- •Основні закони гігієни Перший закон гігієни
- •Другий закон гігієни
- •Методи гігієнічних досліджень
- •Специфічні методи гігієнічних досліджень
- •Структура санітарно-епідеміологічної служби україни
- •Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів підпорядкування
- •Спектральний склад сонячного випромінювання.
- •Фізичні властивості та біологічна дія інфрачервоного випромінювання
- •Фізичні властивості та біологічна дія видимого випромінювання
- •Фізичні властивості та біологічна дія ультрафіолетового випромінювання
- •Зорові функції
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Норми загального штучного освітлення (бНіП іі-69-78 та бНіП іі-4-79)
- •Значення коефіцієнта е.
- •Найменша висота підвісу світильників загального освітлення над підлогою (м).
- •Оптимальне співвідношення відстані між світильниками і висоти їх над досліджуваною поверхнею (l/н)
- •Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм
- •Гігієнічна оцінка якостi повiтря та ефективностi вентиляцiї
- •Мікробіологічні показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Основні функції води:
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:
- •Епідеміологічне значення води
- •2. Поверхневі води:
- •Гігієнічні показники забруднення води
- •Гігієнічне значення ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишнього середовища
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря.
- •Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах
- •Методика визначення показників енергетичної адекватності харчування Вимірювання маси тіла і росту людини
- •Нормальна маса тіла у віці 25-30 років
- •Методика визначення нормальної маси тіла
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі (у залежності від статі)
- •Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •Оцінка товщини підшкірно-жирової складки (мм) дорослого населення
- •Методика визначення вітамінної адекватності харчування Клініко-фізіологічні показники вітамінної забезпеченості організму
- •Функціональні проби визначення гіповітамінозів с. Визначення резистентності капілярів.
- •Язикова проба з реактивом Тільманса
- •Визначення темнової адаптації
- •Методи визначення енерговитрат організму
- •Розрахунок потреб в харчових речовинах (мал. 25.1)
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Фізико-хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Мікробіологічні показники молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr у м’ясних та рибних продуктах (Бк/л і Бк/кг)
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Показники якості мяса, риби
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хлібних виробів Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико-хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення кислотності хліба
- •2. Вторинні анемії:
- •3. Злоякісні новоутворення.
- •Заходи щодо профілактики харчових отруєнь
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •6) Гігієнічне нормування: дотримання на виробництві встановлених гдр вібрацій.
- •1.Стоматологічна поліклініка повинна мати наступний (основний) перелік приміщень:
- •2.Гігієнічною основою експлуатації приміщень є:
- •3.Для дотримання основних вимог санітарно-протиепідемічного режиму необхідно:
- •1.Системи будівництва стоматологічних поліклінік
- •2.Порядок замовлення, санітарної експертизи та погодження проектів забудови стоматологічних поліклінік
- •1. Корпускулярні:
- •2. Хвильові:
- •Фізичні властивості
- •62.Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків.
Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів підпорядкування
Головний державний санітарний лікар (відповідно Центральної, обласної, міської чи районної СЕС) |
| ||||||||||||||||
|
|
| |||||||||||||||
|
Організаційно-методичний відділ |
| |||||||||||||||
Санітарно-гігієнічний відділ |
|
Санітарно-гігієнічна лабораторія |
|
Епідеміологічний відділ |
|
Бактеріологічна лабораторія |
|
Дезінфекційний Відділ | |||||||||
| |||||||||||||||||
Відділення гігієни харчування |
|
Фізичні, інструментальні методи дослідження |
|
Протиепідемічне відділення: - група кишкових інфекцій; - група гострих респіраторних інфекцій; - група туберкульозу |
|
Відділення бактеріологічних аналізів виділень хворих, бацилоносіїв |
|
Відділення профілактичної дезінфекції, дезінсекції, дератизації | |||||||||
| |||||||||||||||||
Відділення гігієни праці |
|
Санітарно-хімічні методи дослідження повітря, води, ґрунту, харчових продуктів |
|
Відділення паразитарних інфекцій |
|
Відділення бактеріологічних аналізів води, харчових продуктів, повітря |
|
Відділення камерної дезінфекції та санітарної обробки | |||||||||
| |||||||||||||||||
Відділення комунальної гігієни |
|
Гідробіологічні методи дослідження води поверхневих водойм |
|
Відділ (відділення) особливо небезпечних і карантинних інфекцій (лише в Центральній, обласних, міських СЕС) |
|
Паразитологічне відділення |
|
Відділення евакуації і вогнищевої дезінфекції | |||||||||
| |||||||||||||||||
Відділення гігієни дітей та підлітків |
|
Токсикологічна лабораторія (лише в Центральній, обласних, міських СЕС) |
|
|
|
Вірусологічна лабораторія (лише в Центральній, обласних, міських СЕС) |
|
Дезінфекційна станція (на госпрозрахункових засадах у великих містах, обласних центрах) | |||||||||
| |||||||||||||||||
Токсикологічне відділення (лише в Центральній, обласних, міських СЕС) |
|
Лабораторія радіаційної гігієни (лише в Центральній, обласних, міських СЕС) |
|
|
|
Лабораторія особливо небезпечних інфекцій (лише в Центральній, обласних, міських СЕС)
|
|
| |||||||||
| |||||||||||||||||
Відділ (відділення) радіаційної гігієни (лише в Центральній, обласних, міських СЕС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Спектральний склад сонячного випромінювання. Характеристика фізичних властивостей та біологічної дії видимого та інфрачервоного випромінювання. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, що виникають внаслідок дії недостатньої і надлишкової сонячної радіації та їх профілактика
Спектральний склад сонячного випромінювання.
Сонячна радіація – це потік корпускулярних частинок і електромагнітного (фотонного) випромінювання. Внаслідок сонячної активності утворюється велика кількість корпускулярних частинок, що рухаються зі швидкістю від 300 до 2000 км/сек та досягають атмосфери Землі за 2 доби, однак затримуються за допомогою його магнітного поля. Утворюється також електромагнітне випромінювання, що рухається зі швидкістю 300 000 км/сек та досягає Землі за 8 хв.
Корпускулярні частинки: α- частинки, β- частинки, протони, електрони, нейтрони, позитрони тощо.
Електромагнітний склад:
γ-випромінювання (довжина хвилі <0,1 нм) затримуються
рентгенівське випромінювання (0,1-10 нм) магнітним
крайній, канцерогенний ультрафіолет (10-120 нм) полем Землі
ультрафіолетове випромінювання (120-400 нм; 0,6-3% досягає Землі, інша частка розсіюється)
видиме (400-760 нм; 40% досягає Землі)
інфрачервоне (760-10 000 нм, 59% досягає Землі)
далеке інфрачервоне (10 000-100 000 нм)
радіочастоти (>100 000 нм)
Фізичні властивості, біологічна дія і, відповідно, можливі порушення у стані здоров'я, які виникають при недостатній або надлишковій дії випромінювання, залежать від того, хвилі якої довжини переважають у складі сонячної радіації в даній місцевості. Корпускулярні частинки та хвилі, що мають довжину менше за 280 нм повністю поглинаються киснем і озоном у верхніх шарах земної атмосфери. Проте, забруднення атмосфери промисловими викидами, особливо фреоном, сприяє руйнуванню і потоншенню озонового шару атмосфери, появі в цих регіонах так званих “озонових дір”, крізь які до поверхні землі проникають небезпечніші для всього живого, з меншою довжиною хвилі УФ промені.
Кількість сонячного випромінювання, що досягає Землі, називається світловим кліматом та залежить від природних та антропогенних факторів. Залежно від забезпечення ультрафіолетом, на Землі виділяють зони:
УФ-ДЕФІЦИТА (північні регіони, >57 широти)
УФ-КОМФОРТА (42-57 широты)
УФ-НАДЛИШКУ (південні регіони, <42 широти)
Інтегральний (сумарний) потік радіації Сонця вимірюється піранометрами (наприклад, піранометр Янишевського) і виражається в мкал/см2хв.