Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хирургия.Абдоминальная..doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
11.06.2015
Размер:
1.28 Mб
Скачать

5.Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання (хронічне чи гостре, після операції – патологоанатомічна форма), наявні ускладнення та супутні захворювання - на підставі клініко-статистичної класифікації.

6.Організаційно-лікувальна тактика:

Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії), або можливість консервативного та амбулаторного лікування з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу найбільш розповсюджених хірургічних захворювань ?

2. Що виявляють при опитуванні хворого ?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого ?

4. Чому важливо знати дату та час початку захворювання ?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому ?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг захворювання ?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу

хвороби та життя ? 11

8. Що виявляють при огляді хворого ?

9. Чому можливе виникнення асиметрії живота ?

10. Чому важливо виявити ступінь участі передньої черевної стінки у акті дихання ?

11. Які зміни можна виявити при пальпації черева хворого ?

12. Які зміни можна вияви при перкусії грудної клітини хворого ?

13. Які зміни можна виявити при аускультації черева хворого ?

14. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу ?

15. Що повинно бути відзначено при описуванні місцевого статусу ?

16.Чому важливо повноцінно використовувати можливості діагностичної програми ?

17. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?

18. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

19. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?

20. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики ?

Література

Базова:

  1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

  2. Матеріал лекцій.

Додаткова:

  1. Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.

  2. Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.

  3. Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях. Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.- Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.

  4. Історія кафедри (наочний стенд), 2001.

12

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Учбовий елемент 2. Синдром грижового випинання:

Загальне вчення про неускладнені грижі: пахова грижа, стегнова грижа, пупкова грижа, вентральна грижа ”

для студентів ІV курсу медичного факультету

Модуль 1. Абдомінальна хірургія.

Змістовий модуль 1. Ургентна абдомінальна хірургія.

Учбовий елемент 2. Загальне вчення про неускладнені грижі: пахова грижа, стегнова грижа, пупкова грижа, вентральна грижа

Визначення: Синдром грижового випинання це сукупність признаків патологічного стану людини, обумовленого підвищенням внутрішньочеревного тиску, клініко-анатомічними проявами якого є вихід органів черева під шкіру чи в інші міжтканинні простори через канали, щілини, або скрізь перерозтягнуті слабкі місця в черевній стінці, які потім з’єднують ці утворення (грижі) з черевною порожниною.

При синдромі грижового випинання хворому показана консультація хірурга для планового оперативного лікування, а при виникненні ускладнень - термінова госпіталізація в хірургічне відділення для виконання ургентної операції.

Найбільш частою локалізацією грижового випинання є пахова, стегнова, пупочна ділянки, біла лінія живота і передня черевна стінка в області післяопераційних рубців.

Учбовий елемент: Загальне вчення про грижі:

Під тиском органів черевної порожнини при підвищенні внутрішньочеревного тиску тканини черевної стінки в найбільш слабких місцях розтягуються, а щілини й канали розширюються і стають грижовими воротами, через які виходить грижовий мішок (його, як правило, утворює очеревина) з грижовим вмістом (органи черевної порожнини – частіше тонка кишка, брижа та сечовий міхур (ковзна грижа). Грижа складається із грижових воріт, грижового мішка, грижових оболонок і вмісту грижі.

  1. Пахова грижа (hernia inguinalis) – патологічний стан, при якому в паховий канал через незарослий піхвовий відросток очеревини чи в утворений грижовий мішок, який розміщується в сім’яному канатику або поза ним, виходять (випинаються) внутрішні черевні органи: в ділянці медіальної ямки – пряма пахова грижа, в ділянці латеральної ямки - коса пахова грижа

  2. Стегнова грижа (hernia femoralis) – патологічний стан, при якому внутрішні органи через стегновий канал виходять нижче пупартової зв’язки під шкіру в ділянці стегнового трикутника, при цьому стегновий канал в топографо-анатомічному відношенні є умовно виділеним і має місце лише у випадках утворення стегнової грижі

  3. Пупкова грижа (hernia umbilicalis) – патологічний стан, при якому внутрішні органи виходять під шкіру через пупкове кільце або передню черевну стінку в ділянці пупка

  4. Вентральна грижа (післяопераційна) – патологічний стан, при якому внутрішні органи виходять під шкіру в ділянці післяопераційного рубця внаслідок операцій на органах черевної порожнини.

Грижі бувають вродженні та набуті, ковзні (частиною грижового мішка є стінка мезоперитонеально розміщеного органу – частіше сечовий міхур, сліпа кишка). За клінічним перебігом виділяють: неускладнені, ускладнені та рецидивні грижі.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

  1. Формування попереднього діагнозу

  2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

  3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

  4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

13

  1. ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Вирішення питання про планову операцію

Б) Протипоказання до операції

В) Принципи хірургічних операцій

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – Загальне вчення про неускладнені грижі: пахова грижа, стегнова грижа, пупкова грижа, вентральна грижа, який відноситься до синдрому грижового випинання.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

  2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

  • обґрунтування попереднього діагнозу

  • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

  • проведення диференційної діагностики

  • формування клінічного діагнозу

  • визначення програми лікування

  • Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

    • обстеження грижового випинання та грижових воріт

    • дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому «кашльового поштовху»