Reaserch_SystCoord_MapProection

Закінчення табл. 2.11

Рис. 2.11. Генералізована схема різниць широт АВ пунктів

між системами ПЗ-90 та СК-42

40

Рис. 2.12. Генералізована схема різниць довгот AL пунктів між системами ПЗ-90 та СК-42

Рис. 2.13. Генералізована схема планових зміщень AS пунктів між системами ПЗ-90 та СК-42

41

Дослідження різниць координат між СК-42 та Єдиною держав­ ною системою геодезичних координат 1995 p. (CK-95).

Обчислення виконані у метричній мірі. Результати різниць за осями х, у та зміщення пункту в плановому положенні наведені у табл. 2.12. Графічна інтерпретація цих даних по широті, довготі та зміщення наве­ дені на рис. 2.14, 2.15 та 2.16 відповідно.

Таблиця 2.12. Різниці між Єдиною державною системою

геодезичних координат 1995 p. (CK-95) та СК-42

42

Закінчення табл. 2.12

Рис. 2.14. Генералізована схема різниць широт АВ пунктів

між системами СК-95 та СК-42

43

Рис. 2.15. Генералізована схема різниць довгот AL пунктів між системами СК-95 та СК-42

Рис. 2.16. Генералізована схема планових зміщень AS пунктів між системами СК-95 та СК-42

44

Дослідження різниць координат між СК-42 та державною геоде­ зичною референцною системою координат УСК-2000.

Обчислення виконані у метричній мірі. Результати різниць між ко­ ординатами х, у та зміщення пунктів у плановому положенні наведені у табл. 2.13. Графічна інтерпретація цих даних за широтою, довготою та зміщення наведені на рис. 2.17, 2.18 та 2.19 відповідно.

Таблиця 2.13. Різниці між державною геодезичною референцною

системою координат УСК-2000 та СК-42

45

Закінчення табл. 2.13

Рис. 2.17. Генералізована схема різниць координат АХ пунктів

між системами УСК-2000 та СК-42

46

і ML, z,.io. і енералізована схема різниць координат AY пунктів між системами УСК-2000 та СК-42

Кис. 2.19. Генералізована схема планових зміщень AS пунктів між системами УСК-2000 та СК-42

47

Із геодезичних систем координат найбільше застосування у світо­ вій геодезичній практиці знайшли: ETRS89 (Європейська референцна система координат 1989 p., використовується в країнах Європейсь­ кого Союзу); ITRF2000 (світова референцна система 2000 р.г система міжнародної асоціації геодезистів та геофізиків і міжнародної служби геодинаміки); Державна геодезична референцна система координат УСК-2000. В результаті їх досліджень встановлено:

- референцні системи координат ITRF2000 та ETRS89, які базу­ ються на супутникових радіонавігаційних вимірах, мають значне роз­ ходження із існуючою системою координат 1942 року. Воно складає 150-200 м, а такі зміщення потребують корегування координатної ос­ нови топографічних карт масштабів 1:10 000 — 1:200 000;

— державна геодезична референцна система координат УСК2000, яка утворена для території України шляхом модернізації СК-42, має незначні зміщення відносно СК-42, що не перевищують, наприк­ лад, для території Київської області 1-3 м. Такі зміщення не потребу­ ють коригування координатної основи топографічних карт масштабу 1:10 000.

48

—у містах республіканського та обласного значення — 1 кв. м (0,0001 га);

—для ділянок садово-городніх товариств — 2,5 кв. м (0,00025 га);

—у містах районного значення і селищах — 15 кв. м (0,0015 га);

—у селах — 100 кв. м (0,010 га).

На основі викладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

—у містах республіканського та обласного значення — не дріб­ ніше 1:500;

—у містах районного значення і селищах — не дрібніше 1:1 000;

—у селах - 1:2 000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої об­ лікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімальної основи і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:

—у містах республіканського та обласного значення — 10 см;

—у містах районного значення і селищах — 20 см;

—у селах — 40 см.

Похибка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Разом з тим, слід відзначити відсутність нормативних вимог щодо точності виконання кадастрових знімань на незабудованих територіях.

Аналізуючи допуски точності визначення площ територій та поло­ ження точок поворотів меж, можна дійти висновку про необхідність перегляду цих основних технічних характеристик. Очевидно, що ці ха­ рактеристики не враховують ні функціонального призначення земель, ні їх ринкової вартості.

Вибір систем координат і картографічних проекцій для забезпе­ чення земельно-кадастрових знімань. Серед задач ведення державно­ го земельного кадастру із земельно-кадастрової інвентаризації земель можна виділити проблему розробки коректної земельно-кадастрової карти України, областей, районів і міст. Вона зводиться до відповідного топографо-геодезичного забезпечення створення покриття на великі ділянки місцевості з урахуванням кривизни Землі. Дійсно, визначення площ великих ділянок місцевості: області, міста, району, сільської ради або великого господарства може призвести до значного спотворення, якщо не враховувати кривизну Землі. Так, наприклад, якщо відстань від осьового меридіану зони Гаусса-Крюгера становить 200 км, то від­ носне спотворення площі дорівнює 1/1000, а площу в 1 000 га, отри­ ману за планом або обраховану за прямокутними координатами в про­ екції Гаусса-Крюгера, треба зменшити на 1 га.

50