- •Міністерство аграрної політики України Білоцерківський державний аграрний університет фізика
- •І. Основи механіки
- •І.1 Основи кінематики поступального руху
- •І.2 Основи динаміки поступального руху. Закони Ньютона. Маса і сила
- •І.3 Гравітаційні сили. Закон всесвітнього тяжіння. Вага тіла
- •І.4 Сили пружності
- •І.5 Сили тертя
- •І.6 Робота і потужність
- •І.7 Енергія. Види механічної енергії
- •І.8 Основи кінематики обертового руху
- •І.9 Основний закон динаміки обертового руху
- •І.10 Основи кінематики коливального руху
- •І.11 Хвильові процеси
- •І.12 Звукові хвилі (звук)
- •Як видно із рис.1.9, найменші інтенсивності хвиль сприймаються в інтервалі частот 1000 Гц – 5000 Гц. Тобто, у цьому інтервалі частот чутливість вуха до звукових коливань найбільша.
- •Іі. Основи молекулярної фізики
- •Іі.1 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії
- •1. Всі речовини незалежно від їх агрегатного стану складаються з молекул, які, у свою чергу, складаються з атомів.
- •3. Молекули в тілах безперервно хаотично рухаються.
- •Іі.2 Теплота і температура
- •Іі.3 Газовий стан речовин та його характеристики
- •Іі.4 Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу
- •Іі.5 Рівняння стану ідеального газу
- •Іі.6 Зв’язок між середньою енергією молекул і абсолютною температурою газу
- •Іі.7 Зв’язок тиску з абсолютною температурою газу
- •Іі.8 Явища переносу. Дифузія
- •Іі.9 Теплопровідність
- •Іі.10 в’язкість (внутрішнє тертя)
- •Іі.11 Поверхневий натяг
- •Іі.12 Явища змочування і незмочування
- •Іі.І3 Додатковий тиск під викривленою поверхнею рідин
- •Іі.14 Капілярні явища. Формула Жюрена
- •Іі.15 Пароутворення та його види. Конденсація
- •Іі.16 Вологість повітря. Точка роси
- •II.17 Основи термодинаміки. Закони термодинаміки.
- •Іiі. Основи електрики ііі.1 Природа електричних явищ. Взаємодія зарядів
- •Ііі.2 Електричне поле. Напруженість поля точкового заряду. Силові лінії поля
- •Ііі.3 Потенціал електричного поля. Напруга
- •Ііі.4 Провідники в електричному полі
- •Ііі.5 Діелектрики в електричному полі
- •Ііі.6 Електричний струм. Сила струму. Електрорушійна сила
- •Ііі.7 Опір провідників. Закон Ома для ділянки кола. Робота і потужність струму
- •Ііі.8 Закон Ома для замкнутого кола
- •IV. Електромагнетизм
- •IV.1 Природа магнетизму. Взаємодія електричних струмів. Напруженість магнітного поля. Закон і формула Ампера
- •Іv.2 Силові лінії магнітного поля
- •Іv.3 Речовини в магнітному полі. Магнітна індукція. Потік магнітної індукції
- •Іv.4 Електромагнітна індукція та її види
- •Іv.5. Електромагнітні хвилі
- •V. Оптичні явища
- •V.1 Природа світла
- •V.2 Заломлення світла
- •V.3 Дисперсія світла
- •V.4 Поглинання світла. Фізико-хімічна дія світла
- •V.5 Інтерференція світла
- •V.6 Дифракція світла
- •VI. Атоми хімічних елементів
- •VI.1 Модель будови атома. Постулати Бора
- •VI.2 Будова багатоелектронних атомів.
- •VI.3 Утворення спектрів випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль
- •VI.4 Фотоелектричний ефект
- •VII. Ядра атомів хімічних елементів
- •VII.1 Будова ядер атомів. Ізотопи. Ядерні сили
- •VII.2 Радіоактивність. Радіоактивне випромінювання
- •VII.3 Реакції ділення та синтезу ядер
- •3. Префікси для утворення кратних і дольних одиниць
- •Література
І.7 Енергія. Види механічної енергії
Енергією називають здатність тіл і фізичних полів виконувати роботу. Розрізняють механічну, електричну, ядерну, електромагнітну та інші види енергії. Якщо тіло чи фізичне поле виконують роботу, то їх енергія зменшується і величина виконаної роботи дорівнює зміні енергії:
А = W0–W, (І.19)
де W0 – початкова, а W – кінцева енергія тіла (поля).
