§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то

Дієприкметник — це

особлива

форма

дієслова, що

виражає

ознаку

предмета

за

дією. Дієприкметник

поєднує

ознаки

прикметника (змінюється

за

родами, числами, відмінками, як

прикметники

твердої

групи) та

дієслова (йому

властиві

категорії

стану, виду

й

часу).

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Час

Активний

стан

Пасивний

стан

теперішній

недоконаний

вид:

-ач(ий) (-яч(ий)),

-уч(ий) (-юч(ий))

від

основи

тепер. часу

дрижачий, правлячий,

організуючий

минулий

доконаний

вид

-л(ий)

від

основи

інфінітива

пожовклий,

змарнілий

доконаний

і

недоконаний

вид

-н(ий), -ен(ий) (-єн(ий)), -т(ий)

від

основи

інфінітива

даний, пошкоджений,

скоєний, перекинутий

Дієприкметники

пасивного

стану

минулого

часу

мають

такі

осо

бливості

творення:

а)

від

односкладових

дієслівних

основ

на

-и, -і, -у, -я

(після

шиплячого

-а), -ер

творяться

дієприкметники

на

-т(ий): звити — звитий,

нагріти — нагрітий, забути — забутий, зняти — знятий,

віджати — віджатий, обдерти — обдертий;

б)

дублетні

форми

на

-т(ий) і

-ен(ий) утворюються

від

дієслів

із

суфіксом

-ну-та

з

інфінітивними

основами

на

-оро-, -оло-: повернути

— повернутий

і

повернений, розгорнути — розгорнутий

і

розгорнений, пороти — поротий

і

порений, від

дієслова

молоти

— молотий

і

мелений;

в)

якщо

основа

інфінітива

закінчується

на

-и

чи

-ї, то

ці

літери

при

творенні

дієприкметників

змінюються

на

-е, -є: позначити

— позначений, покроїти — покроєний, посолити — посолений,

потруїти — потруєний;

г)

якщо

основа

інфінітива

кінчається

на

-а, то

дієприкметники

творяться

за

допомогою

суфікса

-н-: сказати — сказаний, зрубати

— зрубаний, покарати — покараний, дати — даний;

ґ)

від

інфінітивної

основи

на

приголосний

дієприкметники

творяться

за

допомогою

суфікса

-ен-: відвезти — відвезений, розвести

— розведений, запрягти — запряжений;

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

д)

при

творенні

пасивних

дієприкметників

за

допомогою

суфікса

-ен-відбувається

чергування

приголосних: перемогти — переможений,

возити — вожений, пекти — печений, носити — ношений,

збудити — збуджений, виїздити — виїжджений, вимостити —

вимощений;

е)

при

творенні

пасивних

дієприкметників

від

основи

інфінітива

на

-ува (-юва) наголошені

у, ю

змінюються

на

о: зруйнувати — зруйнований,

поновлювати — поновлений, зважувати — зважений,

зморюватися — зморений, відновлюватися — відновлений.

Активні

дієприкметники

минулого

часу

на

-ший, -вший

в

українськіймовімайженезбереглися.

Єтількипоодиноківинятки, заміненівсучасніймовістилістичноприйнятнимидублетами:

бувший

(нормативне

— колишній), перемігший

(нормативні — здобувати

перемогу,

переможець, переможний), зігрівший (нормативні— здатний

зігріти, зігрівальний), здолавший

(нормативні — здатний

здолати;

той, що

здолав).

Усучаснійукраїнськіймовіактивнідієприкметникитеперішнього

часу (відповідаючий) маловживані, їх

варто

уникати: коригувальний

замість

коригуючий, копіювальний

замість

копіюючий, інтегрувальний

замість

інтегруючий.

Російські

форми (причастия

за

походженням) із

суфіксами

-ущ-

(-ющ), -ш-, -вш-, -м-в

українській

мові

передаються

різними

способами:

а) підрядними

означальними

реченнями

із

сполучними

словами —

що, який, яка, яке, які: организующий

дело — який

організовує

справу, адаптирующийся — який

адаптується, бьющий

в

глаза

— що

впадає

в

око, благоденствующий — що

раює, выполняемый

— який

виконується;

б)

дієприкметниковими

чи

прикметниковими

зворотами: одухотворяющий

— покликаний

надихнути, удивляющий — здатний

здивувати

(звиклий

дивувати), строящий — зайнятий

будовою,

аплодирующий — охочий

плескати (щедрий

на

оплески), берегущий

— звиклий (покликаний) берегти;

