- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, одержати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Матеріально-фіксовані сліди (сліди-відображення) вивчає трасологія — криміналістичне вчення про сліди.
Трасологія — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи, науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення та дослідження.
Трасологія базується на таких наукових положеннях:
об’єкти матеріального світу є індивідуальними. Кожний об’єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об’єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;
за певних умов зовнішня будова одного об’єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об’єкта, який їх залишив;
відносна стійкість об’єктів. Об’єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають доволі стійкі зовнішні ознаки;
відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови предмета переважно мають дзеркальне відображення.
Криміналістичне значення слідів визначається існуванням їх причинного зв’язку з подією злочину. В трасології за слідами можна встановити:
індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворено слід (ідентифікувати об’єкт);
групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовний час вчинення злочину та ін.).
Трасологічні дослідження дають змогу вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.
Механізм слідоутворення може бути різним. Слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об’єктів: один із них утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об’єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикалися під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємодії — слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприймаю- чих об’єктах.
У трасології сліди класифікують за різними підставами. Залежно від слідоутворюю- чих об’єктів виділяють сліди людей, сліди тварин, сліди предметів. Щодо конкретних слідоутворюючих об’єктів найчастіше трапляються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення розрізняють: об’ємні й поверхневі; статичні й динамічні; локальні й периферичні сліди.
Об’ємні (вдавлені) сліди — відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта в об’ємі (у всіх трьох його вимірах). Це сліди, що мають довжину, ширину і глибину. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об’єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, що при цьому деформується. Досить часто об’ємні сліди утворюються на слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) у результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об’ємний слід дає уявлення про зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об’єкта. Якість сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення.
Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об’єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів належать, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.
Поверхневі сліди можуть бути двох видів: сліди нашарування і сліди відшарування. Сліди нашарування формуються за рахунок накладення на слідосприймаючий об’єкт речовини, яка несе на собі слідоутворюючий об’єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненою підошвою взуття та ін.). Сліди відшарування формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об’єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на вкритій пилом або свіжопофарбованій поверхні).
Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі — це сліди, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а відшукання і сприйняття невидимих слідів передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.
Залежно від стану об’єктів у момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди.
Статичні сліди виникають у момент спокою (статики), що наступає в процесі механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. У більшості випадків такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об’єкта, відбивають його без істотних перекручень. Ці сліди ще називають відбитками. Типовим прикладом статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного узора або відбиток підошви взуття на грунті. Різновидом статичних слідів є сліди кочення, що утворюються під час прокатування слідоутворюючого об’єкта (наприклад, слід протектора транспортного засобу, утворений під час поступально-обертального руху по якійсь поверхні).
Динамічні сліди виникають у результаті самого руху одного або обох об’єктів слідоутворення. Кожна точка слідоутворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). До динамічних належать сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя та ін.
Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об’єкта, вирізняють локальні і периферичні сліди.
Локальні сліди виникають у межах контакту взаємодіючих об’єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев’яної підлоги). Навколо локального сліду поверхня слідосприймаючого об’єкта залишається незмінною.
Периферичні сліди виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилюкою) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви).