- •Міністерство освіти і науки україни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Тема 1.Історичні процеси періоду Античності
- •Зміст лекційних занять Змістовий модуль і. Антична міфологія
- •Змістовий модуль іі. Література Давньої Греції
- •Змістовий модуль ііі. Література Риму
- •Змістовий модуль IV. Антична риторика та літературознавство.
- •Зміст практичних занять
- •Загальна характеристика навчального матеріалу
- •Практичне заняття 1.
- •Практичне заняття 2.
- •Практичне заняття 3.
- •Практичне заняття 4.
- •Практичне заняття 5.
- •Практичне заняття 6.
- •Практичне заняття 7-8.
- •Практичне заняття 10.
- •Практичне заняття 11.
- •Практичне заняття 12.
- •Практичне заняття 13.
- •Практичне заняття 14.
- •Практичне заняття 15.
- •Практичне заняття 16.
- •Практичне заняття 17.
- •Практичне заняття 18.
- •Шкільна програма з курсу антична література
- •Теми, винесені на самостійне опрацювання
- •Самостійна робота студентів над текстами художніх творів Змістовий модуль і. Антична міфологія
- •Змістовий модуль іі. Література Греції
- •Змістовий модуль ш. Література Риму
- •Змістовий модуль іv. Антична риторика та літературознавство
- •Поради для студентів по підготовці до практичних занять:
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Рейтинговий розподіл балів
- •Розрахунок індивідуального рейтингу за заліковим модулем (Рм)
- •Твори для текстуального обговорення
- •Рекомендована література до курсу
- •Питання до заліку
- •Типові завдання (модульний контроль) Змістовий модуль 1. „Антична міфологія”
- •Змістовий модуль іі. Література Давньої Греції
- •Змістовий модуль ііі. Література Риму
- •Змістовий модуль ііі. Література Риму
- •Завдання для контрольних робіт
- •(Типові завдання)
- •Змістовий модуль 1 „антична міфологія”
- •І варіант
- •Іі варіант
- •Змістовий модуль 2. Давньогрецька література і варіант
- •Іі варіант
- •Ііі варіант
- •Іv варіант
- •V варіант
- •Vі варіант
- •Vіі варіант
- •Vііі варіант
- •Змістовий модуль 3. Література стародавнього риму і варіант
- •Іі варіант
- •Ііі варіант
- •Іv варіант
- •Основи аналізу художнього твору
- •Орієнтовні схеми аналізу художніх творів
- •Прийоми і засоби аналізу художнього образу
- •Орієнтовна схема короткого огляду літературних тенденцій
- •Творчі завдання Запитання:
- •Додатки походження світу і богів
- •Гомер (середина іх – уш ст. До н.Е.)
- •Заспів. Сварка богів
- •Гомер іліада
- •Гомер одіссея
- •Арістотель (384-322 рр. До н.Е.)
- •Поетика (Розділ vі)
- •Л. Старицька-черняхівська Гімн до Афродіти
- •Леся українка
- •Вергілій
- •«Буколіки» (Четверта еклога)
- •Тіртей Поради юнакам
- •Солон Мої закони
- •Архілох
- •Найважливіші римські божества
- •Грецький пантеон
- •Ключові поняття
Питання до заліку
Античний театр. Психологізм трагедії Евріпіда „Медея”.
Своєрідність епічної поеми Вергілія „Енеїда”.
Поняття „античність”, світ античної культури у творах митців ХVІІІ–ХІХ ст.
Суспільно-історичні умови розвитку Стародавнього Риму.
Виникнення трагедії. Трагедія як жанр драматургії. Проблематика і жанрові особливості трагедій Есхіла, Софокла, Евріпіда.
Античність у творчості Лесі Українки.
Відображення протиріч римського суспільства в поезії Горація.
Творчість Арістотеля. Вчення про трагедію.
Ода до Мельпомени – філософський зміст, переклади твору, читання напам’ять.
Римська література періоду розквіту республіки. Комедія. Художні особливості та новизна комедії Плавта „Скарб”.
Суспільно-історичні умови розвитку Стародавньої Греції.
