5.2 Порівнюваність складу промисловості окремих країн

Вирішуючи проблеми міжнародної зіставності окремих показників, у експертів при розробці міжнародних стандартів виникають певні труднощі. Основною проблемою є визначення одиниці спостереження для проведення всесвітніх переписів промисловості. Поняття "підприємство" у різних країнах визначають по-різному. В одних воно означає виробничу, в інших - економіко-організаційну одиницю. У рекомендаціях Статистичної комісії ООН за основну одиницю реєстрації пропонується приймати виробничу одиницю (установу), під якою розуміють окремий завод, фабрику, шахту, свердловину, коксувальний цех, електростанцію, майстерню, домашнє господарство ( у ремісничій промисловості). Причому установа повинна співпадати з керованою, контрольованою чи бухгалтерською одиницею, утворюючи таким чином зручну і практичну облікову одиницю. Отже, при визначенні підприємства мають бути дві основні ознаки: 1) єдине управління виробничими операціями; 2) єдиний облік (єдиний кошторис), самостійна звітність. Як кількісний критерій прийнято, що підприємства, де працює менш як 5 чол. і які не мають енергетичного обладнання, слід віднести до кустарного виробництва (їх не відносять до промисловості).

У статистиці ООН промисловість розмежовують на основі Міжнародної стандартної галузевої класифікації (МСГК) у відповідних розділах: 1. Гірничодобувна промисловість і каменярні. 2. Переробна промисловість. 3. Електрика, газ і вода.

Сукупність статистичних одиниць, вся чи переважна економічна діяльність яких може бути віднесена до одного з цих основних розділів, являє собою промисловість.

Для оцінки міжнародної порівнюваності розмежування промисловості додатково слід враховувати три аспекти:

покладені в основу статистичні одиниці;

розподіл допоміжних і додаткових підрозділів та структурних одиниць, виробнича діяльність яких не відповідає певному групуванню МСГК;

розподіл індивідуально-господарського виробництва і простих товарних виробників.

Відповідно до МСГК як статистичні одиниці для розмежування промисловості можна застосовувати "спеціалізовані виробничі ланки", "спеціалізовані виробничі дільниці", "виробництво". У національних статистиках переважно використовують статистичні одиниці типу "виробництво", які порівняно з двома іншими статистичними одиницями забезпечують точне розмежування.

Порівнюваність одиниць промисловості у цілому й окремих її галузей залежить, крім того, від розподілу допоміжних і додаткових відділів, а також структурних одиниць, економічна діяльність яких не співпадає з основним виробництвом і з відповідною групою МСГК. Останні одиниці відповідно до методичних рекомендацій ООН слід групувати як окремі статистичні одиниці. Допоміжні та додаткові відділи відносяться до основних одиниць, для яких вони здійснюють свою економічну діяльність, і групуються спільно з ними. При цьому винятком будуть допоміжні та додаткові відділи, які виробляють товари для зміни реального майна в основній одиниці, особливо відділи індивідуального будівництва і ремонту будівель і споруд^*.

Крім того, виняток складають допоміжні та додаткові відділи, результат виробничої діяльності яких є фізичною складовою частиною виробів основної одиниці (наприклад, пакувальний матеріал) чи великим обсягом продається іншим статистичним одиницям. Якщо для цих структурних одиниць існують окремі статистики, то взагалі вони групуються як самостійні статистичні одиниці відповідно до їхньої специфічної діяльності.

Для розширення розмежованої на основі МСГК промисловості відповідно до методик ООН у промисловій продукції враховують товари промислового характеру, виготовлені приватно, і товари, виготовлені у сфері простого товарного виробництва. Критерієм для віднесення товарів виробників-приватників і виробників сфери простого виробництва до промисловості є той факт, що вони в основному призначені для обміну. Методиках ООН рекомендується враховувати виробничий результат цих одиниць, якщо він складає значну частину промислового виробництва. При цьому слід через певні тривалі проміжки часу збирати відомості, наприклад світовий ценз промисловості. Ця рекомендація, з одного боку, призначена, в основному, для країн, що розвиваються, у яких індивідуальне і просте товарне виробництво становить значну частину економіки. З іншого боку, статистичний облік цього виробництва саме у країнах, що розвиваються, не реалізується чи реалізується частково за допомогою наближених оцінок. У більшості національних місячних і річних статистик промислового виробництва результат приватно-господарського і простого товарного виробництв не враховується.

У статистиці ООН промисловість розмежовують, виходячи з економічної галузевої статистики.

Рівень розвитку народного господарства і досягнутий рівень суспільного розподілу праці у народному господарстві відображаються ступенем існування певних видів економічної діяльності як самостійних галузей промисловості. У країнах з низьким рівнем економічного розвитку деякі, передбачені систематикою МСГК угруповання, можуть не вказуватися чи вказуватися лише як оцінка, оскільки певні види виробничої діяльності ще не виділилися у самостійну ланку в системі народногосподарського розподілу праці. Так, частина видів діяльності, що вказані в основній групі 311-312 систематики МСГК (виробництво продуктів харчування), у країнах, які розвиваються, реалізується в рамках сільськогосподарського виробництва, а значить, враховується також в основному розділі 1. Як правило, такого роду відхилення уже не піддаються коригуванню і негативно впливають на зіставність між окремими країнами, рівні економічного розвитку яких значно відрізняються між собою.