§ 14. Зміни приголосних при словотворенні

І. Зміни приголосних перед суфіксом -ш(ий):

При творенні вищого ступеня порівняння прикметників та прислівників кінцеві приголосні основи[г, ж, з] передсуфіксом-ш(ий) змінюються на -жч(ий), а с + -ш(ий) — на -щ(ий): дорогий — дорожчий, дорожче; вузький — вужчий, вужче; низький — нижчий, нижче; важкий — важчий, важче; дужий — дужчий, дужче; високий — вищий, вище; але легкий — легший, легше.

Ці зміни зберігаються й у дієсловах, утворених від основи прикметників вищого ступеня: дорожчати, вужчати, ближчати, важчати, ви.щати, кращати, а також у похідних від них іменниках: подорожчання, підвищення.

ІІ. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о):

1. Кінцеві приголосні основи [к, ц, ч] (запам’ятати їх можна за допомогою слів, що демонструють чергування приголосних:

рука — руці — ручка) + -ськ(ий), -ств(о) дають -цьк(ий), -цтв(о): юнак — юнацький, юнацтво; козак — козацький, козацтво; молодець — молодецький, молодецтво; перекладач — перекладацький; ткач — ткацький, ткацтво; Вишній Волочок — вишньоволоцький; Кременчук — кременчуцький; Гринвіч — гринвіцький; Бахмач

— бахмацький; Ніцца — ніццький.

2. [г, з, ж](нога — нозі — ніжка) + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о): убогий — убозтво; Волга — волзький; боягуз — боягузький, боягузтво; Париж — паризький; Запоріжжя — запорізький; Виборг — виборзький; Гамбург — гамбурзький; Люксембург — люксембурзький; Лейпциг — лейпцизький; Страсбург — страсбурзький; Лодзь — лодзький.

3. [х, с, ш](вухо — у вусі — вушко) + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): птах — птаський, птаство; чех — чеський; товариш — товариський, товариство; залісся —заліський; волох — волоський; Карабах — карабаський; Кандалакша — кандалакський; латиш — латиський; Золотоноша — золотоніський; Ясси — ясський; Пруссія — прусський. Винятки: Дамаск — дамаський, Нью-Йорк — нью-йоркський, Кембридж кембриджський, Мекка — меккський, Малакка — малаккський, Перемишль — перемишльський, Цюрих — цюрихський, Па..ла-маншлех (місто) — палехський, Ла-Манш — ський, баски — баскський, тюрки — тюркський, казах — казахський, о.рок — о.рокський, о.роч (народність) — о.рочський, ацтек — ацтекський, франкський (має відношення до Франції), ге...рцог — герцогський, герцогство, шах — шахський тощо.

4. Інші приголосні твірних основ незалежно від вимови перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: люд — людський, людство; солдат — солдатський; багатий — багатство; брат — братський, братство; завод — заводський; студент — студентський, студентство.

Винятки. За фонетичним принципом пишуться прикметники міський (міст (о) + -ськ(ий)) і хва.цький (хват + -ськ(ий)).

5. У прикметниках на -ськ(ий), утворених від російських, українських та інших власних географічних назв із суфіксом -к-, цей суфікс випадає: П’ятихатки —п’ятихатський, Камчатка — камчатський, Чукотка — чукотський, Індигірка — індигірський, Димерка — димерський, Ясногородка — ясногородський, Прохорівка — прохорівський, Горлівка — горлівський.

6. Якщо географічні назви пишуться через дефіс, то таке ж написання мають похідні від них прикметники із словотворчими формантами -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): Орєхово-Зуєво — орєховозуєвський, Баня-Лука — баня-луцький, Гвінея-Бісау — гвінея-бісауський, Ельзас-Лотарингія — ельзас-лотаринзький, Пуща-Водиця — пуща-водицький, Кам’янець-Подільський — кам’янецьподільський, Івано-Франківськ — івано-франківський, ДмитроВарварівка — дмитро-варварівський, Аддис-Абеба — аддис-абебський, Буенос-Айрес — буенос-айреський, Сан-Франциско — санфранциський, Фолл-Ривер — фолл-риверський, Атлантик-Сіті — атлантик-сітинський, Новосілки-на-Дніпрі — новосілківськийна-Дніпрі, Ростов-на-Дону — ростовський-на-Дону, Франкфуртна-Майні — франкфуртський-на-Майні, Яр-під-Зайчиком — ярський-під-зайчиком, Булонь-сюр-Мер — булонь-сюр-мерський, Бург-ель-Араб — бург-ель-арабський, Ла-Манш — ла-маншський, Ла-Плата — ла-платський.

7. Прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без формантів -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності) та іменника, пишуться разом: Гостра Могила — гостромогильський, Біла Церква — білоцерківський, Ясна Поляна — яснополянський, Житні Гори — житньогірський, Липова Долина — липоводолинський, Кам’яна Балка — кам’янобалківський. Примітка. Через дефіс пишуться прикметники:

а) утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин(-їн), -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): Давидів Брід — давидово-брідський, Олійникова Слобода — олійниково-слобідський, Мишурин Ріг— .мишурино-різький, Вільшанська Новоселиця — вільша.нсько-новосе.лицький, Вінницькі Стави — ві.нницькоставськи.й;

б) утворені від географічних назв, що становлять поєднання імені та прізвища: село Івана Франка — івано-франківський.

8. Прикметники, утворені від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак — жан-жаківський.

9. Прикметник, утворений від імені та прізвища чи від псевдоніма, який за структурою нагадує власне ім’я та прізвище, пишеться через дефіс: Вальтер Скотт — вальтер-скоттівський, Жуль Верн — жуль-вернівський, Марк Твен — марк-твенівський.

10. Прикметники від китайських, корейських, в’єтнамських та індонезійських власних особових назв пишуться разом: Мао Цзедун — маоцзедунівський, Кім Ір Сен — кімірсенівський.

11. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль — деголлівський, Нур ед Дін — нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д’Аламбе.р зберігають апостроф після частки: д’аламберівський.

Не утворюються прикметники:

а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів (у тому числі багатокомпонентних складених) типу Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Річард Левове Серце;

б) від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша;

в) від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітто.ріо, Ламетрі,.Д’Обіньє..

ІІІ. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-при словотворенні такі:

1. Сполучення -цьк-змінюється на -чч-при творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький — вояччина, козацький — козаччина, гайдамацький — гайдамаччина, німецький — Німеччина, турецький — Туреччина.

Виняток: галицький — Галичина.

2. Групи приголосних -ськ-, -ск-змінюються на -щ-при творенні іменників із суфіксом -ин(а): кіровоградський — Кіровоградщина, львівський — Львівщина, харківський — Харківщина, тріск — тріщина, віск — вощина, пісок (піску) — піщина, лісок (ліска) — ліщина.

3. Групи приголосних -ск-, -шк-змінюються на -щ-при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-): віск — вощаний, вощанка, дошка — дощаний, пісок (піску) — піщаний.

4. Групи приголосних -ск-, -ст-змінюються на -щ-, а група -зк- — на -жч-притворенні багатьох форм дієслів ІІдієвідміни: вереск — верещати, блиск — блищати, виск — вищати, ляск — лящати, луска — лущити, спустити — спущу, простити — прощаю, прощати, але: простить, простиш; брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчиш тощо.

5. При творенні прізвищ на -енк(о), -ук буквосполучення -ськ-змінюється на -щ-, а -зьк- — на -жч-: Васько — Ващенко, Ващук, Ісько — Іщенко, Іщук, Онисько — Онищенко, Онищук, Параска — Паращенко, Паращук, Водолазький — Водолажченко, Кузько — Кужченко, Кужчук.

Примітка. При творенні присвійних прикметників із суфіксом -ин від власних імен із групами приголосних -ск-, -ськ-, -зьк-с (ес) та з (зе) на письмі зберігаються, а замість к (ка) з’являється ч (че) (унаслідок чергування приголосних): Параска — Парасчин, Ониська — Онисьчин, Пріська — Прісьчин, Кузько — Кузьчин, Рузька — Рузьчин. Проте -шк-дає -щ-[шч]: Мелашка — Мелащин.

ІV. Сполучення -чн-, -шн-.

Кінцеві приголосні основи [к, ц., ц] змінюються на ч (че) перед суфіксами -н-, -ник: рік — річний, вік — вічний, кібернетика — кібернетичний, безпека — безпечний, галактика — галактичний, кінець — кінечний, місяць — місячний, місячник, околиця — околичний, полуниця — полуничний, столиця — столичний, теплиця — тепличний, одиниця — одиничний, серце — сердечний (той, що має відношення до серця), сердечник, сонце — сонячний, яйце — яєчня.

Літера ч(че) укінцітвірноїосновизберігається: поміч — помічний, помічник, ніч — нічний, нічник, піч — пічний, пічник, жовч — жовчний, параліч — паралічний, ключ — ключник, ячмінь — ячний або ячмінний.

Винятки. У кількох словах відповідно до вимови пишеться сполучення -шн-: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (бідолашний), соняшник, торішній.

Зверніть особливу увагу! У небагатьох словах вимовляється звукосполучення [шн] (так повинні читати під час диктанту), але писати при цьому потрібно -чн-: ячний, яєчний, яєчня, смачний, смачно, сонячний, пшеничний, молочний, місячний. Проте інколи вимова залежить від лексичного значення слова, наприклад: моло[шн]а каша, моло[чн]а кухня, моло[чн]о-товарна ферма; міся[шн]а ніч, міся[чн]а поверхня, міся[чн]ий ґрунт.

Вправа 29

Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о), де це можливо.