Образ міфологічного Прометея у європейських літературах ХІХ ст.
Гомерівський епос троянської війни. Гомерівське питання.
Міфологічна концепція світової історії в поемі Гесіода „Труди і дні”.
Лірика Сапфо, аналіз поезії „До богів подібний...”, читання напам’ять.
Розквіт римської літератури. Світосприйняття ліричного героя Катулла. Інтерес поета до світу людських почуттів.
Теренцій – комедіограф освіченої частини римського суспільства. Комедія „Свекруха” – фабула твору.
Міф про створення світу – сакральна таємниця світобудови.
Періодизація давньогрецької літератури, основні жанрові форми і періодизація кожного періоду.
Література елліністичного періоду. Новоаттична побутова комедія. Творчість Менандра.
Овідій про чотири покоління людей.
Традиції езопової байки. Творчість Федра.
Пізньогрецький роман Лонга „Дафніс і Хлоя”, характеристика образів.
Міф про Пігмаліона і його відображення у „Метаморфозах” Овідія.
Трагедія в літературі Давнього Риму. Творчість Сенеки. Трагедія „Федра” – статичність образів, поетика і риторика мови.
Грецькі міфи в інтерпретації Овідія. Створення світу в „Метаморфозах”.
Анакреонт „Дай мені Гомера ліру” – читання напам’ять.
Розквіт римської поезії в добу Октавіана Августа. Гурток Мецената.
Морально-естетичний зміст комедії Арістофана „Хмари”.
Традиції поезії Сапфо у світовій літературі: Катулл, Овідій, Л.Українка, Л.Старицька-Черняхівська.
„Буколіки” Вергілія, їх соціальна значимість і основні мотиви. Еклога ІV. Переосмислення мрії про „золотий вік”.
Античний театр. Трагедія. Міф про Прометея та його інтерпретація Есхілом.
Поезія Тіртея, читання напам’ять.
Лукіан – майстер прозової сатири. Критика міфологічних уявлень та релігійних культів у творчості Лукіана.
Філософські та морально-естетичні ідеї в романі Апулея „Метаморфози”.
Гесіод про п’ять поколінь людей.
Грецький театр та його будова. Трагедії Софокла, їх філософський зміст.
Міфологія як особливий спосіб розуміння світу. Поняття про міф. Міф і художнє уявлення, міф і релігія. Цикли міфів.
„Щит Ахілла” з поеми Гомера „Іліада”, переказ уривку.
Політико-філософські, поетико-естетичні погляди Платона. Трактат „Держава”. Протистояння шкіл Платона і Арістотеля.
Грецька література періоду становлення полісів. Рання класика. Поетико-естетичний зміст та художня своєрідність грецької лірики.
Розкрити зміст термінів: аед, рапсод, гекзаметр, елегія, ямб, маліка, претекстата, поліата, тогата.
Римська любовна елегія, тематичні та стильові канони елегії. Творчість Катулла та Овідія.
Герої „однієї пристрасті” у творах Сенеки („Федра”, „Медея”).
„Щит Енея” за твором Вергілія. „Енеїда” – аналіз, переказ уривку.
Періодизація літератури Риму, характеристика кожного періоду.
Міф про „Похмуре Царство Аїда”, уявлення про царство мертвих в поемі Гесіода „Труди і дні” та в поемі Вергілія „Енеїда”.
Бог – покровитель мистецтва в міфології греків і римлян. Музи та їх роль у творчості античних авторів.
Культ Діоніса у Давній Греції. Виникнення театрального мистецтва, сатирівська драма..
Різновиди давньогрецької лірики та основні представники поезії Еллади.
Переказ уривку з поеми Вергілія „Енеїда”, присвячених коханню цариці Карфагену до троянця Енея.
Олімп і олімпійські боги. Спільне і відмінне у релігійно-міфологічних уявленнях греків і римлян.
Поема Гесіода „Труди і дні” – основний зміст, автобіографічні елементи у творі.
