Теми рефератів

1. Товар і економічне благо: спільне й відмінне.

2. Специфіка послуги як товару.

3. Інформація як товар.

4. Виникнення і сутність грошей. Теорії грошей.

5. Грошова система, її структурні елементи і типи.

6. Функціональні форми грошей. Особливості функціонування паперових грошей. Демонетизація.

7. Закони грошового обігу та інфляція.

8. Електронні гроші: форми і сфери їх використання.

Контрольні завдання

1. Тести

1. Яка з наведених рис властива натуральній формі виробництва:

а) суспільний поділ праці перебуває в розвиненому стані;

б) продукт праці розподіляється за допомогою обліку;

в) характеризується замкнутістю, продукти призначені для задоволення власних потреб;

г) продукт праці для виробника не має споживчої вартості.

2. Гранична корисність - це:

а) здатність блага задовольняти ту або іншу потребу людини;

б) суб’єктивна оцінка блага індивідуумом;

в) сума корисності рівновеликих частин блага;

г) найменш настійна потреба, що задовольняється останнім зі споживаних екземплярів блага даного роду.

3. Трудова теорія К. Маркса базується на аналізі:

а) граничного продукту праці;

б) рівноважної ціни на ринку праці;

в) двоїстого характеру праці;

г) взаємодії попиту та пропозиції товарів.

4. Економічними благами є:

а) блага, надані людству природою;

б) продукти, створені в результаті господарської діяльності;

в) блага, що мають ціну;

г) продукти праці, створені для продажу.

5. Неокласична теорія вартості А.Маршалла розглядає ціну як:

а) результат взаємодії попиту, що визначається граничною корисністю, і пропозиції, на яке впливають витрати виробництва;

б) суспільно-необхідні витрати праці на створення товару;

в) витрати на ті фактори виробництва, завдяки використанню яких провадиться інший товар;

г) всі відповіді є вірними.

6. Яку функцію виконують кредитні гроші:

а) засіб обігу;

б) міра вартості;

в) засіб платежу;

г) всі відповіді вірні.

2. Питання для самоперевірки знань

1. Назвіть етапи становлення та розвитку суспільного поділу праці.

2. Назвіть умови виникнення та існування товарного виробництва.

3. Які властивості притаманні товару?

4.Розкрийте зміст різних теорій виникнення грошей.

5. Що являють собою закони грошового обігу? Розкрийте їх зміст.

6. Що являють собою грошові реформи?

Література: 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16.

Тема 6 Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата

1. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.

2. Теорії заробітної плати.

3. Мінімальна заробітна плата та її критерії в Україні.

Методичні вказівки та пошукові завдання

Необхідно звернути увагу на те, що формування продуктивного капіталу історично пов’язується з первісним нагромадженням капіталу і становленням капіталістичного підприємництва.

Капіталістичне підприємництво, що виникло в надрах феодалізму, відрізнялось від попередніх форм товарного господарства перш за все як велике виробництво, що використовує кооперацію праці багатьох найманих робітників. Виникнення капіталістичного підприємництва пов’язане з первісним нагромадженням підприємницького капіталу.

Первісне нагромадження капіталу, що створює капіталістичні відносини, є процесом, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого - безпосередніх виробників у найманих робітників.

Процес первісного нагромадження являв собою передісторію капіталізму та утвердження капіталістичного способу виробництва. Основу цього процесу становив розвиток товарного виробництва.

З розвитком ремесел і торгівлі відбувалась усе більша диференціація ремісників, причому багаті цехові майстри перетворювались спочатку в скупників, а потім у промислових підприємців, що створювали капіталістичні майстерні та мануфактури.

У процесі трансформації економіки постсоціалістичних країн у ринково-підприємницьку також здійснюється первісне нагромадження капіталу - формування капіталістичного підприємництва і найманої робочої сили.

Особливостями українського первісного нагромадження капіталу є: «прихватизація» багатства в процесі роздержавлення і приватизації майна державних підприємств; розкрадання державного майна; створення фіктивних підприємницьких структур; хабарництво державних чиновників; податкові пільги для «своїх» тощо. Особливою формою первісного нагромадження капіталу в Україні та в інших постсоціалістичних країнах є становлення тіньового капіталу і тіньового капіталістичного підприємництва.

Розгляд другого питання необхідно починати з тези про те, що кожен найманий працівник, який витрачає певну частку своєї енергії, вмінь і знань, має право на винагороду, основним видом якої є заробітна плата. На стадії купівлі робочої сили заробітна плата є ціною робочої сили; в процесі праці — це плата-винагорода за працю, її кількість та якість; після процесу праці — особистий (сімейний) дохід.

Теоріями заробітної плати є теорія фонду, теорія граничної продуктивності, теорія змінюваної форми вартості робочої сили, теорія «соціальної сили». На кожному етапі розвитку суспільства формувались економічні вчення, які тою або іншою мірою стосувались питань заробітної плати.

