Тема 18. Поняття та правові наслідки судимості

(ЦГЮ, САФ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)

1. Поняття судимості.

2. Правові наслідки судимості

3. Погашення судимості

4. Зняття судимості

Задача № 1

Б., засудженому до 4 років позбавлення волі, у зв’язку з його виправленням невідбута частина покарання – 1,5 роки позбавлення роки – була замінена більш м’яким покаранням – обмеженням волі на 1,5 роки.

Яка тривалість строку погашення судимості у даному випадку?

Задача № 2

Проти П. була порушена кримінальна справа за ч.5 ст.27 і ч.3 ст.191 КК, і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Досудове слідство і судовий розгляд тривали більше року, але пособництво з боку П. у привласненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. В результаті суд засудив його за ч.1 ст.367 КК із застосуванням ч.2 ст.69 КК до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на підставі ч.5 ст.72 КК повністю звільнив від відбування покарання.

Чи буде П. визнаватись таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили?

Задача № 3

Г. був засуджений за ч.3 ст.368 КК до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Через 7 років 8 місяців він був умовно-достроково звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання. Через 4 роки після звільнення Г. звернувся до суду з клопотанням про зняття з нього судимості.

Чи може суд зняти з Г. судимість, якщо він довів своє виправлення?

Варіант. Г. був умовно-достроково звільнений лише від основного покарання.

Задача №4

Вироком суду від 21 липня 2004 р. Г. засуджено: за ч.2 ст.190 КК на 1 рік обмеження волі; за ч.2 ст.186 КК із застосуванням ст.69 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки позбавлення волі. Згідно з вироком Г. визнано винним і засуджено за те, що він 28 січня 2004 р. шляхом зловживання довірою В. заволодів його мобільним телефоном вартістю 680 грн. 22 березня 2004 р. відкрито заволодів належним Л. мобільним телефоном, загальною вартістю 580 грн.

Кваліфікуючи дії Г. за ч.2 ст.190 КК суд врахував той факт, що Г. раніше було засуджено вироком суду від 12 жовтня 2000 р. за ч.2 ст.140 (крадіжка), ч.2 ст.206 (хуліганство) КК 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна та звільнено від покарання на підставі ст.5 Закону України „Про амністію” від 11.05.2000 р.

Чи правильно суд кваліфікував дії Г. за ч.2 ст.190 КК?

Тема 19. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)

1. Поняття та підстави застосування примусових заходів медичного характеру. Мета примусових заходів медичного характеру

2. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

3. Види примусових заходів медичного характеру.

4. Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру.

5. Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

Задача № 1

За незакінчений замах на умисне вбивство Г. щодо М. була порушена кримінальна справа за ч.3 ст.15 і ч.1 ст.115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи М. потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності й застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Чи правильно суд вирішив справу М.?

Задача № 2

Ч. був засуджений за ч.3 ст.133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Ч. на підставі п.1 ч.3 ст.81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Ч. не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

Задача № 3

З. звинувачувався в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, що спричинило значні збитки. Згідно судово-психіатричній експертизі, проведеної на стадії досудового слідства З. страждає органічним ураженням головного мозку. Даний психічний розлад не виключає осудності, але у момент вчинення суспільно небезпечного діяння З. не міг повною мірою усвідомити фактичний характер своїх дій і керувати ними.

Чи повинен даний психічний розлад враховуватися судом при призначенні покарання?