- •§ 1. Фонетика. Фонетична транскрипція. Правила складоподілу ......23
- •§ 2, Іі, п. 7.
- •§ 2. Орфоепія
- •§ 3. Графіка. Алфавіт
- •§ 4. Орфографія. Принципи української
- •§ 5. Чергування та правопис голосних
- •§ 6. Правопис ненаголошених голосних [е] та [и]
- •§ 7. Правопис ненаголошеного [о]
- •§ 8. Розрізнення [и] та [і]
- •§ 9. Розрізнення [а] та [о]
- •§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв-)
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Правопис приголосних
- •§ 13. Уподібнення приголосних
- •§ 14. Зміни приголосних при словотворенні
- •§ 15. Спрощення в групах приголосних
- •§ 16. Уживання м’якого знака
- •§ 17. Уживання апострофа
- •§ 18. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних звуків
- •§ 19. Уживання великої букви
- •§ 20. Загальні правила написання складних слів. Правопис складних іменників, прикметників та непоширених прикладок
- •Іv. Правопис складних прикметників Разом пишуться:
- •§ 21. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень і. Складноскорочені слова
- •Іі. Технічні правила переносу
- •§ 23. Правопис слів іншомовного походження. Українська латиниця
- •§ 26. Морфологія. Особливості відмінювання іменників
- •§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові
- •§ 28. Творення ступенів порівняння та
- •§ 29. Відмінювання числівників
- •§ 30. Зв’язок числівників з іменниками
- •§ 31. Написання числівників і
- •§ 32. Особливості відмінювання та
- •§ 33. Правопис дієслів
- •§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то
- •§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма
- •§ 36. Правопис прислівників
- •§ 37. Правопис та особливості вживання
- •§ 38. Правопис сполучників
- •§ 39. Написання часток
- •§ 40. Правопис часток не та ні
- •§ 41. Написання вигуків та
- •§ 42. Пунктуація. Розділові знаки в кінці
- •§ 43. Узгодження підмета з присудком
- •§ 44. Тире між підметом і присудком
- •§ 45. Тире на місці пропущеного члена
- •§ 46. Розділові знаки при однорідних
- •§ 47. Розділові знаки при відокремлених
- •§ 48. Розділові знаки при уточнювальних
- •§ 49. Розділові знаки при словах,
- •§ 41). Перераховані
- •§ 50. Розділові знаки при конструкціях
- •§ 51. Складне речення. Розділові знаки
- •§ 52. Розділові знаки в складнопідрядному
- •§ 53. Розділові знаки в безсполучниковому
- •§ 54. Складні синтаксичні конструкції.
- •§ 55. Розділові знаки при прямій мові
§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма
дієслова
Дієприслівник — це
незмінювана
форма
дієслова, яка, указуючи
на
додаткову
дію, пояснює
в
реченні
основне
дієслово. Дієприслівники
поєднують
ознаки
прислівника (незмінна
форма, у
реченні — обставина)
та
дієслова (вид, час, перехідність / неперехідність).
Час
Недоконаний
вид
Доконаний
та
рідше
недоконаний
вид
теперішній
-учи (-ючи), -ачи (-ячи)
від
основи
тепер. часу
стогнучи, пояснюючи,
лежачи, марячи
минулий
Г + -вши, П + -ши
від
основи
інфінітива
поцінувавши, думавши,
упершись, візши
У
минулому
часі
суфікс
-вши
додається
до
кінцевого
голосного
основиінфінітива, асуфікс
-ши — докінцевогоприголосного: бравши,
піддавши, наелектризувавшись, спікши, принісши.
Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
Категорія
перехідності
для
дієприслівників
визначається
так, як
і
для
дієслів. У
реченні
від
перехідних
дієприслівників
залежать
іменні
частини
мови
в
знахідному
відмінку
без
прийменника
чи
в
родовому
без
прийменника (коли
залежні
слова
позначають
частину
від
цілого
абопереддієприслівникомуживаєтьсячасткане): написавши
реферат,
виконуючи
завдання, насипаючи
цукру, не
принісши
квітів.
Усі
інші
дієприслівники
неперехідні, у
тому
числі
із
суфіксом
-сь
(укінцідієприслівників
-ся
невживається): сміючись
над
жартом, малюючи
на
асфальті, схилившись
над
колискою, відпочиваючи
на
морі.
