- •Конституційне право україни
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 10. Конституційно-правовий
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 1 Конституційне право України - галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Поняття і предмет конституційного права України як галузі національного права
- •1.2. Система конституційного права України. Норми та інститути конституційного права України
- •1.3. Джерела конституційного права України
- •1.4. Поняття конституційного права України як галузевої юридичної науки
- •1.5. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •2.1. Причини виникнення конституції. Конституція як наслідок загальноєвропейської правової і політичної культури
- •2.2. Поняття та зміст конституції. Класифікація конституцій
- •2.3. Порядок прийняття конституцій
- •2.4. Поняття та зміст конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •3.1. Сучасний конституційний процес в Україні
- •3.2. Юридичні властивості Конституції України 1996 року та її функції
- •3.3. Структура Конституції України 1996 року
- •3.4. Періодизація історії українських конституцій
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •4.1. Поняття, зміст та система правової охорони конституції
- •4.2. Порядок внесення змін до Конституції України як елемент системи охорони конституції
- •4.3. Конституційна відповідальність як елемент системи правової охорони Конституції України
- •4.4. Конституційний контроль в Україні як центральна ланка системи правової охорони Конституції України
- •Тема 5 Основи конституційного ладу України
- •5.1. Поняття конституційного ладу. Система основних засад конституційного ладу України
- •5.2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •5.3. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- •5.4. Основні конституційні характеристики сучасної Української Держави
- •5.5. Правові основи системи захисту конституційного ладу України
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •6.1. Поняття та принципи правового статусу людини і громадянина в Україні
- •6.2. Поняття, зміст та принципи громадянства України
- •6.3. Набуття громадянства України
- •6.4. Припинення громадянства України
- •6.5. Органи, які вирішують справи з питань громадянства України
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •7.1. Особисті права і свободи громадян України
- •7.2. Політичні права та свободи громадян України
- •7.3. Соціально-економічні права і свободи громадян України
- •7.4. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.5. Особливості правового статусу іноземців в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •8.1. Поняття та принципи виборчого права
- •8.2. Поняття та загальна характеристика виборчих систем
- •8.3. Поняття та види виборів. Виборчий процес в Україні
- •8.4. Референдум як форма народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •9.1. Поняття та сутність парламенту. Парламент та парламентаризм
- •9.2. Верховна Рада України - парламент України.
- •України
- •9.3. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України
- •9.4. Конституційні основи організації діяльності Верховної Ради України. Форми та методи діяльності Верховної Ради України
- •9.5. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.6. Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •Тема 10
- •10.1. Поняття та зміст інституту глави держави
- •10.2. Конституційно-правові основи обрання Президента України
- •10.3. Основи конституційно-правового статусу Президента України
- •10.4. Повноваження Президента України
- •10.5. Дострокове припинення повноваження Президента України
- •10.6. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки та оборони
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •11.1. Поняття та особливості виконавчої влади. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади в Україні
- •11.2. Порядок утворення, склад та повноваження Кабінету Міністрів України. Припинення діяльності Уряду
- •11.3. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади України
- •11.4. Місцеві органи виконавчої влади в Україні
- •Тема 12 Конституційно-правові основи судової влади
- •12.1. Поняття та система судової влади
- •12.2. Судова система України. Конституційні принципи правосуддя
- •12.3. Конституційний Суд України
- •12.4. Конституційно-правовий статус прокуратури
- •12.5. Вища рада юстиції: призначення, порядок утворення та повноваження
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •13.1. Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України
- •13.2. Поняття та склад території держави
- •13.3. Конституційно-правовий статус державного кордону України
- •13.4. Адміністративно-територіальний поділ України
- •13.5. Особливості статусу окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •14.1. Поняття автономії як конституційно-правової категорії
- •14.2. Автономна Республіка Крим - невід'ємна складова частина України
- •14.3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Уряд Автономної Республіки Крим
- •14.4. Організації діяльності органів публічної влади на території арк
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •15.1. Поняття та зміст місцевого самоврядування. Основні теорії та сучасні моделі (системи) місцевого самоврядування
- •15.2. Зародження та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні
- •15.3. Основні принципи, система та матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Україні
- •15.4. Конституційно-правові засади формування (порядку утворення) органів місцевого самоврядування
- •15.5. Компетенція місцевих рад як органів місцевого самоврядування
- •15.6. Конституційні основи організації діяльності місцевих рад
- •15.7. Депутат місцевої ради. Постійні комісії місцевих рад
- •15.8. Голова місцевої ради. Виконавчий комітет місцевої ради
- •Список використаних джерел
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •Тема 10 Конституційно-правовий статус Президента України
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •Тема 12
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Демків Роман Ярославович
15.4. Конституційно-правові засади формування (порядку утворення) органів місцевого самоврядування
Місцеві ради (сільська, селищна, міська, районна, районна в місті та обласна рада) як органи місцевого самоврядування утворюються (формуються) шляхом виборів. Основні засади порядку формування (утворення) цих органів місцевого самоврядування визначено Конституцією України. Такий порядок визначено як вибори депутатів і голів місцевих рад.
