Інформаційна частина методичної розробки

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика прямої кишки, анального каналу з анальними жомами, періанальної клітковини та міжсідничної ділянки

2.Фізіологія – функція прямої кишки

3.Патологічна фізіологія – патогенез розвитку больового та запального синдромів

4.Патологічна анатомія – морфологічні зміни в прямій кишці, анальному каналі, періанальній області та в міжсідничій ділянці в залежності від давності захворювання та причин, які призвели до розвитку гострого геморою, гострої анальної тріщини, гострого парапроктиту та запалення епітеліальних куприкових ходів

5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного фактору у виникненні запальних процесів в прямій кишці, анальному каналі, періанальній клітковині та міжсідничій ділянці

6.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фі-

зікального обстеження хворого

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу гострого геморою, гострої анальної тріщини, гострого парапроктиту та запалення епітеліальних куприкових ходів (опитування хворого та фізікальне обстеження)

2.Обгрунтування та формування попереднього діагнозу захворювань

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для гострого геморою, гострої анальної тріщини,

гострого парапроктиту та запалення епітеліальних куприкових ходів.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1. Актуальність проблеми гострого больового синдрому в аноректальній області.

2. Визначення захворювань, які належать до гострого больового синдрому в

аноректальній області.

3.Причини та механізм розвитку захворювань, які належать до гострого больового

синдрому в аноректальній області.

99

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізікального обстеження хворого) гострого

геморою, гострої анальної тріщини, гострого парапроктиту та запалення

епітеліальних куприкових ходів.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при захворюваннях, що належать до гострого больового синдрому в

аноректальній області.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації гострого геморою, гострої анальної тріщини, гострого парапроктиту, запалення епітеліальних куприкових ходів, та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Обстеження періанальної області

2. Пальцеве дослідження прямої кишки

3. Обстеження періанальної області:

Обстеження періанальної області проводять в гумових рукавичках: а)при коліно-ліктьовому положенні хворого, б)при положенні хворого лежачи на боці з підтягнутими до живота ногами, в)при положенні хворого лежачи на спині з зігнутими в колінах та розведеними у сторони ногами, г)при положенні хворого напівсидячи з ногами на кушетці.

Огляд: Спочатку, роздвинув сідниці хворому, оглядають задній прохід, шкіру сідниць, промежини, крижово-куприкової та міжсідничної ділянок. Це дозволяє виявити зовнішні гемороїдальні вузли, анальні тріщини, нориці, епітеліальні куприкові ходи, поверхнево розташовані пухлини, бородавчасті розростання (кондиломи), набряки, гнояки, а також оцінити колір та стан шкіри. При натужуванні хворого можна виявити випадання слизової прямої кишки, внутрішніх гемороїдальних вузлів та низькорозташованих пухлин прямої кишки.

Пальпація: Дозволяє виявити наявність чи відсутність болючості шкіри та підшкірної клітковини в ділянках заднього проходу, сідниць, крижі та куприка, виділення крові та гною із вузлів, нориць та епітеліальних ходів.

4. Пальцеве дослідження прямої кишки:

Ділянку заднього проходу хворого потрібно змастити розчином місцевого анестетику і змастив вазеліновою олією гумову рукавичку вказівного пальця лікаря поступово вводять його скрізь анальний отвір у пряму кишку, одночасно визначаючи тонус сфінктеру прямої кишки. В нормі він повинен щільно охоплювати палець, що вводиться. Після того як палець на усю довжину введений у пряму кишку, відмічають наявність в її просвіті калового вмісту та визначають зміни поверхні слизової оболонки. Крім того, через бокові та задню стінки кишки пальпують параректальну клітковину, потім через передню стінку кишки у чоловіків пальпують передміхурову залозу, а у жінок – дугласів простір та матку. При наявності в просвіті кишки пухлинних утворень визначають їх локалізацію (передня, задня або бокові стінки кишки) з урахуванням прийнятої серед лікарів схеми “циферблату годинника”: при положенні хворого на спині з розведеними ногами ділянка анального отвору віртуально поділяється за циферблатом годинника: біля промежини – 12 «годин», праворуч від лікаря – 3 «години», біля куприка – 6 «годин», ліворуч від лікаря – 9 «годин». Далі визначають форму, розмір, характер поверхні, консистенцію, зміщуваність, наявність флуктуації та болючості. Це дозволяє відзначити пухлинне новоутворення (поліп, рак) від внутрішніх гемороїдальних вузлів та гнояка при парапроктиті. Для виявлення випадання прямої кишки або пухлинних утворень, та обстеження вищерозташованих відділів прямої кишки пальцеве дослідження виконують у положенні хворого напівсидячи з ногами на кушетці.

100

Закінчив пальпацію, виводять палець із прямої кишки хворого та оглядають гумову рукавичку, звертая увагу на пофарбування калового вмісту та наявність патологічних домішок (кров, слиз, гній, пухлинний детрит).

Особливості обстеження хворих з гострим больовим синдромом в аноректальній області: