики, які застосовуються для підтвердження або виключення ангіогенної природи еректильної дисфункції.

Селективна АГ( ангіографія) дозволяє виявити стеноз або окклюзію як причину імпотенції

Кавернозографія виконується для визначення місця масивного скиду крові із лакун кавернозних тіл в дренуючі вени.

Радіоімунологічні методи – in-vitro дослідження гормонального статусу жінки, специфічних білків сироватки крові ( простатспецифічний антиген, альфафетопротеїн, хоріонічний гонадотропін).