- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Проектування цифрових пристроїв
- •На базі пеом
- •Лекція 1. Етапи і методи розробки цифрових
- •Пристроїв на базі пеом
- •1.1. Навіщо необхідний персональний комп'ютер радіоінженеру?
- •1.2. Переваги та недоліки цифрових пристроїв у порівнянні з аналоговими пристроями
- •1.3. Типова функціональна схема радіотехнічної системи
- •1.4. Етапи проектування цифрових пристроїв
- •1.5. Приклад проектування рекурсивного та трансверсального цифрового фільтра
- •Лекція 2. Елементи електронної пам'яті у цифрових пристроях
- •2.1. Класифікація елементів пам'яті
- •2.2. Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Лекція 3. Застосування постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •3.1. Зберігання даних на прикладі блоку rom-bios pc/xt
- •3.2. Функціональне перетворення
- •Шифратори та дешифратори
- •3.3. Формування цифрових і аналогових сигналів Формування сигналів із програмованою часовою діаграмою
- •Формування аналогових сигналів заданої форми
- •3.4. Програмування пзп
- •Лекція 4. Застосування статичних та динамічних озп
- •4.1. Статичні озп
- •4.2. Динамічні озп (dram)
- •4.3. Побудова лінії затримки на елементах пам'яті
- •4.4. Блоки пам'яті на динамічних озп
- •Лекція 5. Модулі динамічної пам'яті
- •5.1. Характеристики модулів динамічної пам'яті
- •5.2. Методи підвищення пропускної здатності динамічної пам'яті
- •5.3. Типи модулів пам'яті fpm dram (Fast Page Mode dram) - швидка сторінкова пам'ять
- •Bedo (Burst edo) - пакетна edo ram
- •Sdram (Synchronous dram) - синхронна dram
- •Частина 2. Базова архітектура пэвм стандарту ibm pc/xt Лекція 6. Історія появи стандарту pc. Фірми ibm, Microsoft, Intel, amd
- •6.1. Внесок фірми ibm у створення та розвиток пк
- •6.2. Внесок фірми Microsoft у створення й розвиток пк
- •6.3. Внесок фірми Intel у створення й розвиток пк
- •6.4. Внесок фірми amd у створення й розвиток пк
- •Лекція 7. Архітектура пэвм ibm pc/xt і способи підключення зовнішніх пристроїв
- •7.1. Функціональна схема пэвм ibm pc/xt
- •Шинна організація персональних комп'ютерів
- •Організація системних шин pc/xt
- •7.2. Способи підключення зовнішнього пристрою до комп'ютера
- •Включення через послідовний порт
- •Включення через паралельний порт
- •Включення в системну шину
- •Підключення через сучасні інтерфейси
- •7.3. Центральний процесор 8088 Адресний простір пам'яті та введення/виводу
- •Структура мікропроцесора 8088
- •Лекція 8. Порти введення/виводу, реальний режим та базова система введення/виводу
- •8.1. Карта портів введення/виводу
- •8.2. Карта пам'яті в реальному режимі
- •8.3. Призначення та структура rom-bios в pc
- •Лекція 9. Система переривань
- •9.1. Призначення та розподіл переривань
- •9.2. Організація системи переривань
- •9.3. Контролер переривань 8259
- •Лекція 10. Компоненти системної плати - співпроцесор, порти та таймер
- •10.1. Математичний співпроцесор 8087
- •10.2. Паралельний периферійний інтерфейс
- •10.3. Периферійний інтегральний таймер
- •Лекція 11. Система прямого доступу до пам’яті
- •11.1. Організація прямого доступу до пам’яті
- •11.2. Контролер dma 8237
- •Регістри та команди контролера пдп
- •Режими роботи контролера пдп
- •Частина 3. Розвиток архітектури стандарту pc Лекція 12. Структура та режими роботи сучасного процесора
- •12.1. Вимоги до сучасних процесорів
- •12.2. Структура сучасного процесора
- •Технології енергозбереження
- •Технології шифрування та захисту
- •12.3. Режими роботи центрального процесора
- •Лекція 13. Системні технології кешування та Plug & Play
- •13.1. Кешування інструкцій та даних
- •13.2. Системні ресурси та карта пам'яті в ос Windows
- •13.3. Технологія Plug & Play
- •Лекція 14. Інтерфейси
- •14.1. Класифікація інтерфейсів
- •14.2. Послідовний інтерфейс (com)
