- •Кафедра хірургії № 1
- •Передмова
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3.Додаткові дослідження:
- •5.Клінічний діагноз:
- •6.Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
- •2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз рентгенограм при защемлені гриж.
- •2. Симптом відхилення мошонки (калитки).
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів гострого апендициту:
- •2. Аналіз клінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях орга-
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого панкреатиту:
- •2. Аналіз біохімічних показників сечі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •1.Опитування
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •1. Визначення групи крові:
- •2. Проби на сумісність
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
- •2. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз оглядових рентгенограм при перфорації порожнинного органу
- •2. Проведення проби Неймарка
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •2. Визначення патогномонічних симптомів: Валя, Шланге, Обуховської лікарні.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •1. Визначення симптомів Склярова, Ківуля.
- •2. Декомпресія тонкої і товстої кишки інтубаційним зондом.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом:
- •2. Ректороманоскопія:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Порядок підготовки хворого до виконання фіброколоноскопії та ірригографії:
- •2. Аналіз ірригограм (при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномоничного симптому виразкової хвороби шлунку та 12-ти палої кишки (Менделя):
- •2. Підготовка до проведення планової і ургентної фіброгастродуоденоскопії:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначеннятріади Вілляра при холедохолітіазі:
- •2. Аналіз рентгенограмм (екскреторна холецистографія) та узд:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз узд при хронічному панкреатиті, кістах підшлункової залози, захворюваннях селезінки:
- •2. Оцінка загальноклінічного аналізу крові при гіперспленизмі:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1.Визначення пентади Рейнольда при холангіті
- •2.Аналіз рхпг
- •1. Пентада Рейнольда при холангіті (гнійному):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз.
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
Обстеження виконується в положенні стоя та в горизонтальному положенні (для цього необхідно звільнити живіт та верхню третину стегон від одягу). При огляді випинання оцінюють його локалізацію, розміри, зміни з боку шкіри та вправимість при зміні положення пацієнта. При пальпації грижового випинання визначають консистенцію вмісту грижі (почуття пружноеластичної консистенції буде при находженні в грижовому мішку кишкової петлі, а почуття м`якої консистенції буде давати великий сальник).
При пальпації грижового випинання в горизонтальному положенні хворого визначають вправимість грижового вмісту в черевну порожнину. Під час вправлення великої грижі можно почути характерне урчання в кишечнику. Після вправлення вмісту грижі пальцем, що введений у грижові ворота, визначають розмір та форму зовнішнього отвору грижових воріт.
2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
Проводять огляд всієї пахової ділянки в положенні хворого стоячи, а потім – лежачі на спині. При такому обстеженні можна побачити в паховій ділянці випинання передньої стінки черева. Таке випинання збільшується в розмірах при надуванні черева і зменьшується при його втягуванні. Особливо помітне зменшення випинання при обстеженні хворого в положенні лежачі на спині. В цьому положенні випинання може самостійно вправитись в черевну порожнину, а інколи хворий може сам заправляти його руками.
Дослідження пахових кілець проводять другим, або п`ятим пальцями правої руки. При обстеженні жінок вводять вказівний палець в пахове кільце через кожу в центрі грижового випинання, а у чоловіків краще проводити палець через стінку калитки в напрямку зовнішнього отвору пахового каналу. При введені пальця в зовнішній отвір пахового каналу звертають увагу на розмір цього отвору. В нормі він може пропускати лише кінчік п`ятого пальця. При наявності грижі отвір значно розширений і може пропускати навіть два і більше пальців. В паховому каналі можна відчути наявність грижового мішку з вмістом, який частіше буває м`яким. Якщо пропальпувати грижовий мішок важко, тоді хворому пропонують відкашлятись і при цьому будуть відчуватися поштовхи грижового мішка в кінчік пальця, який знаходиться в паховому каналі - позитивний симптом “кашльового поштовху”.
15
Огляд та пальпація пахової ділянки і пахового каналу дозволяє відрізнити косу пахову грижу від прямої пахової грижі та стегнової грижі, а також від хвороб, які можуть проявлятися симптомами, що також характерні для пахової грижі.
Пряма пахова грижа має овальну форму, буває частіше у людей похилого віку, нерідко двобічною, і у чоловіків майже ніколи не опускається в калитку. При косій паховій грижі випинаня має продовгувату форму, розміщується косо за ходом пахового каналу, часто опускається в калитку. Половина калитки, в яку опускається грижа, збільшена, шкіра її розтягнута, а статевий орган зміщений в протилежний бік. При пальцевому дослідженні пахового каналу можна виявити пульсацію нижньої епігастральної артерії. Якщо вона пальпується ззовні від грижового мішка, то це – пряма пахова грижа, а якщо до середини від нього – коса. Відмінністю пахової грижі від стегнової є те, що перша розташовується над паховою зв`язкою, а друга – під нею.
Крім огляду та пальпації при дослідженні гриж можуть використовуватись перкусія і аускультація, які дозволяють визначити в її вмісті наявність порожнинного органу (кишки) – при перкусії тимпанічний звук, при вислуховуванні – шуми перистальтики. У разі знаходження в грижовому мішку сальника чи сечового міхура перкусія дає тупий звук, не буде чути шумів перистальтики при аускультації.
Особливості обстеження хворих з синдромом грижового випинання: