398. - "Велике практичне значення для наших країн може мати..."; "Це стало добрим прикладом...";

399. - "Щиро сподіваюсь (сподіваємося) на Вашу підтримку...". Свій виступ промовець закінчує словами: "Дякую за увагу" .

400. Типи підготовки до публічного виступу:

• написання повного тексту промови;

• запис основних положень (тез та аргументів);

• виголошення промови експромтом.

401. Мистецтво аргументації

402. Серцевиною тактики є аргументація - це обґрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії.

403. У структурі аргументації виділяють такі компоненти:

1. теза - це твердження, в якому оратор намагається переконати ауди­ торію;

2. аргументи - це твердження, за допомогою яких оратор обґрунтовує тезу;

404. 3) форма (схема) - це спосіб зв'язку аргументів і тези. Промовець повинен знати основні критерії добору аргументів:

• міцний зв'язок з тезою - аргумент має бути спрямований на визна­ чену тезу;

• істинність доказу;

• орієнтація на обрану аудиторію;

• паралельне використання аргументів "за" і "проти";

• образна форма аргументації.

405. Існує багато класифікацій аргументації. Подаємо найважливіші, які можна використовувати для публічного виступу.

406. 142

407. Розділ II. Тема 2. Риторика імистецтво презентації

     

408. 1. Залежно від способу обгрунтування розрізняють:

• емпіричну аргументацію - обгрунтування тези шляхом безпосеред­ нього звертання до дійсності. Аргументами виступають експерименти, спо­ стереження, досліди тощо;

• теоретичну аргументацію - обґрунтування тези, в основу якої по­ кладено міркування. Аргументами виступають інші відомі положення, до яких апелює оратор.

409. 2. Залежно від форми (схеми) розрізняють:

• симптоматичну аргументацію - обгрунтування тези шляхом наве­ дення в аргументах певних ознак того, що постулюють у тезі;

• причинна аргументація - обґрунтування тези шляхом наведення причинно-наслідкового зв'язку між аргументами і тезою;

• аналогічна аргументація - обґрунтування тези шляхом наведення схожості того, що говорять в аргументах, з тим, що говорять у тезі.

410. 3. Залежно від процедури обґрунтування розрізняють:

• пряму аргументацію - вид аргументації, в ході якої наводять аргу­ менти, що безпосередньо обґрунтовують тезу;

• непряма аргументація - вид аргументації, в ході якої теза обґрунто­ вується опосередковано шляхом встановлення неприйнятності антитези (твер­ дження, що є запереченням тези) або шляхом встановлення неприйнятності конкуруючих із тезою положень.

411. Література

1. Коваль А. П. Ділове спілкування / А. П. Коваль. — К. : Либідь, 1993.

2. Молдован В. В. Риторика : загальна та судова : [навч. посіб.] / В. В. Молдован. — БіблогрК. : Хрінком Інтер, 1999.

3. Томан Іржі. Мистецтво говорити / Іржі Томан. — К., 2000.

412. 

413. Потрібно знати

414. Доповідь

415. ЖАНРИ КРАСНОМОВСТВА

     

416. Соціально-політичний

     

     1. Агітаційна промова

417. Парламентська промова

418. Політогляд

420. Лекція

421. Наукова доповідь

422. Академічний

     

423. Реферат

424. Огляд

425. Бесіда

427. Кінолекція

428. Лекційний

429. Репортаж І Лекція-екскурсія | Лекція-концерт

430. 143

431. Українська мова фахового спрямування

432. Звинувачувальна промова

433. Судовий

434. Захисна промова

435. Самозахисна промова

436. Промова потерпілого

438. 

439. 2. Соціально-побутовий

     Ювілейна промова

440. Застільна промо-ва (тост)

441. Ритуальна промова

442. Усне побутове оповідання

443. Військовий

444. Промова на конференції

445. Запалювальна промова

446. Дипломатичний

447. Промова при здійсненні диплома­тичного акту

448. Промова на міжнародній конференції

450. 

451. 3. Церковно-богословський

     Церковна проповідь

452. Промова на освя-ченні храму

453. Ритуальна промова

454. Промова на соборі

455. (За В. В. Молдованом)

456. 2.3. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій

457. Поняття "презентація" активно вживається у багатьох сферах профе­сійної діяльності. Це слово тлумачать як офіційне представлення чогось но­вого, того, що недавно з'явилося або було недавно створене.