На першому етапі еволюції класичної політичної економії основоположники трудової (витратної) теорії вартості товарів і послуг В. Петті і П. Буагільбер заробітну плату характеризували як ціну праці працівника, що є мінімумом коштів для його існування та існування його родини. Таку точку зору поділяли Д. Рікардо і Т. Мальтус. В. Петті стверджував: «Закон мав би забезпечувати працівнику тільки кошти до життя, бо якщо дозволити отримувати вдвічі більше, то він працюватиме вдвічі менше, ніж міг би працювати, а це для суспільства є втратою тієї самої кількості праці».

А. Сміт, зазначав: «За наявності високої заробітної плати можна завжди знайти працівників більш діяльних, старанних і тямущих, ніж за низької заробітної плати». Разом з іншими ученими він сформулював теорію фонду загальних суспільних коштів на оплату праці, згідно з якою такий фонд потрібно поділити на кількість працюючих, що й покаже рівень середньої заробітної плати.

Прихильники теорії граничної продуктивності вважали, що виробничі фактори (в тому числі і праця) прирощують багатства. Кожному фактору відповідає свій доданий продукт і прибуток.

Автор «Капіталу» К. Маркс вважав, що отримання найманим працівником заробітної плати є результатом обміну з капіталістом проданою «робочою силою», а не самою працею. Згідно з його теорією, заробітна плата еквівалентна кількості товарів для підтримання життя працівника та його сім’ї. Її рівень залежить від продуктивності праці, яка пов’язана з рівнем механізації та технологічного оснащення виробництва, а це в свою чергу перешкоджає зростанню заробітної плати, оскільки техніко-економічний процес породжує постійний надлишок робочої сили.

Теорія змінюваної форми вартості (ціни) робочої сили, яку відстоювали марксисти, показує, що ціна робочої сили зростає відповідно до зростання потреб робітника і зменшується у разі зростання продуктивності.

Представники теорії «соціальної сили» М. Туган-Барановський і Й. Шумпетер вважали, що прибутки між соціальними прошарками суспільства розподіляються згідно з рідкісністю кожного прошарку, при цьому профспілки виступають у ролі монополій. А. Маршалл - один з провідних учених неокласичної економічної теорії, представник «кембриджської школи» маржиналізму, також вважав, що заробітна плата - це винагорода за працю.

При вивченні останнього питання необхідно звернути увагу на те, що щоб підтримувати в суспільстві соціальну справедливість, економічну й політичну стабільність, держава має регулювати рівень заробітної плати. Особливої уваги потребує регулювання мінімальної заробітної плати, яка не може бути нижчою за мінімальну вартість робочої сили і є гарантованим державою соціальним мінімумом нетарифікованої праці.

Мінімальна заробітна плата як державна соціальна гарантія може здійснюватися в різноманітних формах: законодавчо-правовій, економічній (вартісній і натуральній), організаційній та інформаційній.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений державою розмір заробітної плати, менше за яку не може одержувати найманий працівник за фактично виконану ним повну місячну норму праці (робочого часу). Соціальна норма є найнижчою межею вартості робочої сили, яка виконує найпростішу працю за нормальних умов виробництва. Основною функцією мінімальної заробітної плати є стимулювання власника робочої сили до участі у праці. Розраховується вона в грошовій формі і встановлюється законом.

Запровадження мінімальної заробітної плати має на меті: недопущення експлуатації працівників, які виконують нескладну роботу; протистояння недобросовісній конкуренції, що досягається у разі різкого зниження заробітної плати; збільшення найнижчої заробітної плати з метою підвищення загального рівня оплати праці; координування заходів соціальної політики у сфері перерозподілу національного доходу, їх узгодження з економічною політикою.

Поняття «мінімальна заробітна плата» стикається з різними сторонами оплати праці. Впроваджуючи інститут мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії, обов’язкової на всій території України, законодавство визначило певне коло понять в Законі України «Про оплату праці».

Мінімальна заробітна плата є одним з важливих важелів соціального захисту працюючих, виходячи з її розміру визначають розмір пенсії за віком, стипендії, допомоги у зв’язку з безробіттям, у зв’язку з доглядом за дитиною, виплати за лікарняними листками тощо.

Згідно із законодавством України про встановлення величини межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати ці показники визначаються на кожен рік.

При визначенні рівня мінімальної заробітної плати необхідно брати до уваги, серед інших, такі критерії:

1) потреби працівників та їхніх сімей;

2) загальний рівень заробітної плати в країні;

3) вартість життя та її зміни;

4) соціальні виплати;

5) порівняльний рівень життя інших соціальних груп;

6) економічні фактори, включаючи потреби економічного розвитку, рівень продуктивності праці та бажаність досягнення та підтримання високого рівня зайнятості.