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

в)

описовими

зворотами: исполняющий

обязанности — виконавець

обов’язків, пишущий

эти

страницы — автор

цих

рядків, бальзамирующий

раствор — розчин

для

бальзамування, впадающий

в

детство — на

порозі

здитиніння, впадающий

в

нищету — на

порозі

зубожіння, вправляющий

очки — мастак

забивати

баки;

г)

пасивними

дієприкметниками: нижеподписавшийся — нижчепідписаний,

базирующийся — базований, опекаемый — опікуваний,

соблюдаемый — дотримуваний, перечитываемый — перечитуваний,

переписываемый — переписуваний, беспокоящийся — занепокоєний,

выходящий

из-под

пера — писаний, вышедший

из

берегов — розлитий, поникший — похнюплений, повышающийся

— підвищуваний, распыляемый — розпорошуваний, прикалываемый

— пришпилюваний;

ґ)

активними

дієприкметниками

із

суфіксом

-л-: ожесточившийся

— озлілий, наболевший

вопрос — наболіле

питання, висевший

в

воздухе — повислий

у

повітрі, привыкший — звиклий, осунувшийся

— змарнілий;

д)

прикметниками: ревущий — ревучий, цветущий — квітучий, вышестоящий

орган — вищий

орган, текущий

счет — поточний

рахунок, убаюкивающий

звук — колисковий

звук, амортизирующий

— амортизаційний, анестезирующий — знеболювальний;

е)

дієприслівниками: бьющий

в

набат — б’ючи

на

сполох, впадающий

в

немилость — втрачаючи

прихильність, вышедший

из

терпения

— втративши

терпець, держащийся

зубами — ухопившись

зубами, заключающий

в

объятия — обіймаючи;

є)

дієсловами

в

дійсному

способі: стояло

колеблющееся

зарево —

коливалася

заграва;

ж)

іменниками: заведующий — завідувач, баллотирующийся — кандидат,

бастующий — страйкар, бегущий

от

погони — утікач,

безобразничающий — бешкетник, шибеник, классифицирующий

— класифікатор, одухотворявший — натхненник.

Добрим

помічником

під

час

перекладу

з

російської

зазначених

дієслівнихформстане

«Російсько-українськийсловникскладноїлексики»

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Святослава

Караванського (Київ, 1998). Це

одна

з

небагатьох

лексикографічних

праць, де

наводяться

українські

відповідники

російських

дієприкметників,

варто

лише

зважати

на

те, що

словник

видано

в

авторській

редакції

за

правописом 1929 року.

У

дієприкметниках

завжди

пишеться

одна

буква

н, не

плутати

з

прикметниками: зді....

йснений, нездоланий, незлічений, але: здійсненний,

нездола..

нний, незліченний.

Досить

часто

дієприкметники

переходять

у

прикметники,

цебуває:

а) якщо

в

реченні

дієприкметники

не

мають

залежних

слів

і

викону

ють

функції

узгодженого

означення: погашена

свічка

(прикметник)

— погашена

вітром

свічка; свічка

погашена

(дієприкметник,

бо

в

І

варіанті

є

залежне

слово, а

вІІ — уживається

в

ролі

присудка),

відведена

загроза, посивілі

ветерани, покинута

оселя;

б)

якщо

дієприкметники

втрачають

дієслівні

суфікси: блискаючий,

переможений, зіпрілий, підписаний — дієприкметники, а

блискучий,

переможний, прілий, підписний — прикметники;

в)

іноді

прикметники

та

дієприкметники

розрізняються

наголосом:

пече.

...

на

картопля, варена

страва, товчений

гарбуз, копчене

сало

(прикметники

з

наголошеним

суфіксом) і

пе.

чена

в

жару

картопля,

ва...

рена

в

горщику

страва, гарбуз

товчений, сало

копчене

(діє

прикметники

з

наголосом

на

корені).

Крімцього, дієприкметникипереходять

віменники (субстантивуються):

Типрочитайнамщо-небудьзненаписаного(П. Загребельний).

Ах, зелені

мої

сни

за

далеким

невимовним

(М. Хвильовий). Група

приїжджих

зупинилася

на

пагорбі (О. Довженко).

