Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян,—

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307,310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Об’єктом злочину є громадський порядок в частиш, що забезпечує нормальний фізичний і моральний розвиток людини.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, що полягають у публічному або груповому незаконному вживанні нарко-

Пічних засобів. Незаконне публічне вживання психотропних речовин чи аналогів зазначених засобів або речовин не визнається злочином. . Публічним є відкрите, у присутності інших осіб, незаконне вживання наркотичних засобів. Таке вживання наркотичних засобів утворює склад розглядуваного злочину незалежно від того, вчинено воно однією особою чи групою осіб.

Про поняття вчинення злочину групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї. При вчиненні цього злочину групою осіб присутність інших, сторонніх осіб, не є обов’язковою. Для відповідальності за групове вживання наркотичних засобів не має значення, одночасно чи послідовно, один за одним, учасники групи вживали наркотики.

Засобами вчинення злочину є тільки наркотичні засоби. Публічне або вчинене групою осіб вживання психотропних речовин не утворює цього складу злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у ч. 1 ст. 316 дій.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу цього злочину є місце його вчинення. Про поняття місць, Іцо призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та Інших Місцьмасового перебування громадян див. коментар до ст. 307.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно, 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 310, 314, 315, 317, 318. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.

Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Об’єктом злочину є здоров’я населення.

2. Об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 317, утворюють такі альтернативні діяння: 1) організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; 2) утримання такого місця; 3) надання приміщення з цією метою. Вчинення тих самих дій, але Для вживання одурманюючих засобів, охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 322.

Місце для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів (кубло, пригон) характеризується такими ознаками: а) це житло (будинок, квартира, кімната, дача), а також інше приміщення, не призначене для проживання (гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо); б) організатори чи особи, які утримують таке приміщення, призначили його для багаторазового незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; в) воно систематично відвідується одними й тими ж або різними споживачами зазначених засобів або речовин.

Організація місця (кубла, притоку) для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів полягає в діях однієї чи декількох осіб, що фактично призвели до його створення (наприклад, підшукуванні, найманні, пристосуванні, наданні приміщення для тривалого використання різними особами, готуванні пристроїв для вживання або виготовлення наркотиків чи психотропних речовин, підшуканні та вербуванні клієнтів або співучасників, розробленні та готуванні конспіративних заходів).

Дії, пов’язані з організацією незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів поза певним приміщенням (у лісі, на пляжі), не містять ознак даного злочину. Не вважається місцем (кублом, пригоном) приміщення, де проживає сім’я, члени якої вживають наркотичні засоби. Водночас таким місцем можуть бути, наприклад, каюта члена екіпажу судна, купе провідника потягу.

Організаційна діяльність повинна бути спрямована саме на створення кубла (притоку). Створення групи, що займається придбанням наркотиків та їх вживанням, придбання наркотичних засобів або психотропних речовин, збирання грошей для обладнання приміщення та інша допомога організаторові пригону, що надається йому після створення останнього, повинна розглядатися як пособ-ництво в утриманні місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркогичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 5 ст. 27, ст. 317). Якщо буде встановлено, що приміщення найняли, зайняли, пристосували тощо з метою створення кубла (пригону), дії винної особи слід розцінювати як організацію місця та/або його утримання (за умови хоча б разового надання для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів).

Організація вказаного вище місця вважається закінченою з моменту створення такого місця (організації кубла), незалежно від того, чи почало воно фактично діяти.

Утримання місця (кубла) проявляється у систематичному наданні певного приміщення для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Це система дій, спрямованих на підтримання його функціонування (матеріальне забезпечення, обслуговування клієнтів, здійснення заходів конспірації тощо). Той, хто утримує приток (кубло), може бути володільцем приміщення чи розпоряджатися ним на інших підставах. Послуги можуть надаватися за плату чи безоплатно як знайомим, так і незнайомим йому особам. Для кваліфікації не має значення джерело постачання наркотиків і психотропних речовин. Цю функцію можуть виконувати особа, що утримує притон, його відвідувачі, інші особи.

Під наданням приміщення, про яке йдеться у ст. 317, слід розуміти, забезпечення можливості одній або кільком особам використати хоча б один раз приміщення для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Відмінність між цією ознакою й утриманням вказаного вище місця полягає в тому, що у першому випадку особа не виконує комплексу дій, спрямованих на функціонування кубла (притоку) наркоманів. На відміну від утримання місця (притону) надання приміщення з тією ж метою має, як правило, разовий, епізодичний характер.

Використання будь-якого приміщення, хоча б із злочинною метою (приміром, для зберігання наркотиків, приховування слідів злочинів, пов’язаних з наркоманією), але не для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 317.

Якщо особа, яка утримує місце (притон), вчиняє дії, що охоплюються складами інших, суміжних злочинів (викрадення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів, їх виготовлення чи збут, схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин тощо), вчинене потребує кваліфікації за сукупністю злочинів — за ст. 317 і за іншими відповідними статтями Особливої частини КК. Якщо особа організувала, утримувала місце для вживання як наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, так і одурманюючих засобів, то такі діяння утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 317 і 322.

