- •1. Первіснообщинний лад - доба кам'яного віку, епоха міді-бронзи
- •2. Формування цивілізованого суспільства - доба раннього залізного віку на території України
- •3. Східні слов’яни в іу -на поч. Іх ст.: доба воєнно-політичних союзів і племінних княжінь. Полянська земля та заснування старокиївської династії.
- •4. Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів у 60-х рр. Іх - першій половині х ст.
- •5. Держава та суспільство Київської Русі у середині х – першій чверті хі ст. Русь у системі міжнародних стосунків.
- •6. Християнізація Русі: літописні сюжети та їх науковий аналіз. Церковна організація. Цивілізаційне значення охрещення Давньоруської держави.
- •7. Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади у період стабілізації та полі центризму Київської Русі (30-ті рр. Хі - перша третина хіі ст.).
- •8. Південно-Західна Русь у період феодальної роздробленості (40-і рр.XII – середина XIV ст.). Велике Галицько-Волинське князівство: етапи суспільно-політичного розвитку.
- •9. Монгольський фактор в руській історії: історіографія проблеми, сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на північно-західних і північно-східних руських землях.
- •10. Інкорпорація українських земель до складу Литви, Польщі та інших держав (сер. Хіу - сер. Хуі ст.)
- •11. Українські землі в складі Речі Посполитої: політичний та соціально-економічний розвиток ( сер. XVI - сер. XVII ст.)
- •12. Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу (XV - сер. XVII ст.)
- •13. Українська національна революція (1648-1676рр.) та створення козацько-гетьманської держави.
- •14. Україна за часів гетьманування і. Мазепи. Посилення інкорпораційних процесів у складі Російської імперії (кінець XVII- 20-рр. XVIII ст.).
- •15. Спроби збереження та причини і фактори втрати української козацької державності у XVIII ст.
- •16. Культура україни в XIV – XVIII ст.
- •17. Політичний переустрій східної європи
- •18. Імперська національно-регіональна політика урядів росії та австрії на українських землях у пер. Пол. Х1х ст..
- •19. Австрійська революція 1848-49 рр. Та західна україна.
- •20. Генезис українського національного руху в першій половині х1х ст. “руська трійця”. Кирило-мефодіївське товариство.
- •21. Реформи в російській та австро-угорській імперіях
- •22. Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (др.Половина х1х – поч. Хх ст.).
- •23. “Політизація” українського національного руху в російській імперії в останній чверті х1х – на поч. Хх ст.. Револю ційна українська партія.
- •24. Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі західної україни (50-80-і рр. Х1х ст.).
- •25. Українська центральна рада : ідеологія і тактика.
- •26. Утвердження радянсько-комуністичного режиму
- •27. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 1920-30-ті роки.
- •28. Етапи входження України до складу срср і втрата незалежності (1919-1925 рр.)
- •2 Етап (грудень 1920 - грудень 1922) – формування договірної федерації.
- •3 Етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення срср.
- •29. Неп в Україні: причини, появи, особливості, досягнення і прорахунки.
- •30. Соціально-економічні перетворення в Україні у 1920-х-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та їх наслідки.
- •2. Зросла обороноздатність держави за рахунок галузей військово-промислового комплексу.
- •3. Ліквідовано безробіття.
- •4. Знизився життєвий рівень населення.
- •1 Період: 1929 – 1932 рр.
- •2 Період: 1933 – 1937 рр.
- •31. Політика коренізації в 20-30-ті рр.: суть, зміст, значення.
- •32.Формування тоталітаризму. Сталінізм і політико-ідеологічні процеси в усрр у 1930-х.
- •33. „Українське питання” напередодні та початковому етапі другої світової війни.
- •34. Україна в роки другої світової війни. Рух опору.
- •35. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х років: основні тенденції та особливості.
- •36. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного і економічного життя в срср (сер 50-сер 60-их рр)
- •37. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ в 60-х – середині 80-х років.
- •38. Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та специфіка.
- •39.Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості.
- •40. Проголошення суверенітету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента.
- •41.Гетьманат і Директорія як історичні форми українського державотворення.
- •42. Державотворчі процеси в Україні в першій половині 90-х рр. Хх ст. Соціально-економічні та політичні проблеми на шляху розбудови української держави.
- •43. Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси особливості.
- •2. Етап позапарламентського розвитку багатопартійності (1991-1998 рр.)
- •3. Етап формування парламентської багатопартійності (з 1998 р.)
- •44. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України ат зміни до неї.
- •46. Україна в світовому співтоваристві. Зовнішня політика держави основні тенденції розвитку.