Увага! У

сучасній

українській

мові

краще

вживати: завідувач

кафедри,

лабораторії, клубу, ферми, кадрів, бібліотеки, тобтосполучення

віддієслівного

іменника

із

залежним

словом

у

родовому

відмінку,

абоабревіатури: завкафедри, завлабораторії, завклубу, завферми, завкадрів,

завбібліотеки — замість

сполучення

субстантивованого

дієприкметника

із

залежним

іменником

у

формі

орудного

відмінка

типу

завідуючий

кафедрою, лабораторією, клубом, фермою, кадрами,

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

бібліотекою (завкафедрою, завлабораторією, завклубом, завфермою,

завкадрами, завбібліотекою) та

інші.

Безособові

форми

дієслова

на -но, -то

творяться

від

пасивних

дієприкметників

шляхом

заміни

закінчення

на

суфікс

-о: втрачений —

втрачено, відзначений — відзначено, покинутий — покинуто, відзнятий

— відзнято. Ці

форми

незмінювані, уживаються

в

безособових

реченнях

у

ролі

головного

члена. За

значенням

виражають

недавно

минулу

дію. Якщо

йдеться

про

майбутню

дію, то

вживається

допоміжне

дієслово

буде, а

якщо

про

давно

закінчену — то

було: Незабаром

буде

створено

обласну

Книгу

пам’яті. Алеї

старого

парку

було

посипано

жовтим

піском.

Вправа 106

Від

поданих

дієслів

утворіть

усі

можливі

форми

дієприкметників.

Поясніть, чому

саме

такі

форми

утворюються.

Принести, прорости, котити, з’їсти, нападати, почорніти, радити,

продати, плести, пропустити, запрягати, замерзнути, мазати, атакувати,

виступати, помережити, позеленіти, шити, командувати, погаснути, правити,

присвятити, змарніти, напоїти, нагромадити, купувати, вертіти.

Вправа 107

І. Перепишіть

речення, визначте

дієприкметники, указавши

їх

граматичні

ознаки

та

синтаксичну

роль. Поясніть

правопис

дієприкметників.

ІІ. Перебудуйте

речення, які

можливо, на

безособові

з

головним

членом

— незмінюваною

формою

дієслова

на -но, -то.

І. 1. Русяву

голівку

прикривав

старенький

картузик

з

одірваним

козирком

(М. Коцюбинський). 2. Дбайливо

политі

і

старанно

підстрижені

квіти

красувалися

серед

в’янучих

трав (В. Собко). 3. Поміж

прибулими

швидко

зав’язались

знайомства (В. Козаченко). 4. У

партизанській

лісовій

оселі

на

пережовклій

стоптаній

траві

лежав

я, вкритий

листям

пурпуровим

(П. Воронько). 5. Майдани

пахли

розпареними

бур’янами, городи

буяли

зеленою

городиною (С. Васильченко). 6. Всі

обступили

ще

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

хлипаючого

Степана

і

почали

його

розпитувати (І. Франко). 7. Натруджене

болістю

серце

забажало

відпочинку (Панас

Мирний). 8. Розігнута

врешті

спина, пущена

вільно

рука, ще

злегка

тремтяча

од

цілоденного

напруження (М. Коцюбинський). 9. Вербові

кілки, густоповтиканівземлю,

стали

високими

вербами (І. Нечуй-Левицький). 10. Найчастіше

мене

вчили

приказками: «покірливе

телятко

дві

матки

ссе; не

все

перескакуй,

а

інде

йлізь; береженого

й

Бог

береже…» (О. Чорногуз).

ІІ. 1. Соняшники

вже

порізані, повимолочені

дрючком

або

качалкою,

і

насіння

зібране

в

мішок (Є. Гуцало). 2. Злизувані

кривавим

полум’ям

стріхи

тріщали

і

обвалювалися (І. Франко). 3. Вікно

відчинене, і

пахне

нічна

матіола (О. Донченко). 4. Село, зачароване

зоряним

небом, синіє

розкиданими

хатками (М. Стельмах). 5. Сказаного

й

сокирою

не

вирубаєш

(Народна

творчість). 6. Причаїлися

гори, заворожені

красою

ніколи

не

бачених

степів (О. Гончар). 7. Прийшов

непроханий — підеш

недякуваний

(Народна

творчість). 8. Ніч

згори

була

накрита

великим

темним

решетом, геть

чисто

подірявленим

зірками (Є. Гуцало). 9. Почало

з’являтися

на

столі

і

печене, і

варене, і

смажене, і

парене (М. Стельмах).

10. Підлога

потрушена

травою, піч

розмальована

півнями, стіл

накритий

вишитою

скатертиною (О. Гончар).

