- •1. Предмет трудового права: індивідуальні та колективні трудові відносини.
- •2. Понятие и особенности индивидуальных трудовых правоотношений, их структура
- •4. Метод трудового права.
- •5.Система трудового права и система трудового законодательства
- •11. Акти соціального партнерства
- •12. Принципы
- •13. Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці
- •21. Сторони трудового договору
- •25.Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів
- •26.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування
- •27. Особливості трудового договору з прокурорсько-слідчими працівниками
- •30.Зміна істотних умов праці та її правові наслідки
- •31. Атестація працівників та її значення в трудовому праві
- •32. Поняття та випадки відсторонення від роботи
- •33. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація.
- •35. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст. 38 кЗпП України).
- •38. Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов
- •39. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога
- •40 Поняття робочого часу і його правове регулювання.
- •42. Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи.
- •45. Право працівника на відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток.
- •47. Щорічна додаткова відпустка, види та порядок надання.
- •48. Відпустка у зв’язку з навчанням. Творчі відпустки. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях. Порядок їх надання
- •50. Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагород за цивільно-правовими договорами.
- •51. Сфери регулювання оплати праці, мінімальна заробітна плата
- •52. Тарифна система та її елементи
- •53. Системи заробітної плати
- •55. Премії і винагороди за підсумками роботи за рік
- •54. Права працівника на оплату праці та їх захист
- •56. Статья 118. Гарантии для работников, избранных на выборные должности
- •58. Поняття, значення та правове регулювання дисципліни праці. Методи забезпечення дисципліни праці.
- •59. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •61. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •62.Підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку.
- •65. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •66. Види матеріальної відповідальності працівників
- •71. Охорона праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.
- •75. Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •78. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладення.
- •79.Зміст і структура колективного договору.
- •80. Поняття, сторони та основні принципи соціального діалогу у сфері праці
- •81. Поняття, функції, права та обов’язки профспілок
- •82. Правовий статус організацій роботодавців та їх об’єднань.
- •83. Поняття, предмет та метод права соціального забезпечення.
- •84. Поняття, види та особливості джерел права соціального забезпечення
- •86. Конституція України – джерело норм права соціального забезпечення
- •87. Закони України та підзаконні нормативно-правові акти в галузі соціального забезпечення
- •90. Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •91. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії в системі соціального забезпечення
- •92. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в галузі соціального забезпечення
- •96. Характеристика спеціального стажу. Безперервний трудовий стаж.
- •97. Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій та допомоги. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
- •II. Докази трудового (страхового) стажу
- •Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах
- •105.Пенсії по інвалідності
- •106.Пенсії в разі втрати годувальника
78. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладення.
Колективний договір — це нормативно-правовий договір, що укладається на локальному (виробничому) рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства.
Сфера укладення колективного договору визначена у ст. 2 Закону України "Про колективні договори і угоди" — він укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи. Отже, два чинники — використання найманої праці і наявність статусу юридичної особи — визначають сферу укладення колективного договору.
Статтею 12 КЗпП України визначено суб'єктів, між якими укладається колективний договір. До них віднесено власника або уповноважений ним орган (особу), з однієї сторони, і первинні профспілкові організації, а у разі їх відсутності — представників, вільно обраних на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони. Законодавець стороною колективного договору, що наймає працівників, визнає власника або уповноважений ним орган (особу). Проте таке формулювання є не зовсім точним і ускладнює реалізацію відповідної норми на практиці, про що вже зазначалося у цьому підручнику раніше. Тому ця стаття потребує узгодження в частині визнання стороною колективного договору роботодавця. Стаття 11 КЗпП України, окреслюючи сферу укладення колективного договору, фактичною стороною колективного договору називає роботодавця, що має права юридичної особи. Останні безпосередньо не набувають прав і обов'язків у трудових правовідносинах, а реалізують свою правосуб'єктність через органи, які представляють їх інтереси. Представляти інтереси роботодавців-юридичних осіб можуть і колегіальні (правління, дирекція), і одноособові (директор, голова, начальник, ректор) органи.
Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі.Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.
Укладенню колективного договору передують колективні переговори. Будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.
Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом. Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.
Робоча комісія готує проект колективного договору з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників, трудових колективів галузей, регіонів, громадських організацій, і приймає рішення, яке оформляється відповідним протоколом.
Якщо в ході переговорів сторони не дійшли згоди з незалежних від них причин, то складається протокол розбіжностей, до якого вносяться остаточно сформульовані пропозиції сторін про заходи, необхідні для усунення цих причин, а також про строки відновлення переговорів. Протягом трьох днів після складання протоколу розбіжностей сторони проводять консультації, формують із свого складу примирну комісію, а у разі недосягнення згоди звертаються до посередника, обраного сторонами.
Примирна комісія або посередник у термін до семи днів розглядає протокол розбіжностей і виносить рекомендації щодо суті спору. Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцією) трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніш як через 5 днів з моменту його схвалення.