Прозові твори грецької літератури. Історія, філософія, ораторське мистецтво. Художній і науковий характер початкової грецької прози. Геродот – „батько” історії, Фукідід і його „історія”.
Політико-філософські, поетико-естетичні погляди Платона.
Творчість Аристотеля, його „Поетика”. Вчення про трагедію. Значення Аристотеля для розвитку естетичної думки Нового Часу. Політико-філософські, поетико-естетичні погляди Арістотеля.
Література еллінського періоду. Новоантична побудова комедії. Менандр. Александрійська поезія. Феокріт.
Періодизація римської літератури, основні жанрові форми і проблематика кожного періоду.
Суспільно-історичні умови розвитку Стародавнього Риму.
Римська література періоду розквіту республіки. Комедія. Роль Римської комедії у розвитку новоєвропейського театру. Художні особливості та новизна комедій Платона. Теренцій – комедіограф освіченої частини римського суспільства.
Література періоду кризи республіки. Прозові твори римської літератури. Ораторське мистецтво і композиція, мова і стиль творів Ціцерона. Історія Риму, Гай Юлій Цезар, Гай Саллюстій Крисп. Тіт Лівій Публій Таціт.
Філософський епос. Засвоєння в Римі грецької філософії. Художнє втілення наукової тематики в дидактичні поемі Лукреція Кара „Про природу речей”. Лірична поезія.
Світосприймання ліричного героя Катулла. Інтерес поета до світу людських почуттів. Розквіт римської літератури.
Своєрідність епічної поеми Вергілія „Енеїда”.
Відображення в поезії Горація протиріч римського суспільства.
Римська любовна елегія, тематичні та стильові канони любовної елегії.
Сильна особистість, індивідуалізм в Метаморфозах” Овідія.
Гурток Мецената. Підтримка ідеалів принципса Вергілієм та Горацієм. Опозиційний настрій Тібулла, Проперція, Овідія.
Римський театр, його будова. Засвоєння і переробка грецької літературної спадщини.
Герої „однієї пристрасті” у творах Сенеки.
Антична байка. Федр і Бабрій. Традиції езопової байки.
Марціал. Художні особливості його епіграм. Вплив Марціала на розвиток жанру епіграми. Лукіан – майстер прозової сатири. Критика міфологічних уявлень та релігійних культів у творчості Лукіана. Поет – сатирик Ювенал.
Плутарх „Паралельні життєписи” – жанри античної біографії. Образи титаноборців у Плутарха. Образ Цезаря у Плутарха (біографізм і художня обробка).
Моральні ідеї роману Апулея „Золотий осел”.
Грецький роман.
Светоній і його твір „Життя ХІІ Цезарів”.
„Зима на чужині” Овідія. Назона – аналіз поетичного тексту.
Філософські та поетико-естетичні погляди Арістотеля. Принципи трагедії в „Поетиці” Арістотеля.
Своєрідність епічної поеми Вергілія „Енеїда”.
Історія Риму та її оспівування в творах Вергілія, Овідія, Горація.
Творчість Езопа, її зв’язок з міфологією. Жанр байки в античній літературі.
Походження, розвиток, специфіка грецької лірики.
Горацій „До Мельпомени” – аналіз, читання напам’ять.
Література елліністичного періоду. Олександрійська поезія.
Структура античної трагедії. Пролог до трагедії Евріпіда „Медея”.
„Гімн до Афродіти” Сапфо, читання напам’ять.
Характеристика історико-літературного періоду Античності, його значення для європейської культури.
Комедійна спадщина Арістофана. Комедія „Хмари”, ідеї і образи.
Художнє втілення наукової тематики в дидактичній поемі Лукреція Кара „Про природу речей”.
„Метаморфози” Овідія. Образ Юлія Цезаря.
Переказати зміст античної казки „Амур і Психея” (за романом Апулея „Метаморфози”).
Поезія кохання Катулла. Образ прекрасної жінки, відвертість почуттів.
Трагедія Софокла „Едіп цар”. Композиція, конфлікт, ідея трагедії.
Образ богині кохання в античній міфології та літературі. Сапфо „Гімн до Афродіти” напам’ять.