13.5. Особливості статусу окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць

Нині Конституцією України та чинним законодавством передбачено створення спеціальних статусів для деяких адмініс­тративно-територіальних одиниць та окремих територій. До них відносяться:

• столиця України - м. Київ;

• м. Севастополь;

• гірські населені пункти;

• тридцятикілометрова Чорнобильська зона;

• прикордонні смуги та прикордонні райони;

• та інші території.

5 лютого 1995 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Украї­ні», яким фактично розпочато реформу існуючого адміністрати­вно-територіального устрою України.

Відповідно до положень цього закону, до гірських населе­них пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти:

1) які розташовані у гірській місцевості;

2) які мають недостатньо розвинуту сферу застосуванняпраці та систему соціально-побутового обслуговування;

3) які мають обмежену транспортну доступність.Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гір-ських є:

• розташування населеного пункту або частини його, на якій проживає більше частини мешканців цього пункту, на ви­соті 500 метрів і вище над рівнем моря;

• такий населений пункт розташований на території, рель­єф якої є дуже розчленований;

• в цьому населеному пункті 60 і більше відсотків сільсь­когосподарських угідь знаходяться на схилах крутизною 15 гра­дусів і більше;

• в цьому населеному пункті на одного жителя припадає менш як 0,15 гектара ріллі;

• наявність суворих кліматичних умов.

Статус особи, яка проживає і працює (навчається) на тери­торії населеного пункту, якому надано статус гірського, мають громадяни:

• що постійно проживають;

• що постійно працюють;

• які навчаються на денних відділеннях навчальних закла­дів в цьому населеному пункті.

Таким особам виконавчим комітетом відповідної місцевої ра­ди народних депутатів видається посвідчення встановленого зразка.

Пільги громадянам, яким надано статус особи, яка прожи­ває і працює (навчається) на території населеного пункту, кот­рому надано статус гірського:

1. Умови оплати праці осіб, які працюють у гірських ра­йонах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, яка працює, проживає або навчається на території населеного пункту, котрому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

В Україні можуть створюватись закриті адміністративно-територіальні одиниці. Закритою адміністративно-територіальною одиницею є територіальне утворення, в межах якого розташовані:

• промислові підприємства з розробки, виготовлення, збе­реження та утилізації зброї;

• промислові підприємства з переробки радіоактивних та інших матеріалів;

• військові та інші об' єкти, яким необхідний особливий режим безпечного функціонування та охорони державної таєм­ниці, охоплюючи спеціальні умови проживання громадян і фун­кціонування відповідних органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Частина 6 ст. 20 Конституції України визначає місто Київ столицею України, а в ч. 3 ст. 133 Конституції України йдеться про те, що м. Київ має спеціальний статус, визначений окремим законом. Про особливості правового статусу столиці (зокрема щодо здійснення в ній місцевого самоврядування) йдеться в ч. 2 ст. 140 Конституції України.

Така увага щодо правового статусу столиці в Основному Законі держави не є випадковою. Оскільки столиця держави є не тільки, як правило, головним осередком держави - економіч­ним, культурним, історичним, а і політико-адміністративним центром. Останнє означає, що саме в цьому місті знаходяться і працюють вищі органи держави - парламент, глава держави, уряд, вищі судові інстанції, саме тут перебувають акредитовані в державі іноземні посли.

Все це вимагає спеціального правового статусу цього міс­та - статусу, який би дозволив не тільки якомога ефективніше організувати насамперед роботу вищих державних органів і по­садових осіб, іноземних посольств, а й забезпечити їм надійну (за потреби) охорону.

Особливий статус м. Севастополя викликаний конкретними політико-правовими проблемами пострадянського періоду існу­вання колишнього Чорноморського флоту Воєнно-Морських сил СРСР. Нині м. Севастополь не входить в територіальну організа­цію Автономної Республіки Крим (відповідно до ст. 5 Закону України «Про Автономну Республіку Крим» м. Севастополь є ад­міністративно-територіальною одиницею загальнодержавного під­порядкування), воно фактично є місцем базування російського і українського флотів на Чорному морі. Статус м. Севастополя має бути врегульовано окремим законом.