78.Договір комерц.Концесії.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, в тому числі право на фірмове найменування і (або) товарний знак, торговельну марку правоволодільця, охоронювану комерційну інформацію, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані у встановленому законом порядку — правоволоділець і користувач. Договір комерційної концесії є консенсуальним, взаємним, оплатним і повинен бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду і ділової репутації. Предмет договору комерційної концесії можна визначити як комплекс майнових прав, то закріплені за правоволодільцем та индивідуалізують його, зокрема, право на фірмове найменування або вироблені ним товари, виконувані роботи, послуги, що надаються Цей перелік прав не є вичерпним, однак права, що можуть бути предметом договору комерційної концесії, повинні носити майновий характер і мати здатність відчуження.

У договорі комерційної концесії може міститись спеціальне зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності. Внесення в договір обмежень щодо території використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, що належать правоволодільцю, не є обов'язковим для сторін договору.

Сторони договору комерційної концесії мають можливість передбачити в договорі комерційної концесії право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії.

80.Теоретичні та практичні аспекти захисту суб’єктивних прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Оперативні засоби захисту у галузі засобів індивідуалізації застосовуються, насамперед, у рамках договірних відносин по наданню чи передачі прав на торговельні марки та комерційні найменування на підставі ліцензійних договорів, договору комерційної концесії чи інших правочинів. Вони пов’язані з відмовою у вчиненні певних дій з метою попередження заподіяння шкоди. Більш широко для захисту даної групи прав застосовуються юрисдикційні способи захисту у загальному (судовому) та спеціальному (адміністративному) порядках. На відміну від захисту інших видів цивільних прав у сфері засобів індивідуалізації велике значення відіграє превентивний захист права на комерційне найменування, торговельну марку та географічне зазначення, що здійснюється у вигляді державної реєстрації позначення як об’єкта права інтелектуальної власності.

Превентивна діяльність державних органів проявляється у державній реєстрації позначень як торговельних марок, географічних зазначень та комерційних найменувань. При її проведенні перевіряється заявлений об’єкт на предмет відповідності його вимогам охороноздатності відповідного засобу індивідуалізації. При цьому, здійснюється попереджувальний захист як щодо заявленого позначення, так і щодо раніше зареєстрованого, права на який можуть бути порушені наданням правової охорони новому об’єкту.

Визнання права на засіб індивідуалізації. Враховуючи, що право на засоби індивідуалізації закріплюється державною реєстрацією, цей спосіб захисту поєднується з вимогою її скасування. Але інколи він може застосовуватися самостійно. Наприклад, якщо у результатів реорганізації юридичної особи не була вирішена доля її комерційного найменування чи торговельної марки. Іншим прикладом може слугувати розгляд справи про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. У такому випадку суд своїм рішенням підтверджує факт набуття торговельною маркою добре відомого характеру.

Відновлення становища, яке існувало до порушення права. Даний спосіб може застосовуватися у випадку порушенням права на засіб індивідуалізації шляхом перекручення третіми особами справжньої торговельної марки, комерційного найменування чи географічного зазначення управомоченої особи. Наприклад, неправильне позначення організаційно-правової форми, порушення обраного засновниками та закріпленого ними у комерційному найменуванні порядку розташування їх імен, здатні завдати значну шкоду діловій репутації юридичної особи. Відновлення становища, яке існувало до порушення права може бути досягнуте шляхом внесення порушником відповідних виправлень у документи, довідники, рекламні матеріали, шляхом публікації за рахунок порушника повідомлення про порушення і повідомлення точного комерційного найменування юридичної особи.