26.3. Акустична система

Найпоширеніша система – 2.0 - Стерео. Дорога та не забезпечує об'ємності звучання. Щоб знизити вартість використовують один низькочастотний канал сабвуфер (subwoofer) з діапазоном частот 20Гц – 150Гц.

У діапазоні частот 150Гц - 20кГц використовують малогабаритні відносно дешеві акустичні системи (лівий та правий канал). Для більшої детальності звучання головного персонажа використовується центральний канал, а для забезпечення об'ємності - тилові лівий та правий канали.

Типові характеристики акустичних систем (AS):

1. Діапазон відтворюваних частот. Часто для підвищення якості звучання використовують багатосмугові системи.

2. Коефіцієнт гармонік AS. Для високоякісних AS класу Hi-Fi цей коефіцієнт не повинен перевищувати 1%.

3. Чутливість - звуковий тиск, що створить AS на відстані 1м при подачі на її вхід електричного сигналу потужністю 1Вт. Досягає значень 90-95дБ.

4. Підводима потужність. Разом із чутливістю визначають гучність звучання. Розрізняють наступні види потужності:

 Шумова (Power handling capacity)

 Синусоїдальна (Rated maximum sinusoidal power)

 Довгострокова ( Long term maximum input power)

 Короткочасна (Short term maximum input power)

 Пікова (Peak Music Power Output, PMPO). Потужність протягом 2с на частоті 250Гц, при якій не руйнується AS

5. Електричний опір (Impedance) акустичної системи звичайно становить 4, 6, 8 або 16 Ом. При цьому стандартами допускається зниження реального повного електричного опору (активного та реактивного) від номінального значення не більше ніж на 20% у діапазоні частот 20-20000Гц.

Контрольні питання

1. Які основні вимоги до аудіосистеми?

2. Що таке AC'97?

3. Яка суть стискання аудіоданих із втратами?

4. Що таке акустична система 5.1?

5. Чим визначається гучність звучання акустичної системи?

6. Чому вимоги до нелінійних перекручувань акустичної системи менш жорсткі, ніж до електричного тракту?

Лекція 27. Оптимальні конфігурації пэвм

27.1. Класифікація комп'ютерних систем

Незважаючи на термін універсальна ЕОМ, кожний комп'ютер збирається для виконання конкретних завдань, виходячи з наявних або обґрунтованих фінансових можливостей. Комп'ютерні конфігурації можна розділити на три групи згідно рис.27.1.

Рис. 27.1. Розподіл конфігурацій ПЭВМ

Вартість дана для мінімальної конфігурації, що містить у собі корпус, системну плату, процесор, звукову та відео карти, вінчестер, floppy, монітор, мишу, клавіатуру, CD-ROM або DVD-ROM, а також пристрої, необхідні для рішення конкретних завдань: TV-карта, модем та ін.

27.2. Критерій оптимальної конфігурації пэвм

Комп'ютер складається з безлічі комплектуючих: процесор, системна плата та ін. З економічної точки зору важливе їхнє збалансоване сполучення.

Критерій побудови комп'ютерної системи повинен враховувати конкретний список завдань, надійність, продуктивність, вартість, можливість модернізації. Як критерій оптимізації цілком розумним представляється мінімаксний алгоритм, що зводиться до наступних дій:

 Складається список завдань, що підлягають вирішенню.

 Виділяється одне критичне завдання (у плані продуктивності, престижності, комфортності та надійності).

 Під критичне завдання підбирається конфігурація ПЭВМ у межах заданої вартості.

Зупинимося на особливостях вибору окремих компонентів системи.

1) CPU. Вибір проводиться, як правило, між процесорами фірми Intel та AMD. Core 2 Duo, Athlon64, Athlon X2 оптимізовані під виконання програм з хаотичним кодом. Pentium D відмінно справляється з потоковими обчисленнями. Процесори Celeron D та Sempron найкраще підходять для офісних додатків. Той же Semptron добре справляється з мультимедіа, зокрема, з комп'ютерними іграми. У цілому, можна сказати, що на продуктивність системи впливають архітектура та частота ядра, обсяг та структура кеш, а також частота системної шини. Відмітимо, що для рішення більшості завдань цілком достатньо CPU з рейтингом 2000.

2) Системна плата. Вирішальне значення має не фірма-виготовлювач, а чипсет, встановлений на плату. Основними параметрами є функціональність та швидкість роботи. З погляду мінімальної вартості системи та її надійності важливо, щоб пристрої системи (відео, звук, контролери дисків, порти, мережевий адаптер) були вбудовані в плату. Однак при цьому знижується швидкість роботи пристроїв та неможливо проводити модернізацію системи (Upgrade).

3) Пам'ять: типи – SDRAM, DDR, DDR2. Чим більш нова технологія, тим на більш високій частоті працює пам'ять. Однак варто також брати до уваги таймінги пам'яті. Мінімальний обсяг пам'яті залежить від вимог операційної системи та характеру розв'язуваних завдань. Для ОС Windows98/ME мінімально потрібно 64МБ, для Windows 2000/XP - 256МБ, для Vista - 1ГБ. Для комфортної роботи пам'ять потрібно, як мінімум, подвоїти.

4) Накопичувачі. CD-ROM/RW-DVD-ROM є необхідними елементами системи. Жорсткий диск із інтерфейсом ATA/SATA повинен мати обсяг не менш 80ГБ.

5) Монітор. Нормальні ергономічні вимоги - 17'' діагональ, 75-85 кадрів у секунду, роздільна здатність 1024*768 пікселів. CRT монітор має низьку вартість та гарну передачу кольору, однак багато споживає та має погані масогабаритні показники. LCD монітор легкий та економічний, однак дорогий.