Депутати місцевих рад обираються жителями села, селища, міста, району та області на основі загальновизнаних принципів виборчого права, а саме:
загального виборчого права;
рівного виборчого права;
прямого виборчого права;
шляхом таємного голосування.
Строк, на який обираються депутати місцевих рад - п' ять
років.
Сільський, селищний та міський голова обирається жителями цих населених пунктів (відповідною територіальною громадою) на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Голова районної та обласної ради обираються відповідною районною та обласною радою на строк повноваження ради.
Деталізація конституційних положень щодо організації і проведення виборів депутатів і голів місцевих рад визначена окремим Законом України від 10 липня 2010 року «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Виборчий процес на місцевих виборах здійснюється на засадах:
1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;
політичного плюралізму та багатопартійності;
публічності і відкритості;
рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом;
рівності прав усіх кандидатів в депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності;
неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія села (кількох сіл, жителі яких добровільно об' єдналися у сільську громаду), селища.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:
- половина від загальної кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами, відповідно, Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
- половина від загальної кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія, відповідно, Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об' єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Загальний склад місцевих рад (максимальна кількість депутатів відповідної місцевої ради):
1. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) при-ймається не пізніше 50 днів до дня місцевих виборів:
відповідною обласною радою поточного скликання стосовно обласної, районної, міської ради;
Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання стосовно районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради;
Київською, Севастопольською міською радою поточного скликання стосовно Київської, Севастопольської міської ради;
відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання стосовно районної у місті, сільської, селищної ради.
Якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради, яка має обиратися, у строк, установлений частиною першою цієї статті, не прийняла таке рішення, то загальний склад відповідної місцевої ради, яка має обиратися, залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні. Якщо ж загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради, яка має обиратися, становитиме мінімальну, залежно від чисельності жителів, кількість депутатів.
Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити, якщо чисельність:
до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;
від 1 до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно;
від 3 до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно;
від 5 до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно;
від 20 до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно;
від 50 до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно;
від 100 до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно;
від 250 до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно;
від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно;
від 1 до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно;
понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.
Право голосу на місцевих виборах мають особи, які відповідають таким вимогам:
є громадянами України;
на день проведення виборів виповнилося 18 років;
проживають на території відповідних сіл, селищ, міст, районів у містах.
Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Військовослужбовці строкової служби, громадяни України, які проживають закордоном, особи, визнані судом недієздатними, а також громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, які не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.
Депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.
Громадянин України одночасно може балотуватися кандидатом у депутати лише однієї ради або кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови.
Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищ-них,міських голів можуть бути:
черговими;
позачерговими;
повторними;
- проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад.
Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п' ятого року повноважень відповідної ради чи голови, обраних на чергових виборах.
Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.
Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному окрузі.
Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.
Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.
Місцеві вибори призначаються за шістдесят днів до дня виборів і проводяться в неділю.