Енергія, як і робота вимірюється в джоулях. Для механічної енергії тіл існує два її види – кінетична і потенціальна. Кінетична енергія обумовлена рухом тіл. Потенціальна енергія обумовлена взаємодією тіл між собою і тому залежить від взаємного розташування тіл.
Отримаємо формулу для визначення кінетичної енергії тіла при поступальному русі. Нехай тіло масою mрівноуповільнено зупиняється під дією гальмівної силиF=ma. При цьому прискорення тіла буде від’ємним:
а= - (v-v0)/t= (v0-v)/t.
Згідно з формулою (1.16):
.
Врахуємо: ;.
Тоді:
.
Тобто:
. (І.20)
Із порівняння формул (1.19) і (І.20) маємо:
–початкова енергія тіла,
–кінцева енергія тіла. (I.21)
Таким чином: кінетична енергія тіла прямо пропорційна квадрату його швидкості.
Отримаємо тепер формулу для визначення потенціальної енергії тіла з масою m, піднятого над землею на висотуh. При падінні тіла під дією сили тяжінняF=mgвоно може переміщувати інше тіло на відстаньh, а коли впаде на землю – його здатність виконувати роботу стане рівною нулю. Тобто вся початкова потенціальна енергіяWп витрачена на виконання роботиA = F h.
Тому:
Wп = A = m g h.
Таким чином, потенціальна енергія тіла тим більша, чим на більшу висоту воно підняте:
Wп = m g h. (І.22)
І.8 Основи кінематики обертового руху
Обертовим називається такий рух тіла, при якому всі його точки рухаються траєкторіями, що являють собою коло.
Основними характеристиками обертання є: радіус-вектор матеріальної точки, кут повороту, кутова швидкість, кутове прискорення, період, частота.
Розглянемо рух по колу матеріальної точки. Її положення на колі задають радіусом-вектором R.
Радіусом-вектором матеріальної точки називають радіус R, що з’єднує центр кола з матеріальною точкою.
Переміщення точки по колу з положення А в положення В задають як довжиною дуги s, так і кутомповороту радіуса-вектораR (рис.І.4). Для характеристики швидкості зміни положення точки на колі користуються поняттям кутової швидкості ω.
Кутовою швидкістю ω обертового руху називають кут, на який повертається ра-діус-вектор матеріальної точки за одиницю часу.
Якщо кутова швидкість не змінюється з часом (рівномірне обертання), то вона визначається за формулою:
Рис. І.4
. (І.23)
УСІ кути вимірюються в радіанах (360° = 2π рад), тому кутова швидкість вимірюється в рад/с.
При нерівномірному обертанні (коли кутова швидкість змінюється) характеристикою нерівномірності служить поняття кутового прискорення.
Кутовим прискоренням називають зміну кутової швидкості за одиницю часу.
При рівноприскореному обертанні (=const):
, (І.24)
де – зміна кутової швидкості за часt (– початкова і кінцева кутові швидкості, відповідно).
Із формули (І.24) випливає, що кутове прискорення вимірюється в рад/с2.
Періодом Т обертання називають час, за який матеріальна точка здійснює один оберт по колу (вимірюється в секундах).
Частотою ν обертання називають кількість повних обертів матеріальної точки за одиницю часу. Частота вимірюється в герцах (Гц).
Частота дорівнює 1 Гц, якщо за 1 с здійснюється один повний оберт.
Очевидний зв’язок між періодом і частотою:
. (І.25)
Враховуючи, що за період Тобертання радіус-вектор матеріальної точки повертається на кут= 2π, то формула (І.23) для кутової швидкості набуває вигляду:
. (І.26)