- •Міністерство аграрної політики України Білоцерківський державний аграрний університет фізика
- •І. Основи механіки
- •І.1 Основи кінематики поступального руху
- •І.2 Основи динаміки поступального руху. Закони Ньютона. Маса і сила
- •І.3 Гравітаційні сили. Закон всесвітнього тяжіння. Вага тіла
- •І.4 Сили пружності
- •І.5 Сили тертя
- •І.6 Робота і потужність
- •І.7 Енергія. Види механічної енергії
- •І.8 Основи кінематики обертового руху
- •І.9 Основний закон динаміки обертового руху
- •І.10 Основи кінематики коливального руху
- •І.11 Хвильові процеси
- •І.12 Звукові хвилі (звук)
- •Як видно із рис.1.9, найменші інтенсивності хвиль сприймаються в інтервалі частот 1000 Гц – 5000 Гц. Тобто, у цьому інтервалі частот чутливість вуха до звукових коливань найбільша.
- •Іі. Основи молекулярної фізики
- •Іі.1 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії
- •1. Всі речовини незалежно від їх агрегатного стану складаються з молекул, які, у свою чергу, складаються з атомів.
- •3. Молекули в тілах безперервно хаотично рухаються.
- •Іі.2 Теплота і температура
- •Іі.3 Газовий стан речовин та його характеристики
- •Іі.4 Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу
- •Іі.5 Рівняння стану ідеального газу
- •Іі.6 Зв’язок між середньою енергією молекул і абсолютною температурою газу
- •Іі.7 Зв’язок тиску з абсолютною температурою газу
- •Іі.8 Явища переносу. Дифузія
- •Іі.9 Теплопровідність
- •Іі.10 в’язкість (внутрішнє тертя)
- •Іі.11 Поверхневий натяг
- •Іі.12 Явища змочування і незмочування
- •Іі.І3 Додатковий тиск під викривленою поверхнею рідин
- •Іі.14 Капілярні явища. Формула Жюрена
- •Іі.15 Пароутворення та його види. Конденсація
- •Іі.16 Вологість повітря. Точка роси
- •II.17 Основи термодинаміки. Закони термодинаміки.
- •Іiі. Основи електрики ііі.1 Природа електричних явищ. Взаємодія зарядів
- •Ііі.2 Електричне поле. Напруженість поля точкового заряду. Силові лінії поля
- •Ііі.3 Потенціал електричного поля. Напруга
- •Ііі.4 Провідники в електричному полі
- •Ііі.5 Діелектрики в електричному полі
- •Ііі.6 Електричний струм. Сила струму. Електрорушійна сила
- •Ііі.7 Опір провідників. Закон Ома для ділянки кола. Робота і потужність струму
- •Ііі.8 Закон Ома для замкнутого кола
- •IV. Електромагнетизм
- •IV.1 Природа магнетизму. Взаємодія електричних струмів. Напруженість магнітного поля. Закон і формула Ампера
- •Іv.2 Силові лінії магнітного поля
- •Іv.3 Речовини в магнітному полі. Магнітна індукція. Потік магнітної індукції
- •Іv.4 Електромагнітна індукція та її види
- •Іv.5. Електромагнітні хвилі
- •V. Оптичні явища
- •V.1 Природа світла
- •V.2 Заломлення світла
- •V.3 Дисперсія світла
- •V.4 Поглинання світла. Фізико-хімічна дія світла
- •V.5 Інтерференція світла
- •V.6 Дифракція світла
- •VI. Атоми хімічних елементів
- •VI.1 Модель будови атома. Постулати Бора
- •VI.2 Будова багатоелектронних атомів.
- •VI.3 Утворення спектрів випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль
- •VI.4 Фотоелектричний ефект
- •VII. Ядра атомів хімічних елементів
- •VII.1 Будова ядер атомів. Ізотопи. Ядерні сили
- •VII.2 Радіоактивність. Радіоактивне випромінювання
- •VII.3 Реакції ділення та синтезу ядер
- •3. Префікси для утворення кратних і дольних одиниць
- •Література
Ііі.6 Електричний струм. Сила струму. Електрорушійна сила
Електричним струмом називають направлений рух заряджених частинок.