458. Презентація нині відбувається з різного приводу: вихід нової книги, випуск певного товару легкої промисловості, взуттєвих фабрик, новостворе-них засобів електронного зв'язку, сільськогосподарських вітчизняних машин, автомобілів та інше.

459. Найчастіше презентація має інформаційно-діловий характер. Часто на такому заході виступають запрошені політичні чи громадські відомі діячі, підприємці, банкіри, спонсори, представники фірм. Журналісти, працівники радіо і телебачення та зацікавлені фахівці створюють спільно необхідну ін­формацію і масово поширюють її.

460. Оскільки презентація певного товару (матеріальної, наукової чи мисте­цької продукції) відбувається і на спеціальних виставках, і на фестивалях, во­на повинна бути добре спланованою, оригінально оформленою, естетично привабливою, а її організатори - безумовно, добре підготовлені до представ­лення експонатів. Відповідальними особами готується достатня кількість ре­кламної продукції (проспекти, листівки), щоб зацікавлені запрошені особи змогли реалізувати свій інтерес - укласти договори на поставку чи закупівлю презентованих товарів, на подальшу творчу співпрацю.

461. 144

462. Розділ II. Тема 2. Риторика і мистецтво презентації

     

463. Типи презентацій зазвичай є такі:

• внутрішня - проводиться в межах фірми, організації;

• зовнішня - за межами організації;

• рекламна;

• інформаційна.

464. Під час презентації товару (цей захід обов'язково має продуманий сце­нарій, наприклад, на книжковому ярмарку презентують надзвичайну за зміс­том, актуальністю проблем, стилістикою книжку, де обов'язково присутній її автор, група підтримки, читці, можливе демонстрування фільму або виступ акторів чи художньої самодіяльності) відповідні особи вітають організаторів, а відповідальний заходу повідомляє присутніх про мету, визначає ключові моменти. Встановлюються ділові контакти із запрошеними, детально проду­мується закінчення процедури представлення, спілкування із потрібними, за­цікавленими людьми. Не слід забувати про висловлення вдячності присутнім, за увагу до організаторів дійства, відповісти на можливі поставлені запитан­ня, коротко підсумувати найважливіші факти та аргументи.

465. Презентацію зазвичай проводять у другій половині дня, дають можли­вість фахівцям детально ознайомитися з продукцією, налагодити способи співпраці та реалізації інтересів. Можна планувати і прес-конференцію, за­здалегідь завбачивши обмін промовами, цікаву художню частину з участю акторів. Фуршет або аляфуршет зміцнить теплоту ділових стосунків.

466. Оскільки презентація - це комунікативний процес, то знавець міжнаро­дних культурних традицій Н. В. Ботвина радить використати такі "ключові слова і поняття", які мають позитивний вплив на аудиторію і за­пам'ятовуються інтерв'юерами - організаторами дійства. Таким мовним за­собом є акронім (гр. акгоз - високий, верхній і опута - ім'я) - абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів твірного словосполучення, наприклад:

467. ЗАКОН - 3 - знати фахові навички, вміння; А - аналізувати стан справ; К - конкретизувати завдання; О - оптимально його розв'язати; Н - намір перейти до наступного.

468. Тобто продуманість, продуманість і ще раз продуманість заходу.

469. Мистецтво презентації вимагає врахування мовленнєвих, стилістичних, композиційних, як зазначено вище, та комунікативних принципів. Мова ви­ступаючого повинна мати фахові, зрозумілі присутнім, терміни. Речення час­тіше прості, не ускладнені синтаксично, побудовані стилістично правильно, пояснення - виразні, чіткі, продумані, без жаргонізмів або нині надмірно по­ширених абревіатур. Темп мовлення середній, чітка вимова звуків, вислов­лювання лаконічні. Логічні доведення емоційні в міру. Допустиме вживання прислів'їв і приказок, цікавих афоризмів.

470. Не слід забувати про імідж презентаторів - зовнішній вигляд (костюм, зачіска, взуття, краватка, обмаль прикрас), рухи, манера поводитися.

471. Отже, комунікативні приципи презентації повинні бути дотримані що­до вимог мовної кульутри при ділових публічних стосунках.

472. 10—1239

473. 145