- •14.2. Паралельний інтерфейс (lpt)
- •Стандарти lpt
- •Стандарт ieee 1284
- •Формування циклів запису та читання в стандарті epp Діаграми сигналів у режимі epp
- •Лекція 15. Сучасні інтерфейси
- •15.1. Інтерфейс usb
- •Пристрої usb - функції та хаби
- •Типи передачі даних
- •15.2. Інтерфейс FireWire (ieee 1394)
- •Порівняння FireWire і usb
- •15.3. Радиоинтерфейс BlueTooth
- •15.4. Радіоінтерфейс Wi-Fi
- •15.5. Інтерфейс Wireless usb
- •Лекція 16. Внутрішні шини стандарту pc
- •16.1. Шина isa
- •16.2. Шина pci
- •16.3. Інтерфейс agp
- •16.4. Інтерфейс pci-Express 16x
- •Лекція 17. Пристрої зберігання даних
- •17.1. Основні характеристики зовнішніх накопичувачів
- •17.2. Структура дисків
- •Дефрагментация
- •Файлова система fat і ntfs
- •17.3. Типи накопичувачів
- •Гнучкі диски (Floppy)
- •Жорсткі диски (hd)
- •Твердотільні накопичувачі ssd (solid state drive)
- •Флэш-Накопичувачі (Flash-card)
- •Гибридные жёсткие диски(h-hdd)
- •Оптичні диски (cd)
- •Лекція 18. Сучасні технології зберігання даних
- •18.1. Raid-Системи
- •Основні поняття та визначення
- •18.3. Складні raid-Масиви
- •Частина 4. Комп'ютерні системи Лекція 19. Еволюція комп'ютерних архітектур 2-4 поколінь
- •19.1. Пеом на базі i286
- •19.2. Пеом на базі i386
- •19.3. Пеом на базі процесора i486
- •Лекція 20. Центральний процесор Pentium
- •20.1. Процесори Pentium першого покоління Процесор 80586 (Pentium)
- •Процесор 80686 (Pentium Pro)
- •20.2. Процесори Pentium другого та третього покоління
- •Лекція 21. Сучасні процесори Pentium
- •21.1. Процесор Pentium IV Перше покоління Pentium IV
- •Друге покоління Pentium IV
- •21.2. Багатоядерна архітектура Pentium d - Conroe
- •Процесори для мобільних систем
- •Лекція 22. Процесори фірми amd
- •22.1. Клони Intel
- •22.2. П'яте та шосте покоління (k5, k6)
- •Сімейство k5
- •Сімейство k6
- •22.3. Athlon - сьоме покоління процесорів
- •Лекція 23. Сучасні процесори фірми amd
- •23.1. Athlon64 - восьме покоління процесорів
- •23.2. Athlon64 x2 - дев'яте покоління процесорів
- •23.3. Phenom – деcяте покоління процесорів (Stars Core)
- •Лекція 24. Мультимедіа - Відеосистема
- •24.1. Технологія та стандарти відеосистеми Двовимірне зображення
- •Синтез тривимірного зображення
- •24.2. Відео карта
- •Лекція 25. Мультимедиа - Монітори
- •25.1. Монітори на основі епт (crt)
- •25.2. Рідкокристалічні монітори та проектори (lcd)
- •25.3. Плазмені дисплеї (Plasma Display Panel)
- •25.4. Електролюмінесцентні монітори (oeld)
- •25.5. Органічні світлодіодні монітори (oled)
- •Лекція 26. Мультимедіа - звуковідтворення
- •26.1. Технології та стандарти
- •Режим аудиоплейера
- •Режим редактора
- •Синтезатор звуків
- •Голосове керування рс
- •Стиск аудіоданих із втратами
- •Системи кодування аудіоданих
- •26.2. Апаратна реалізація аудиоканала
- •26.3. Акустична система
- •Лекція 27. Оптимальні конфігурації пэвм
- •27.1. Класифікація комп'ютерних систем
- •27.2. Критерій оптимальної конфігурації пэвм
- •27.3. Приклади оптимальних конфігурацій пеом
Лекція 10. Компоненти системної плати - співпроцесор, порти та таймер
10.1. Математичний співпроцесор 8087
Мікросхема 8087 являє собою 80-бітовий арифметичний співпроцесор (FPU) і може бути використаний тільки разом із процесором 8086/88, тому що в ньому відсутній механізм вибірки команд. Співпроцесор призначений для підвищення продуктивності CPU до 100 разів при виконанні операцій із багаторозрядними цілими та дійсними числами.
Схема з'єднання 8088 та 8087 представлена на рис.10.1. Взаємодія процесорів починається за сигналом RESET (>4 тактів CLK). 8087 перевіряє рівень сигналу на виводі 34. CPU 8086 формує 0, а 8088 - 1. Таким чином, установлюється тип МП. Крім того, у процесорах запам'ятовується значення сигналу на вході 23 (TEST#=BUSY#=1).