Організація чи утримання місця (надання приміщення) для незаконного вживання чи виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та створення або утримання місць розпусти і звідництво слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 317 і 302.

3. Суб’єкт злочину загальний. Якщо до вчинення цього злочину залучається неповнолітній (ч. 2 ст. 317), то його суб’єктом може бути лише особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Метою злочину є незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Вчинення злочину з корисливих мотивів утворює кваліфікований його вид (ч. 2 ст. 317).

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) з корисливих мотивів; 3) групою осіб; 4) із залученням неповнолітнього.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї. Повторність при йчиненні цього злочину можуть, зокрема, утворювати дії, які полягають в організації одного місця і в утриманні іншого, або коли поряд з цими діями вчиняється самостійний злочин — надається ще якесь приміщення, яке ізольоване від кубла, (притону) і не має його ознак.

Залучення неповнолітнього до організації або утримання місця, а так само до надання приміщення для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це своєрідне втягнення такої особи у злочинну діяльність. При цьому використовуються послуги, можливості неповнолітнього (пошук ним приміщення, підшукання споживачів наркотиків, виконання інших доручень дорослого учасника злочину). У цьому разі неповнолітній, який досяг 16-річного віку, також є суб’єктом злочину. Залучення неповнолітнього до вчинення вказаних дій повністю охоплюється ч. 2 ст. 317 і додаткової кваліфікації за ст. 304 не потребує.

Про поняття групи осіб див. ст. 28 і коментар до неї, а про поняття корисливого мотиву — коментар до ст. 115.

Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів

1. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин,—

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-317 цього Кодексу,—

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Об’єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок видачі та використання документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

2. Предмет злочину — документи, які дають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Тобто маються на увазі тільки документи, які безпосередньо засвідчують таке право (ліцензія, рецепт, довіреність, товарно-транспортна накладна). Що стосується офіційних документів, які посвідчують особу (паспорт, посвідчення), то вони можуть опосередковано використовуватися для незаконного отримання зазначених засобів або речовин. І якщо останні з названих документів підроблені, то відповідальність за такі дії, за наявності підстав, настає ще й за ст. ст. 366 або 358.

Предметом цього злочину є три види документів: 1) незаконно виготовлені; 2) підроблені; 3) незаконно отримані.

До незаконно виготовлених документів можна віднести, зокрема, сертифікати на право ввезення наркотичних та психотропних медпрепаратів, які видаються відповідним органом фармакологічним та іншим установам.

Під підробленим документом слід розуміти: а) повністю фальшивий (недійсний) документ; б) справжній документ, до якого внесено неправдиві відомості; в) справжній документ, у текст якого внесено певні зміни, які викривляють зміст фактів, що мають юридичну силу і посвідчуються цим документом. До підроблених належатиме також документ з підробленими відбитками печаток і штампів, оскільки ці відбитки є складовою частиною документів.

Незаконно одержаним є документ, що має всі дійсні реквізити, але отриманий неправомірним способом. Наприклад, особа незаконно отримує документи, виписані іншому адресатові, чи робить це за відсутності ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

3. Об’єктивна сторона злочину може проявлятися у: 1) незаконному виготовленні; 2) підробленні; 3) використанні; 4) збуті підроблених чи незаконно одержаних зазначених вище документів.

Про поняття підроблення та використання документів див. коментар до ст. 358.

Збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин, — це будь-яка форма їх відчуження (продаж, обмін, сплата боргу тощо) особою, що підробила такі документи, а так само іншою особою, яка усвідомлює фальшивість останніх чи незаконний характер їх отримання.

Отримання таких засобів або речовин має розглядатися як незаконне їх придбання і додатково кваліфікуватися (залежно від мети) за ст. ст. 307, 309 чи 311. Підроблення або використання зазначених у ч. 1 ст. 318 документів додаткової кваліфікації за ст. 358 не потребує.

Злочин у формі незаконного виготовлення чи підроблення вказаних документів вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій, у формі використання вказаних документів — з моменту їх подання або пред’явлення, незалежно від того, чи змогла особа отримати наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори, а у формі збуту — з моменту фактичного їх відчуження у будь-якій формі.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306 — 317.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб — ст. 28 і коментар до неї.

Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин

1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,—

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Та сама дія, вчинена повторно,—

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Об’єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

2. Предметом злочину є рецепт.

Рецепт — це письмове звернення лікаря до фармацевта, в якому містяться розпорядження про виготовлення і відпуск ліків, а також вказівки, як цими ліками повинен користуватися хворий. Стосовно ст. 319 рецептом є документ особливого обліку на право одержання лікарського препарату, Що містить наркотичний засіб або психотропну речовину і який має чітко визначені форму та реквізити і видається хворому лікарем відповідного закладу охорони здоров’я.