У
кінці
дієприслівників (власне
дієприслівникових
суфіксів) завжди
пишеться
и, їх
не
варто
плутати
з
активними
дієприкметниками
у
формі
множини
із
закінченням
-і
та
суфіксами
-уч-, -ач-: Наступаючи
в
бою, бійці
прорвалися
вперед
(дієприслівник) і
Наступаючі
в
бою
бійці
прорвалися
вперед
(дієприкметник).
Вправа 110
Від
поданих
дієслів
утворіть
дієприслівники, поясніть
специфіку
цього
процесу. Із
шістьма
дієприслівниками
складіть
речення, визначте
їх
граматичні
ознаки
та
синтаксичні
функції.
Терпіти, помічати, скубти, проливати, переповзти, підливати, одягти,
телеграфувати, спалахнути, пустити, забути, блукати, добігатися,
мріяти, милуватися, протерти, заповідати, прясти, зашарудіти, ходити,
віяти, співати, накрапати, шкребти, пропахти, приїхати, надломити.
Вправа 111
Перекладіть
українською
мовою. Зверніть
увагу
на
правопис
дієприслівників
в
українській
та
російській
мовах.
І. 1. Погружаясь
в
холодный
кипяток
нарзана, я
чувствовал, как
телесные
и
душевные
силы
мои
возвращаются (М. Лермонтов). 2. Хорошо,
состарившись, рассуждать, советовать
и
с
собою
молодость
без
расчета
сравнивать (А. Кольцов). 3. Случайно
Вас
когда-то
встретя,
в
Вас
искру
нежности
заметя, я
ей
поверить
не
посмел (А. Пушкин).
4. Я
подошёл
к
господину, взял
его
довольно
крепко
за
руку
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
и, посмотрев
ему
пристально
в
глаза, попросил
удалиться (М. Лермонтов).
5. В
ущелье
лёжа, Уж
долго
думал
о
смерти
птицы, о
страсти
к
небу (М. Горький). 6. Пошумев, река
успокоилась (Б. Полевой).
7. Бледнея, заря
затухает (И. Никитин). 8. Держа
кувшин
над
головой,
грузинка
узкою
тропой
сходила
к
берегу. Порой
она
скользила
меж
камней, смеясь
неловкости
своей (М. Лермонтов). 9. Играючи, расходится
вдруг
ветер
верховой (Н. Некрасов). 10. За
рекой, дымясь, пылал
огонь
рыбачий (А. Пушкин). 11. Пуля
ударилась
в
камень
и, взвизгнув,
отскочила
рикошетом (Н. Островский). 12. Я
стал
на
углу
площадки,
крепко
упёршись
левой
ногой
в
камень
и
наклонясь
немного
вперёд,
чтобы, в
случае
лёгкой
раны, не
опрокинуться
назад (М. Лермонтов).
ІІ. Лист
бумаги
Когдачеловекхочетподелитьсясвоимипереживаниямисдалёким
другом, он
берет
лист
бумаги
и
пишет
письмо.
Конструктор, задумывая
машину, берет
лист
бумаги
и
чертит
на
нём
то, что
подсказывает
ему
мысль.
Художник, торопясь
запечатлеть
наше
время
в
симфонии
красок,
берет
лист
бумаги
и
набрасывает
контуры
картины.
Ученый, проникнувразумомвнеизведанноеидоказываянеоспоримость
открытого, берет
лист
бумаги
и
покрывает
его
каскадом
формул.
Журналист, вернувшись
из
командировки
и
желая
рассказать
о
виденном,
берёт
всё
тот
же
лист
бумаги, авторучку
и
пишет… (Из
газеты).
Вправа 112
Складіть
речення
зі
словами
сяючи
й
сяючі, сидячи
й
сидячі, блукаючий
блукаючі, літаючи
й
літаючі, хвилюючий
хвилюючі, крокуючи
й
крокуючі, затихаючи
й
затихаючі, достигаючи
й
достигаючі, ведучи
й
ведучі. Поясніть
різницю.
Батько, переглянувши
щоденник
сина, говорить:
— Та
за
такі
оцінки
карати
потрібно!
— Правильно, тату! Ходімо
я
покажу
тобі, де
живе
наш
учитель!
Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)