Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте вищі органи державної влади Канади та Великобританії.

2. Назвіть конституційні закони Великобританії?

3. Яка роль монарха у державному житті Великобританії та Канади?

4. Якою є структура і повноваження парламенту країн?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Складіть ситуативні завдання (задачі) до теми.

Виконайте практичне завдання до теми

1. Використовуючи Основний Закон Великобританії та Канади знайдіть спільні та відмінні риси парламентів.

&Тестові завдання

1. Монарх у Великобританії:

а) глава законодавчої влади;

б) глава виконавчої влади;

в) глава судової влади.

2. Парламент Великобританії:

а) однопалатний;

б) двопалатний.

3. До уряду Великобританії входить:

а) група депутатів;

б) уряд;

в) Кабінет.

4. Палата Лордів:

а) нижня палата парламенту;

б) верхня палата парламенту.

5. Зі скількох частин складається Конституція Великобританії?

а) двох;

б) трьох ;

в) чотирьох;

г) п’яти.

6. З якого року займає трон Королева Єлизавета ІІ?

а) 1952;

б) 1953;

в) 1955.

7. До компетенції палати Лордів відносять:

а) законодавчу функцію;

б) виконавчу функцію;

в) судову;

г) контрольну.

8. Скільки судових постанов входить до Верховного Суду Англії та Уельсу?

а) одна;

б) дві;

в) три.

9. Кожен Закон У Канаді Уряд ухвалює від імені:

а) генерал-губернатора;

б) королеви;

в) держави.

10. Парламент Канади складається із:

а) Палати Лордів;

б) Палати Громад;

в) Сейму;

г) Сенату.

13. Основи конституційного права франції

В результаті вивчення теми студент повинен знати:

• загальна характеристика Конституції Франції

• президент Французької Республіки

• парламент Франції

• уряд Франції

• регіональне місцеве управління і самоврядування

• судова влада

 Література: 12,1333,36,41,42,49,60,61,63

1. Загальна характеристика Конституції Франції

«Франція є неподільною, світською, демократичною і соці­альною Республікою». Так визначила основні принципи П'я­тої республіки Конституція Франції 1958 р. Відповідно до цього документа у Франції діє республіканська форма правління, що має змішаний характер, оскільки їй притаманні риси прези­дентської республіки (глава держави обирається без участі парламенту, уряд призначається ним же) і парламентарної рес­публіки (уряд несе відповідальність перед нижньою палатою парламенту).

Головна риса Конституції 1958 р. — концентрація політич­ної влади в руках виконавчих органів.

Зосередження влади в руках глави держави й уряду — один із проявів конституцій­но закріпленої авторитарної тенденції у французькому політичному режимі.

Президент займає вершину ієрархії органів дер­жавної влади. Стаття 5 Конституції закріплює за ним обов'я­зок забезпечувати»своїм арбітражем нормальне функціонуван­ня державних органів, а також спадкоємність держави». У цій самій статті проголошується, що президент є «гарантом націо­нальної незалежності, територіальної цілісності, дотримання угод Співтовариства і договорів". Президент має широкі пре­рогативи в галузі законодавства. Він наділений правом зако­нодавчої ініціативи. Стосовно парламенту президент має пов­новаження розпускати нижню палату.

Законодавчий орган Республіки — парламент — відіграє відносно незначну роль у політичному житті країни. Парла­мент складається з двох палат — Національних зборів і Сена­ту.

Основна функція парламенту — прийняття законів — силь­но обмежена Конституцією. Конституція точно визначає коло питань, з яких парламент має право видавати закони. Вирі­шення питань, не включених у цей список, віднесено до відан­ня уряду. Права парламенту обмежено й у фінансовій сфері. Конституція встановлює певний термін прийняття парламен­том фінансових законопроектів. Парламент має право контро­лювати діяльність уряду.

Уряд Франції — Рада міністрів, згідно зі ст. 20 Конституції, «визначає і провадить політику нації». До складу уряду вхо­дять прем'єр-міністр — глава уряду, міністри, що очолюють міністерства, і державні секретарі, що керують підрозділами окремих міністерств. Уряд відповідальний перед Національ­ними зборами. У разі прийняття резолюції осуду абсолютною більшістю Національних зборів уряд повинен подати у відстав­ку. У Конституції спеціально визначено повноваження прем'єр-міністра. На нього покладено відповідальність за національну оборону, він повинен забезпечувати виконання законів, здійс­нювати нормотворчу діяльність.

Конституційна рада — особливий орган, який контролює дотримання Конституції. Усі закони до промульгації їх прези­дентом і регламенти палат до їх прийняття повинні надходити на розгляд Конституційної ради, яка дає висновок про те, чи відповідають вони Конституції. Якщо Конституційна рада ви­рішить, що той або інший акт суперечить Конституції, вона має право його скасувати.