13.4. Адміністративно-територіальний поділ України

За адміністративно-територіальним устроєм Україна поді­ляється на три умовні рівні:

- перший або первинний рівень - села, селища та міста;

• другий рівень (середній рівень) - райони областей, Ав­тономної Республіки Крим та міст спеціального статусу;

• третій рівень (найвищий рівень) - Автономна Республіка Крим, 24 області і два міста, які мають спеціальний статус - Київ і Севастополь.

Області і Автономна Республіка Крим складаються:

- з районів;

- з міст обласного підпорядкування (підпорядкування Ав­тономної Республіки Крим).

Райони областей і Автономної Республіки Крим складаються:

• з міст районного підпорядкування;

• селищ;

• сіл.

Міста Київ і Севастополь поділяються на райони (ст. 133 Конституції України).

Адміністративно-територіальна одиниця - це частина території України, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місце­вого самоврядування.

За соціально-територіальними ознаками адміністративно-територіальні одиниці поділяються на:

- населені пункти (села, селища, міста), які виділені у са­мостійні адміністративно-територіальні одиниці;

- об'єднання населених пунктів (райони, області, Автоно­мна Республіка Крим як автономно-територіальна одиниця у складі України).

Населений пункт - це частина комплексно заселеної тери­торії України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом.

Адміністративно-територіальними одиницями є окремі населені пункти:

• міста;

• села;

• селища.

Невеликі поселення, що мають тимчасове значення і не­сталий склад населення або є об' єктами службового призначен­ня в системі певної галузі господарства - будівлі залізничних служб, будинки лісників, шляхових майстрів, бакенщиків, польові стани та одиночні двори, селянські (фермерські) госпо­дарства - не є самостійними населеними пунктами і належать до тих населених пунктів, з якими вони пов'язані адміністративно або територіально.

Населені пункти умовно можна поділити на:

• сільські населені пункти;

• міські населені пункти.

До сільських населених пунктів належать, відповідно, се­ла і селища. До міських - міста загальнодержавного підпорядку­вання (міста спеціального статусу); міста обласного підпорядку­вання; міста районного підпорядкування.

Автономна Республіка Крим є автономною адміністрати­вно-територіальною одиницею - невід'ємною складовою части­ною України.

Територією Автономної Республіки Крим є територія Кримського півострова, крім міста Севастополя.

Область - це основна складова частина території України, яка історично склалася і характеризується певним організацій­ним відособленням, цілісністю, економічною та соціальною са­модостатністю, місцевими особливостями і традиціями.

Згідно з Конституцією у складі України є 24 області, а са­ме: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Жито­мирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігів­ська області.

Район - це частина території області, невеликий регіон з агропромисловим характером економіки, транспортною, інфор­маційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв'язку між сільськими та міськими населеними пунктами, які входять до його складу як самостійні адміністра­тивно-територіальні одиниці.

Селище - це сільський населений пункт, що сформувався при промисловому та іншому підприємстві, організації чи уста­нові, жителі якого поєднують свою роботу на ньому із веденням селянського господарства.

Село - це населений пункт із сталим складом жителів, які зайняті переважно у сільськогосподарському виробництві.