ІІІ. 1. На

землі

і

в

повітрі

білів

сніг

та

манячили

цупкі, замерзлі

стовбури

дерев, закурених

снігом (М. Коцюбинський). 2. Командуючий

Чорноморським

флотом

поздоровив

ескадру

з

перемогою (В. Кучер).

3. Молоді

осики

були

окутані

прозоро-жовтим

туманом (Є. Гуцало).

4. Вони

ледве

вилізли

з

глибокого

провалля

і

опинилися

на

спаленій

сонцем

сірій

полонині (М. Коцюбинський). 5. Родючий

дух

землі

забивав

ніздрі (Є. Гуцало). 6. До

школи

підходили

хлопці — засмалені, смугляві,

з

полупленим

видом, з

чорними, потрісканими

од

літньої

праці

руками (С. Васильченко). 7. Опале

листя

струмувало

прогірклою

затхлістю,

нагадувало

про

осінь (Є. Гуцало). 8. З

жалібним

стогоном

гепнула

додолу

підтята

монгольськими

сокирами

прастара

липа (І. Франко).

9. Сирого

не

їм, печеного

не

хочу, вареного

терпіти

не

можу (Народна

творчість). 10. Прилавок

був

обладнаний

у

мурованій

хаті

з

двома

вікнами, заґратованими

іржавим

залізом (Є. Гуцало).

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 108

Перекладітьукраїнськоюмовоюподані

словосполучення (запишіть

усі

можливі

варіанти). У

важких

випадках

скористайтеся «Російськоукраїнським

словником

складної

лексики» Святослава

Караванського.

Із

шістьома

словосполученнями

складіть

речення.

Атакующий

отряд, бдящая

стража, благоприятствующие

обстоятельства,

приводимый

в

действие, блещущий

талантами, владеющий

имуществом, владеющий

языками, владеющий

пером, владеющий

оружием,

вкуснейшая

пицца, эвакуируемый

госпиталь, воспринимающий

всёвсерьёз, восстанавлюющийзрение, выписывающийпопочте, вынимающий

душу, желающий

добра, жестикулирующий

во

время

занятия,

замедляющий

ход, играющий

большую

игру, распускаемый

полувер,

идти

на

руководящую

работу, идущие

в

церковь, кипящая

вода, кладущий

на

музыку, любящий

филологию, молящий

о

помощи, устремлявший

взгляд, тянувшийся

вверх, малознавший

ребенок, логически

мыслящий, приближающий

к

пониманию, пресмыкающийся

перед

начальством,

предвещавший

погоду, погрязший

в

невежестве.

Вправа 109

Перекладіть

речення

українською

мовою, поясніть

вибір

українських

відповідників

до

російських

дієприкметників (причастий).

1.Изприпудреннойутренниминеемхвоивысунуласьдлиннаябурая

морда, увенчанная

ветвистыми

рогами (Б. Полевой). 2. Парнишка, подталкиваемый

сзади, приблизился

к

крыльцу (О. Фадеев). 3. Пылающие

брёвнасталипадать(А. Пушкин). 4. Всямузыка, наполнявшаядень, утихала

и

сменялась

другою (Н. Гоголь). 5. На

правах

большого

и

самого

умногоГришазабралсеберешающийголос(А. Чехов). 6. Передомною

тянулосьночноюбурею

взволнованноеморе, иоднообразныйшумего,

подобный

ропоту

засыпающего

города, напомнил

мне

старые

годы

(М. Лермонтов). 7. В

течение

нескольких

секунд

растерявшиеся

люди

и

лошади, вздымавшиеся

на

дыбы, бились

на

одном

месте (О. Фадеев).

8. Успокоившиеся

деревья

бесшумно

и

покорно

роняли

жёлтые

листья

(А. Куприн). 9. Отважен

был

пловец, решившийся

в

такую

ночь

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

пуститься

через

пролив

на

расстояние

двадцати

вёрст, и

важна

должна

быть

причина, его

к

тому

побудившая (М. Лермонтов). 10. Они

прискакали

к

небольшой

речке, впадающей

в

Днепр (Н. Гоголь).

Іванко

приходить

зі

школи

переляканий

і

каже:

— Тату, мамо, я

думаю, сьогодні

Вам

не

треба

дивитися

мій

щоденник.

Мама

хапається

за

серце, тато

за

ремінь, відкривають

щоденник,

а

там — 12 балів. Батьки

непритомніють.

Іванко (сумно):

— Ось

цього

я

й

боявся…