┌─────────────────┐
┌─────────────────┐
│ 8088
А8..А19╞═════════════╡ А8..А19
8087 │
│ АD0..АD7╞═════════════╡
АD0..АD7 │
│ RESET,
│ │ RESET, │
│ READY,CLK╞═════════════╡
READY,CLK │
│ S0..S2
╞═════════════╡ S0..S2 │
│ QS1,QS2
╞═════════════╡ QS1,QS2 │
│ S7
├─34───────34─┤ S7/BHE# │
│ RQ#/GT0#├─31
33─┤ RQ#/GT1# │
│ RQ#/GT1#├─30───────31─┤
RQ#/GT0# │
│ NMI
├──<─схема──<─┤ INT │
│ │ │ │
│ MN/MX#,GND├──────┬──────┤
GND │
│ │ ┴ │ │
│ TEST#├─23─<─┬───23─┤
BUSY# │
│ Ucc
│ ┌┴┐ │ Ucc │
└─────────────┬───┘
│ │ └───┬─────────────┘
│ └┬┘ │
+5V────┴──────────┴──────────┘
Рис. 10.1. Схема з'єднання 8088 і 8087
Далі CPU робить вибірку команд із пам'яті, а співпроцесор стежить за його роботою, перебуваючи у пасивному режимі: як і 8088, приймає всі команди в чергу та аналізує стан черги CPU QS1,QS0. Якщо QS1,QS0=01 (перший байт) і код команди дорівнює 11011= ESC (префікс команди співпроцесора), 8087 переходить в активний режим, установивши сигнал BUSY# =0. CPU і співпроцесор тепер працюють паралельно. При цьому процесори "домовляються" по лінії RQ#/GT1# (8088) - RQ#/GT0# (8087) про право користування локальною шиною. Це досягається шляхом двосторонньої передачі/прийому нульових імпульсів із тривалістю одного періоду CLK. Процесор, якому потрібна шина, передає сигнал запиту. Інший процесор, закінчує цикл шини (якщо такий був), відключається від шини та передає у відповідь імпульс дозволу на її використання. Закінчивши цикл шини, перший процесор видає сигнал її звільнення RELEASE.
Після виконання своєї команди співпроцесор установлює сигнал BUSY#=1 і переходить у пасивний режим.
10.2. Паралельний периферійний інтерфейс
Паралельний периферійний інтерфейс (PPI) виконаний на контролері 8255. PPI формує внутрішні порти в діапазоні адрес 60...7F, які мають наступне призначення: порт A використовується для читання даних із клавіатури; порт B використовується порозрядно для формування сигналів управління; порт C використовується для формування сигналу динаміка, сигналу звукового каналу таймера, сигналів управління.
Функціональна схема читання даних із клавіатури наведена на рис.10.2.
┌─────────────┬<──┐ PB3 PB6 ┌─────┐
│ сист.перем. ╞═╗ │┌───────────────>─┤ Key ├─<──KB_CLOCK
└─────────────┘ ║ ││ └──┬──┘
║ BX ┌──┬───────┬──┐ ║ ││ ┌─────────┐ ┌──v──┐
║ │ │ PPI │ │ ║ ││ │ИР28 CLK├<┬─┤ ЛЗ │
╠═════╡ D│ │PC╞═╣ ││ │ │ │ ├─────┤
║ │ │ │ │ ║ ││ │ │ └>┤ T │
╠═════╡ А│ │ │ ││PB7│ OH#├─>─┤ ├─┬─> IRQ1
║ │ │ │PB╞═══╧╧─┬>┤OE# │ └──^──┘ │
│WR#,RD# │ │ │ │ G#├<─────│────┘
══════╡ RESET │ │ │ │ │ │PB7
PPICS──┤CS# │PA╞════════╡D 8 DI├<─────────────KB_DATE
└──┴───────┴──┘ │ └─────────┘ │
└──────────────────┘
Рис. 10.2. Схема читання даних із клавіатури
Читання даних із клавіатури відбувається наступним чином.
У вихідному стані PB6=1 (немає скидання по лінії KB_CLOCK) і PB7=0 (дозвіл виходу регістра ИР28). При натисканні або відпусканні клавіші в контролері клавіатури для PC/XT формується однобайтовий скан-код. Старший біт означає натискання (1) або відпускання (0) клавіші. Інші 7 біт відповідають номеру натиснутої клавіші.
Далі код порозрядно передається в комп'ютер по лінії KB_DATE. Одночасно з кожним бітом передаються нульові строби ( імпульси-клямки) по лінії KB_CLOCK, які через ключ Key і лінію затримки ЛЗ (близько 1 мкс) надходять на тактовий вхід CLK послідовно-паралельного регістра ИР28 (ИР24). У цей регістр послідовно завантажуються біти даних KB_DATE.
По закінченні восьми тактів на виході -OH# з'являється нульовий імпульс, що затримується в тригері T. Позитивний вихідний сигнал тригера є запитом на переривання IRQ1, що надходить на контролер PIC. Одночасно по входу G# забороняється прийом нових розрядів в ИР28. Програма переривання читає скан-код з порту A, а потім, передавши одиничний імпульс по лінії PB7, скидає запит на переривання IQR1 та зміст регістра ИР28. Далі CPU повідомляє контролер PIC про те, що запит знято, аналізує скан-код і перетворює його в ASCII-Код символу. Статус клавіші та її код розміщується в буфер пам'яті (до 15 значень) в області даних BIOS. Після виходу із програми переривання комп'ютер готовий до прийому наступного байта із клавіатури.