І. Печеніг, курд, якут, каракалпак, таджик, чуваш, кріпак, Петербург, Прилуки, Новослобідка, Цюрих, Великий Устюг, Черкаси, Острог, Великі Луки, птах, Черемош, Калуга, Калуш, співробітник, Верхня Слобідка, Вільшана-Слобідка, багач, багатий, шах, Новобіличі, Ясси, чиновник, дивак, Карпати, Умань, Полісся, Джуринська Слобідка, Кіровоград, Золотоноша, Дрогобич, Ніцца, парубок, Страсбург, Лодзь, Велика Андріївка, Карабах, латиш, жінка, бджільник, Палех, ацтек.

ІІ. Садівник, убогий, словак, Дамаск, Гринців Ріг, Сиракузи, Перемишль, Ла-Манш, Кандалакша, Ростов-на-Дону, Вільховий Ріг, Івано-Франківськ, Сан-Франциско, Давидів Брід, Лас-Вегас, Липовий Ріг, Глинськ-Загора, Іссик-Куль, герцог, Михайло-Коцюбинське, Липів Ріг, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Борівська Андріївка, орок, Ріо-де-Жанейро, Мельники-Річицькі, Романове Село, Нове Село, Коломійцеве Озеро, Солоне Озеро, Нове Запоріжжя, Гринів Яр.

Вправа 30

Перекладіть слова українською мовою. Поясніть їх правопис.

Запорожский, франкский, чешский, одесский, казацкий, харьковский, хмельницкий, винницкий, волжский, французский, меккский, криворожский, побужский,кременчугский, гаагский, онежский, абхазский, кипрский, нацистский, тюркский, бухарестский, измаильский, малаккский, суэцкий, мозамбикский, арзамасский.

Вправа 31

Утворіть нові слова за допомогою суфікса –ин(а). Поясніть їх правопис.

Кіровоградський, турецький, вінницький, черкаський, київський, херсонський, одеський, курський, чернігівський, сумський, івано-франківський, луганський, миколаївський, чернівецький, львівський, волинський, кріпацький, козацький, галицький.

Вправа 32

Серед поданих слів визначте ті, у яких допущені помилки, поясніть орфограми.

А. 1. Пісчаний. 2. Дорожчий. 3. Вишчий. 4. Вущати. 5. Вища.ти. 6. Полегшення.

Б. 1. Дрогобиччина. 2. Донецьчина. 3. Тернопільщина. 4. Трісчина. 5. Онижченко. 6. Кужчук.

В. 1. Сердешний. 2. Сердечний. 3. Смачний. 4. Яєшня. 5. Молошний. 6. Сонячно.

Г. 1. Казахський. 2. Латишський. 3. Малаккський. 4. Солдацький. 5. Гонконгський. 6. Дамаський.

Вправа 33 Перепишіть речення, на місці крапок вставляючи потрібні букви.

Обґрунтуйте написання.

I. 1. Гіллястий воло…кий горіх розкинув густу тінь (М. Коцюбинський).

2. Селяни лопатами відгортали пі…ані замети від своїх облуплених мазанок (О.Гончар). 3. Народ шотлан…ький вільним звався, захоче — буде вільним знов

(Леся Українка). 4. Кожна людина — маленька краплина вселен…кого океану. 5. Уперед до завзятого бою за грома...кі та власні права (М. Грабовський). 6. Коли

після літніх канікул Студен…тво заповнює місто, Місто моє моло…ає — Місту від

радощів тісно (С. Бурлаков). 7. Хва…кий сержант Василь у танкіс…кому комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С. Журахович). 8. Крізь Бранденбур…кі ворота крокували солдати (За Б. Степанюком). 9. Той

Анатоль був з Богуслав…ини (Б. Степанюк). 10. Рід…еугостіходи— будешдоро…ийтоді(М. Довгалевський).

ІІ. 1. Пісні про кріпа…ину — це присуд ганебному кріпосни…тву і кріпосникам (М. Стельмах). 2. Тужать в лузі чайки, пахне косовиця зіллям ворожби…ким на зорі (О.Білаш). 3. Ягняті нікуди тікати, стоїть, серде…не, та дрижить (Л. Глібов). 4. Всерде…нім співі та розмові щирій як непомітно відпливає час (О. Ющенко). 5.Міся…ним шляхом пішов я із дому, — соня…ним шляхом прийшов (В. Сосюра).6. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний моло…ний сніг (Є.Гуцало).

7. Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі…ні хазяї (М. Рильський).

8. Пливло зерно — земні янтарні зорі, і пахнула доба космі… ним хлібом (А.Камінчук). 9. Готують молодий пшени…ний коровай в бджолинім вересні в дубових темних діжах… (А. Малишко). 10. Світлі думи таджи…кий співець Повіряє коханій Вкраїні (М. Міршакар). В одному з підмосковних підземель знайдена бібліотека Івана Грозного. Цікаві помітки знайшли археологи на читацьких формулярах: «Відрубати голову!», «Четвертувати!», «Почекати — може, ще поверне книжечку…».