Для того, щоб по провіднику 3 електрони рухались у певному напрямку (у звичайних умовах вони рухаються хаотично), потрібно його кінці під'єднати до двох тіл, одне з яких заряджене позитивно (до потенціалу φ1), а друге – негативно (до потенціалу φ2) (рис.ІІІ.10). Рис. ІІІ.10
Внаслідок відштовхування від тіла 2 і притягання до тіла 1 електрони в провіднику 3 почнуть рухатись у напрямку 2 31.
Величина заряду, що переноситься через поперечний переріз провідника за 1 с, називається силою електричного струму.
Якщо за деякий час tчерез поперечний переріз переноситься зарядq, то сила струмуІ:
І = . (ІІІ.7)
За одиницю вимірювання сили струму прийняли 1 ампер (1 А).
Сила струму дорівнює 1 А, якщо за 1 с через поперечний переріз провідника переноситься заряд, рівний 1 Кл.
Якщо носіями струму є електрони (нагадаємо, що заряд електрона qeКл), то для того, щоб сумарний перенесений заряд дорівнював 1 Кл, а сила струму – 1 А, необхідно, щоб через поперечний переріз пройшлоштук електронів.
Історично за напрямок струму прийняли напрямок руху позитивних зарядів. Це було зроблено ще до того, як стало відомо, що в металах носіями заряду є негативно заряджені електрони. (Тому на схемах напрямок струму є протилежним реальному напрямку руху електронів у металевих провідниках).
Електричний струм постійний, коли напрямок і сила струму Із часом не змінюються, і змінний – коли змінюються.
Очевидно, що через деякий час провідники 1 і 2 розрядяться (стануть електронейтральними) і струм у провіднику 3 припиниться. Струм не припиняється, якщо провідники 1 і 2 є частиною деякого пристрою, що підтримує незмінність зарядів (потенціалів) цих провідників. Такі пристрої називають джерелами (генераторами)струму, а провідники 1 і 2 –полюсами (клемами)генератора.
Для того, щоб потенціал тіл 1 і 2 не змінювався з часом, у генераторі повинні діяти сили, які заставляють позитивні заряди рухатись до позитивно зарядженого тіла 1, а негативні – до негативно зарядженого тіла 2. Ці сили називають сторонніми електророздільними силамиі, зрозуміло, їх природа не електрична. В акумуляторах і гальванічних елементах вони обумовлені енергією хімічних реакцій, у фотоелементах – енергією світла тощо. Для переміщення в тілі генератора негативних зарядів до негативного полюса, а позитивних – до позитивного, повинна виконуватись робота А1проти сил електричного поляА1=q (φ1 – φ2) (див.ІІІ.3). Окрім цього, має виконуватись і деяка робота А2 ПО подоланню опору матеріалу генератора руху зарядів у ньому. Тоді повна робота А сторонніх сил є:
А= А1 + А2 = q (φ1 – φ2) +А2, (ІІІ.8)
де q – сумарний заряд частинок (позитивних і негативних), що переносяться до полюсів генератора.
Характеристикою джерел струму служить поняття електрорушійної сили.
Електрорушійною силою Є ℇ генератора струму називають роботу, яку виконують сторонні електрорушійні сили щодо переміщення одиничного заряду між його полюсами:
Є = , або Є = (φ1 – φ2) +. (ІІІ.9)
Якщо клеми генератора не замкнуті зовнішнім електричним колом, то електророздільні сили не переміщують заряди в тілі генератора, а лише підтримують незмінність потенціалів φ1та φ2іА2 = 0.
Тоді:
Є =φ1 – φ2, або Є =U. (ІІІ.10)
Отже, електрорушійна сила Є джерела струму чисельно дорівнює напрузі між його клемами, не замкнутими зовнішнім колом.