Змістовий модуль IV. Антична риторика та літературознавство.

Тема, зміст	Лекцій	СРС
Теорія літератури та риторика - формування літературознавства: Арістотель “Поетика”, Горацій “До Пізонів”. - історія літератури та традиціоналізм: наслідування творчості Гомера, Езопа, Сапро, римський і грецький театр, формування лірики. - поняття “риторика”, основні течії, творчість Цицерона. - трактат Цицерона “Про Оратора”, його теоретична цінність, стиль, призначення риторики. - риторика раннього християнства, трактати Юліана Флавія Клавдія.	2

Література:

Катон Марк Порций Фрагменты речей / пер. Трухиной – М., 1981.

Лисий Речи / Пер.Н. Нахова, М., 1991.

Демокрит Тексты / Пер. С.Я.Лурье, 1970.

Цицерон Марк Тулий Три трактата об ораторском исскустве / Пер. Ф.А.Петровского, М., 1993.

Зміст практичних занять

№	Тема та план практичних занять	Кільк. годин
1.	Міфологія античності та її роль у формуванні європейської культури: формування цивілізацій Середземномор’я; найдавніші міфи, що належать до мікенського періоду; періодизація античної міфології; космологічні та етіологічні міфи.	2
2.	Цикли міфів Стародавньої Греції: троянський цикл міфів, його зв’язок із міфами про богів та поемою Гомера „Іліада”; відображення світогляду греків у фіванському циклі міфів; календарні міфи про Діоніса, Деметру та Персефону; відмінність античної та східної міфології, зв’язок міфології Греції та Єгипту.	2
Модульний контроль – творча робота
3.	Література Давньої Греції. Героїчний епос (архаїчний період), жанр байки. Езоп: Гомерівський період розвитку літератури; зв’язок із міфологією та фольклором; постать Гомера, історичність його поем; висвітлення подій троянської війни у поемі „Іліада”; структура поеми, характеристика персонажів; протистояння благородних героїв, роль богів у поемі; значення фінальної сцени у розкритті конфлікту.	2
4.	Міфологізм аттичного епосу: поема Гомера „Одіссея”, „Теогонія” Гесіода: відображення психології та життєвого устрою давніх греків у поемі Гомера „Одіссея”; образ героя троянської війни Одіссея, причини його поневірянь, пригоди, доблесть, моральні цінності; гуманістичний пафос поеми; роль Гомера та Гесіода у формуванні язичницької релігії греків; відображення світоустрою у поемах „Одіссея” та „Теогонія”; значення поем для світової культури.	2
5.	Дидактичний епос Гесіода „Труди і дні”: образ автора, структура поеми, полемічний характер твору; гіпотеза розвитку людства, зв’язок хтонічної і олімпійської міфологічних систем; картини життя стародавніх греків, повчання, значення поеми для розвитку грецької культури і моралі.	2
6.	Класична література Греції: після гомерівський період: кіклічні поеми, гомерівські гімни, пародійний епос; розвиток лірики: елегійна лірика (постать Тіртея); ямбічна лірика (творчість Архілоха); мелос (Алкей, Сапфо, Анакреонт); хоровий мелос (Піндар).	2
7.	Аттичний період розвитку грецької літератури. Розвиток грецького театру. Жанр трагедії в давньогрецькій літературі: театральне мистецтво і культи Діоніса та Аполлона; вічні образи грецької трагедії: Есхіл „Прометей закутий”; зіткнення людини і долі: Софокл „Едіп-цар”; творчість Еврипіда: трагедія „Медея”, психологізм змалювання характерів.	4
8.	Еволюція комедійного жанру у давньогрецькій літературі: походження і структура комедії, перші комедіографи; творчість Аристофана, комедії „Жаби”, „Хмари”; комедія доби еллінізму: творчість Менандра (комедія „Третейський суд”); значення грецької комедії у розвитку жанру.	2
Модульний контроль – аналіз художніх текстів
9.	Римська література: періодизація римської літератури, особливості світогляду давніх римлян, формування нації і мови, вплив культури поневоленої Греції; історичні легенди, міфотворчість; розвиток літературних жанрів; творчість Плавта „Скарб”; комедії Афра („Свекруха”).	2
10.	Огляд латинської літератури: творчість Лукреція, Цицерона: розвиток лірики: Гай Валерій Катулл; особливості трактату Лукреція „Про природу речей”.	2
11.	Література доби Октавіана Августа: постать імператора, сприяння розвитку мистецтв; гурток Мецената, залучення до творчості на славу Риму талановитих митців; постать Вергілія в історії літератури: „Георгіки” та „Буколіки” пророцтво народження божественного хлопчика.	2
12.	Художня своєрідність поеми Вергілія „Енеїда”: поема як історичний епос, її зміст і структура; боги і герої у поемі, образ Енея, трактування подій троянської війни; гекзаметр і особливості поетики твору; характеристика розділів і образів поеми; порівняння ідейного змісту античної поеми та „Енеїди” Котляревського.	2
13.	Поетична творчість Горація: біографія поета; основні жанри творчості Горація (еподи, сатири, оди, послання); характеристика поетичних творів.	2
14.	Видатний поет античності Публій Овідій Назон: оригінальність поетичного стилю і світогляду митця: „Любовні елегії”, „Наука кохання”, „Ліки від кохання”; „Метаморфози” – синтез античного світорозуміння греків і римлян, одухотвореність природи, моральні цінності, психологізм; „Скорботні елегії” – еволюція творчого методу, трагедія розлуки з Батьківщиною, характеристика далеких від Риму країн; значення поетичної спадщини Овідія, образ поета у літературних творах ХХ ст.	2
15.	Римська література пізньої імперії. Творчість Луція Аннея Сенеки: постать Сенеки та морально-естетичні погляди, близькість до раннього християнства; трагедії Сенеки „Федра”, „Медея”; переосмислення традиційних поглядів у трагедії „Федра”; система колізій, конфлікт твору; образ Федри – закономірність трагічної розв’язки; творчість Арбітра, Лукана, Флакка – сучасників Сенеки.	2
16.	Жанр байки в античній літературі: Езоп – легендарний байкар Давньої Греції, його найвідоміші твори; Осмислення езопових байок у творчості Бабрія; Творча спадщина Федра – вершина байкарської майстерності, поетичність; античні байки у європейських літературах.	2
17.	Розквіт римської літератури у період правління династій Флавіїв і Антоніїв, творчість Апулея: творча спадщина Марціала і Ювенала, характеристика епіграм і сатир; вершина художньої прози античності роман Апулея „Метаморфози”, вплив єгипетської міфології, культ Із іди; структура роману, вставні елементи, гумор і сатира у творі; філософський зміст уривку „Амур і Психея”.	2
18.	Антична риторика та літературознавство: поняття „риторика”, основні течії красномовства Стародавньої Греції; жанри промов, творчість Демосфена, мистецтво Лісія, Сократа; взаємозв’язок риторики і філософії Греції: Геракліт, Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель; „Поетика” Аристотеля; ораторське мистецтво Риму, термінологія, творчість Цицерона; трактати Цицерона „Про оратора”, „Оратор”, „Брут”, вимоги до оратора, естетична насолода, вільний і могутній стиль; християнське ораторське мистецтво, проповідницька література.	2
Модульний контроль – творче завдання