- •45. Україна на сучасному етапі: тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку (1994-2006).
- •47. Давні держави у західних і південних слов’ян (іх-хіі ст.): суспільний устрій, християнізація, типологія державотворення та історичне значення.
- •48.Гуситська національно-релігійна війна: причини, періодизація, соціальний характер, програма, історичне значення. Сучасні наукові оцінки гуситського руху.
- •49. Формування станово-представницької монархії у Польщі (хіу-хуі ст.). Специфіка політичної та соціально-економічної моделі Речі Посполитої.
- •5.0.Московська держава у хуі – на початку хуіі ст.: концепція політичної влади, дві кризи державності, соціальні наслідки опричнини та смутного часу.
14. Україна за часів гетьманування і. Мазепи. Посилення інкорпораційних процесів у складі Російської імперії (кінець XVII- 20-рр. XVIII ст.).
Після періоду "Руїни" та кризи козацької держави, самоуправління зберігалося лише на Лівобережжі, оскільки Правобережжя перетворилося в провінцію Речі Посполитої. Після усунення І.Самойловича (гетьманував 1672-1687рр.) булава на Лівобережжі дісталася І.Мазепі. Гетьманував І.Мазепа впродовж 21 років (1687-1709рр.) в умовах обмеження автономних прав України: розширювалася російська присутність; гетьман без дозволу царя не міг зміщувати з посад козацьку старшину; в Батурині розташовувався московський стрілецький полк; Війську Запорозькому заборонялися контакти з іншими державами;
Однак, своєю політикою І.Мазепа зміцнив владу гетьмана, сприяв економічному і культурному розвитку України. На його кошти збудовано 12 і реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії і отримала ряд нових корпусів , збільшила до 2 тисяч склад студентів.
Головною метою І.Мазепи було об'єднання в межах однієї держави всіх українських земель - Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщини. Ідеальною моделлю, західноєвропейським зразком для І.Мазепи було утворення станової держави типу Речі Посполитої. Заволодівши 20 тис. маєтків, І.Мазепа стає одним із найбагатших феодалів Європи, а роди козацької старшини, духовенства перетворювали державні землі на вотчини, поступово закріпачуючи селян і козацьку голоту.
У зовнішній політиці І.Мазепа відмовився від орієнтації на Польщу, Туреччину, Крим. До того ж гетьман був близьким другом Петра І, який посів російський престол в 1689р. і розпочав проводити значні реформи, що певною мірою сприяли розвиткові господарства та виробничих відносин „окраїнних областей".
Щирим прихильником Москви І.Мазепа залишався доти, поки Петро І не почав нехтувати основами української автономії. Лише за перші 12 років свого гетьманування І. Мазепа забезпечив 11 літніх та 12 зимових походів, які принесли Україні матеріальні збитки, людські втрати, різке збільшення податків,справедливе невдоволення та антигетьманські настрої. У 1705р. гетьман І.Мазепа розпочинає таємні переговори з польським королем С.Лєщинським, а навесні 1708р. уклав таємний союз зі шведським королем Карлом XII, сподіваючись на захист державності України.
Восени 1708р. шведи вступили на Лівобережжя. І.Мазепа з 15 тис. козаків, 8 тис. запорожців на чолі з К. Гордієнком перейшли на їх бік. Під тиском російського царя гетьманом був обраний І.Скоропадський (1708-1722рр), а І.Мазепа підданий анафемі. 27 червня 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва Північної війни, яка завершилася поразкою Карла XII та І. Мазепи. Гетьман залишив Україну разом з своїми прибічниками (3-5 тис.) і оселився на території Молдови в м. Бендери, де він у вересні 1709 р. помирає.
Вирішальну роль у поразці І.Мазепи та її політичних наслідках для України відіграла соціальна політика гетьмана, відірваність від життєвих потреб народу, тривалий конфлікт з С.Палієм - фастівським полковником, організатором визвольного руху на Правобережній Україні, а також утаємниченість та несподіваність переходу на бік шведів. Російський цар Петро І вжив швидкі і рішучі дії проти І. Мазепи, оголосивши його зрадником (за наказом царя гетьмана проклинали у всіх церквах) та залякавши населення України репресіями, розгромом Батурина ( вирізано 6 тис. жителів), зруйнуванням Запорозької Січі.
Отже, Україна за часів гетьманування І.Мазепи переживала досить складний і суперечливий період: боротьба за українську державність, недалекоглядна соціальна політика, наступ російського централізму, пошук нових зовнішньополітичних орієнтирів та інкорпорація до складу Росії.