- •Розділ XI злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
- •Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,—караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- •Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
- •Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення
- •Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
- •Стаття 28.5. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден
- •Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
- •Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
- •Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
- •Стаття 292. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •Розділ XII
- •Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
- •Стаття 296. Хуліганство
- •Стаття 297. Наруга над могилою
- •Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури
- •Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття зо1. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
- •2. Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст. Зо1 скорочено визначені як порнографічні предмети.
- •Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- •Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
- •Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •Розділ XIII злочини у сфері обігу наркотичних
- •5. Суб’єкт злочину загальний.
- •4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
- •Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
- •Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
- •Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
- •Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
- •Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
- •Розділ XIV злочини у сфері охорони державної
- •Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •Стаття 329. Втрата документів, ще містять державну таємницю
- •Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
- •Указ Президента України № 194/93 від 5 червня 1993р. “Про посвідчення особи моряка”
- •Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
- •Стаття 334. Порушення правил міжнародних польоте
- •Пк (ст. Ст. 1-2, 9-ю, 12, 15, 38, 51, 57-58).
- •Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу Ухилення від призову на строкову військову службу —
- •Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
- •Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
- •РозділXv
- •Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
- •Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
- •Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
- •Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 356. Самоправство
- •Постанова км “Про документи про освіту та вчені звання № 1260 від 12 листопада 1997р.
- •Конституція України (розділ II).
- •Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв’язку
Розділ XII
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ
Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях—
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
1. Об’єктом злочину є громадський порядок.
Порядок поведінки в громадських місцях груп людей передбачає наявність писаних та неписаних (моральних, звичаєвих) правил поведінки, яких слід дотримуватися при значній скупченості людей, а також результат дотримання цих правил. Вони охоплюють необхідність виконання законних вимог представників влади та адміністрації підприємств, установ, організацій, де відбуваються масові заходи, неперешкодження нормальній діяльності закладів торгівлі, культури, спорту, транспорту, державних установ, а також праці, відпочинку, пересуванню інших осіб тощо.
Групові дії, які порушують громадський порядок, — це дії значної кількості осіб, звичайно кількох десятків чи навіть сотень. Але, на відміну від масових заворушень, число учасників групового порушення громадського порядку дій в ході вчинення цього злочину істотно не збільшується, вони не зростають кількісно і не перетворюються якісно на активні посягання проти правоохоронюваних благ. При цьому переважна частина натовпу веде себе пасивно, лише виконуючи вказівки окремих організаторів та активістів. Сам же громадський порядок порушується через поведінку учасників групи — їхню відмову звільнити приміщення чи певну територію, ігнорування розпоряджень адміністрації чи представників влади, відмову припинити такі, що проводяться з порушенням встановленого порядку, мітинг, пікетування, демонстрацію тощо.
2. Об’єктивна сторона злочину включає в себе як обов’язкові ознаки: 1) діяння, 2) наслідки та 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.
Діяння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 293, виконується, як правило, шляхом дії і полягає в: 1) організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації; 2) активній участі у них.
Під організацією вказаних групових дій розуміється давання вказівок, розпоряджень, розробка планів поведінки, розподіл обов’язків між учасниками тощо. Внаслідок діяння організатора виникає, розпочинається групове порушення громадського порядку або ж здійснюється керівництво діями групи.
Активна участь у таких діях полягає у виконанні вказівок організатора, закликах до учасників натовпу вчиняти певні дії, особистому їх виконанні, зокрема з метою повести за собою, показати приклад іншим учасникам групових дій тощо.
Не виключається вчинення цього злочину і шляхом бездіяльності. Вона, зокрема, може мати місце, коли організатор або активний учасник дій не вживають заходів до припинення порушень громадського порядку іншими учасниками, які вони спричинили своїми попередніми діями. Такі особи несуть відповідальність і за дії натовпу, які тривають після їх активної поведінки. Обов’язок вчинити певні дії по припиненню порушень громадського порядку випливає з попередньої поведінки, можливість їх вчинення визначається такими обставинами, як фізична змога вплинути на групу, доступність засобів зв’язку, наявність осіб, через які можна передати розпорядження, тощо.
Наслідки злочину можуть полягати у: 1) грубому порушенні громадського порядку, 2) суттєвому порушенні роботи транспорту, підприємства, установи чи організації.
Грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, важливості нормальної діяльності відповідних об’єктів, кількості потерпілих, часу порушення тощо.
Суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації полягає у припиненні їх нормальної роботи на певний час. Це — порушення графіку руху, зачинення магазинів, закладів громадського харчування, зрив занять у навчальних закладах, зупинення виробництва. Суттєвість порушення визначається з урахуванням його тривалості, кількості осіб, нормальна робота, навчання, відпочинок або перевезення яких порушені, розміру заподіяних матеріальних збитків тощо.
Причинний зв’язок між поведінкою організаторів та активних учасників групового порушення громадського порядку і наслідками, вказаними в диспозиції ст. 293, характеризується наявністю проміжної ланки — поведінки груїіи, учасники яких безпосередньо і викликають відповідну шкоду. Тому для констатації причинного зв’язку в аналізованому складі злочину слід встановити наявність обох його ланок, довести що: 1) діяння винного викликало відповідну поведінку натовпу; 2) передбачені ст. 293 наслідки викликані саме груповими діями.
3. Суб’єкт злочину загальний.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.