- •9.5 Енергія гармонічних коливань……………………………………...…..131
- •9.6 Додавання гармонічних коливань одного напрямку
- •9.7 Додавання взаємно перпендикулярних гармонічних
- •11 Хвилі…………………………………………………………..….154
- •Фазові співвідношення між струмом та напругою у коливальному контурі
- •Векторні діаграми
- •Індуктивний та ємнісний опори
- •9.5 Енергія гармонічних коливань
- •Додавання гармонічних коливань одного напрямку рівних частот
- •Додавання взаємно перпендикулярних гармонічних коливань (Фігури Ліссажу)
- •Приклади розв’язку задач
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •10 Згасаючі та вимушені коливання
- •10.1 Згасаючі коливання. Диференціальне рівняння згасаючих коливань та його розв’язок
- •Характеристики згасаючих коливань та їх фізичний зміст
- •10.3 Вимушені коливання. Диференціальне рівняння вимушених
- •10.4 Резонанс напруг у коливальному контурі. Резонансні криві
- •10.5 Резонанс струмів у коливальному контурі
- •Приклади розв’язку задач
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •11 Хвилі
- •11.1 Механізм утворення хвиль у пружному середовищі. Класифікація хвиль. Рівняння хвиль
- •11.2 Дисперсія хвиль. Фазова швидкість хвиль
- •11.3 Швидкість передачі енергії хвилями. Групова швидкість
- •11.4 Звукові хвилі. Характеристики звуку. Швидкість звуку в газах
- •11.5 Ефект Доплера
- •11.6 Електромагнітні хвилі та їхні властивості
- •11.7 Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойнтінга
- •11.8 Приклади розв’язку задач
- •11.9 Задачі для самостійного розв’язку
- •12 Заломлення світла. Інтерференція і дифракція світла
- •12.1 Заломлення світла. Повне внутрішнє відбивання
- •12.2 Інтерференція світла. Дослід Юнга
- •Інтерференція світла в плоско-паралельній пластинці. Кільця Ньютона
- •12.4 Дифракція світла. Дифракція на щілині
- •Дифракційна гратка та її роздільна здатність
- •12.6 Дифракція рентгенівських променів. Формула Вульфа-Бреггів
- •12.7 Приклади розв’язку задач
- •12.8 Задачі для самостійного розв’язку
- •13 Поляризоване світло. Теплове випромінювання
- •Природне і поляризоване світло закони Малюса і Брюстера. Ефект Керра
- •Теплове випромінювання. Абсолютно чорне і сірі тіла. Закон Кірхгофа
- •Розподіл енергії в спектрі абсолютно чорного тіла. Формули Віна, Релея-Джинса, Планка
- •13.4 Закони випромінювання абсолютно чорного тіла: закон Стефана-Больцмана, закон Віна
- •Приклади розв’язку задач
- •13.6 Задачі для самостійного розв’язку
11.4 Звукові хвилі. Характеристики звуку. Швидкість звуку в газах
Пружні хвилі, частоти яких лежать в межах від 16 Гц до 20 кГц називаються звуковими. Хвилі з частотою меншою за 16 Гц називаються інфразвуковими, а з частотою більшою ніж 20 кГц - ультразвуковими. Інфразвуки і ультразвуки людина не сприймає. Деякі тварини сприймають і інфразвуки і ультразвуки, наприклад, собаки, кити, летючі миші.
Звукові хвилі розрізняються висотою тону, тембром і гучністю. Реальний звук уявляє собою негармонічну хвилю, яку можна представити як суму гармонічних хвиль (гармонік) з кратними частотами. Набір цих частот називається акустичним спектром звуку. Кожна гармоніка має свою амплітуду А. Тональні звуки мають лінійчатий спектр (рис.11.3,а). Якщо ж спектр суцільний, то такий звук називається шумом (рис.11.3,б).
Тон звуку задається найменшою частотоюνо , яка називається основним тоном. Чим більша ця частота тим вищий тон звуку. Кратні гармоніки називаються обертонами. Набір обертонів визначає тембр звуку. Якщо низькочастотні обертони мають більшу амплітуду, ніж високочастотні, маємо звук низькочастотного тембру (рис.11.4,а). Якщо ж високочастотні обертони мають більшу амплітуду, ніж низькочастотні, звук буде мати високочастотний тембр (рис.11.4,б).
Інтенсивність звуку – це його енергетична характеристика і дорівнює енергії, яку переносить звукова хвиля за 1 сек через площу 1м2, що перпендикулярна до напрямку поширення хвилі
. (11.13)
Для того, щоб викликати звукове відчуття, звукова хвиля повинна мати певну інтенсивність, яка залежить від частоти (рис.11.5). Мінімальна інтенсивність , а максимальна, яка вже викликає больові
відчуття - . Область чутності у кожної людини різна.
Гучність - це суб’єктивно оцінювана людиною інтенсивність звуку. Еволюційно органи слуху так же як і зору розвинулись так, що їхня чутливість зменшується по мірі збільшення рівня подразнення. Це захисна функція організму. У зв’язку з цим гучність зменшується повільніше, ніж об’єктивна характеристика звуку - інтенсивність. Тому гучність L визначається як десятковий логарифм відношення інтенсивності звуку І до мінімально чутної інтенсивності, в якості якої прийнято значення
. (11.14)
Одиницею вимірювання гучності є бел (Б) і децибел (дБ). 1Б = 10дБ.
Приклад. Розрахуємо гучність звуків з інтенсивністю І1 =10-3 вт/м2 і І2=10-6 вт/м2.
Бачимо, що при зменшенні інтенсивності в 1000 разів, гучність зменшилася всього у 1,5 рази.
Швидкість звуку в газах , (11.15)
де – відношення теплоємностей , μ – молярна маса газу.
11.5 Ефект Доплера
Ефект Доплера заключається у тому, що приймач хвиль фіксує іншу частоту ν, ніж випромінює джерело νо при умові, що приймач, чи джерело хвиль, або обидва разом рухаються.
. (11.16)
Швидкість джерела вважається позитивною коли воно рухається за хвилею, а швидкість приймача позитивна, коли він рухається назустріч хвилі (рис.11.6). Якщо напрямки швидкостей приймача і джерела протилежні по відношенню до напрямку швидкості звуку, у формулі (11.16) перед відповідною швидкістю знак змінюється на протилежний.
Зауваження. Знак швидкостей джерела і приймача визначаються відносно напрямку швидкості звуку, а не відносно одна одної!