3 Розробка ТехнологічнОго процесУ відновлення деталі

Цей розділ курсової роботи являє собою самостійну технологічну розробку направлену на відновлення характеристик деталі, що втрачені у процесі її експлуатації. Варіанти завдань наведено у додатку Таблиця Д10.

Характеристика деталі приводиться на її ремонтному кресленні.

Ремонтні креслення виконують відповідно до правил, передбачених ДСТ 2.604–96 «Креслення ремонтні» і ДСТ 70.0009.006–96 «Креслення ремонтні. Порядок розробки, узгодження і ствердження».

Стандартом передбачені такі основні правила виконання ремонтних креслень:

1) місця деталі, що підлягають ремонту (відновленню) чи обробці, виділяються суцільною товстою основною лінією, інші – суцільною тонкою лінією;

2) розміри і їхні граничні відхилення, значення шорсткістей варто вказувати тільки для відновлюваних елементів деталі;

3) на ремонтних кресленнях зображуються тільки ті види, розрізи, перетини, що необхідні для проведення відновлення деталі;

4) для поверхні, що піддається механічній обробці перед нарощуванням (гальваничним покриттям, наплавленням, кільцюванням і т.п.) необхідно вказувати розмір, до якого виконується обробка. На кресленні в цьому випадку рекомендується викреслювати ескіз підготовки відповідної ділянки деталі;

5) при розробці ремонтного креслення на складальну одиницю в специфікацію повинні бути записані деталі, що відновлюють, додаткові деталі, а також деталі, що підлягають заміні;

6) при відновленні поверхні деталі з застосуванням додаткової деталі, ремонтне креслення оформлюється як складальне. Додаткова деталь викреслюється на цьому ж кресленні; або на неї розробляють своє креслення;

7) категорийнні і приганяльні розміри поверхонь представляються літерними позначеннями, а їхні чисельні значення приводяться в таблиці.

Таблиця міститься в правій верхній частині креслення.

Категорийними розмірами називаються ремонтні остаточні розміри деталі, установлені технічними вимогами для визначеної категорії ремонту (у технічній літературі вони часто називаються ремонтними). Приганяльними називаються ремонтні розміри деталі, установлені на пригін деталі «по місту»;

8) на поле ремонтного креслення, крім таблиці ремонтних розмірів, поміщають таблицю, у якій приводять номера, найменування й способи усунення дефектів. Номера дефектів на кресленні розміщують в колах, які розташовують на кінцях розмірних ліній поверхонь, які підлягають відновленню.

9) на поле креслення над основним написом викладають технічні вимоги, що відносяться до відновлюваних поверхонь: термічна обробка і твердість; граничні відхилення розмірів, форм і взаємного розташування поверхонь і ін.; вимоги до якості поверхонь (наявність пір, раковин, відшарувань і т.д.) і інші;

10) при необхідності на вільному полі креслення приводять указівки по базуванню;

11) ремонтні креслення рекомендується виконувати на форматах А1– АЗ. При цьому зображення деталі, специфікацію, технічні вимоги і таблицю категорийних розмірів (виконують на першому аркуші, а види, розрізи, перетини, таблицю дефектів можна виконувати на наступних аркушах);

12) при позначенні ремонтного креслення до позначення робочого креслення деталі додають букву «Р» (ремонтний). У випадку застосування додаткових деталей додають також букви «СБ».

Приклад оформлення ремонтного креслення приведено на рис. 3.1.

Ремонтне креслення є основним документом, по якому розробляється технологічний процес відновлення деталі.