Громадяни мають право придбавати наркотичні засоби або психотропні речовини, включені до таблиць II іIII Переліку, лише за рецептом лікаря. Про поняття Переліку див. коментар до ст. 305. Рецепти на наркотичні засоби або психотропні речовини виписуються на спеціальних бланках. Форма бланків цих рецептів, правила їх обліку, зберігання та оформлення встановлюються КМ або уповноваженим ним органом. Видача рецептів на наркотичні засоби або психотропні речовини громадянам без відповідних медичних показань та з порушенням встановлених правил забороняється.

3. З об’єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Незаконна видача рецепта має місце тоді, коли медичний працівник (лікар), не маючи необхідних повноважень або виходячи за межі своїх функціональних обов’язків, виписує особі рецепт на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин чи робить це з порушенням правил виписування рецептів.^ Лікарі виписують рецепти, як правило, після огляду хворого й обов’язково роблять запис про призначення лікарських засобів у медичних документах (амбулаторній карті хворого, історії хвороби). Наркотики виписуються на рецептурних бланках спеціальної форми, які, крім лікаря, підписуються керівником медичного закладу чи його заступником і завіряються печаткою. Видача рецептів на право придбання наркотичних або психотропних лікарських препаратів особам, хворим на наркоманію чи токсикоманію, категорично забороняється. Видачу лікарем рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин у випадках, коли лікування даної хвороби не відповідає його фаху, слід визнавати незаконною і кваліфікувати за ст. 319. Водночас дії лікаря, який підробив рецепт, слід кваліфікувати за ст. 318.

Злочин вважається закінченим з моменту передачі рецепта особі, на ім’я якої його незаконно виписано.

4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лікар, який: 1) здійснює відповідне лікування хворого, але за своїм фахом не має права видавати такі рецепти; 2) не має ніякого відношення до лікування даної особи; 3) лікує хворого неофіційно (у приватному порядку).

Відповідальність за ст. 319 настає і для особи, яка видає вказаний рецепт при здійсненні індивідуальної підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я без дозволу (ліцензії). Суб’єктом незаконної видачі рецепта може бути також особа без спеціальної медичної освіти, якій дозволена діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини.

Такі медичні працівники, як фельдшер, акушер, медична сестра, а також лікар-фармацевт, лікар-лаборант, не можуть бути суб’єктом даного злочину, оскільки до їх повноважень не входить видача рецептів. Видача ними рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за наявності підстав може бути кваліфікована за ст. 318.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мотив — корисливі мотиви чи інші особисті інтереси винного. Про поняття корисливого мотиву та інших особистих інтересів див. коментар дост. ст. 115, 148 і 364.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його повторно. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. ст. 17, 74). Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Затверджені наказом МОЗ № 117 від ЗО червня 1994 р.

Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

1. Порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, а також порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобів чи речовин,—

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах, або призвели до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів чи прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем,—

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Об’єктом злочину є встановлені з метою охорони здоров’я населення правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

2. Предметом злочину є: 1) снотворний мак і коноплі; 2) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги; 3) прекурсори, призначені для виробництва чи виготовлення цих засобів чи речовин.

Про ткгаяття снотворного мшгу і конопель див. коментар до ст. 310, а про поняття наркотичнихзасобів, психотропних речовин, їх етологів та -прекурсорів — коментар до ст. 305.

3. Об’єктивна сторона злочину проявляється у формі: 1) порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель; 2) порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або відповідних прекурсорів.

Правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може бути порушено шляхам.як дії (наприклад, відпуск психотропних речовин за неналежно оформленими документами), так і бездіяльності (ухилення від ведення обліку наркотичних засобів за встановленою формою тощо).

Оскільки диспозиція ст. 320 має бланкетний характер, для правильного її застосування слід з’ясовувати, які саме правила були порушені.

Злочин вважається закінченим з моменту порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка внаслідок службового становища чи виконуваної роботи зобов’язана була додержувати встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (наприклад, директор чи агроном сільськогосподарського підприємства, яке вирощує снотворний мак або коноплі; провїзор-технолог чи завідувач аптеки; матеріально відповідальна особа, уповноважена зберігати наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори; викладач, якому наркотичні засоби чи психотропні речовини видані для проведення практичних занять зі студентами).

Якщо дії службової особи, яка порушила ці правила, містять ознаки складу злочину у сфері службової діяльності (зловживання владою або службовим становищем, одержання хабара тощо), вчинене слід додатково кваліфікувати за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідальність за такий злочин.

5. Суб’єктивна схорона злочину характеризується умислом або необережністю. Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 320, може бути тільки необережним (можливе тільки у формі необережної вини). Якщо ставлення до них є умисним (наприклад, особа умисно сприяє викраденню чи привласненню наркотиків, психотропних речовин або прекурсорів), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 320 та ст. ст. 27, 308 чи 312.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) спричинення ним нестачі наркотичних засобів, психотронних, речовин їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах; 3) призведения його до викрадення,, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовяв,. юс аналогів чи прекурсорів-, або заволодіння ними шляхом шахрайстваї чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем; (ч. 2 ст. 320).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.

Нестача у контексті ст. 320 — це, насамперед, не матеріальні збитки, які мають вартісний критерій, а відсутність (утрата власником, чи володільцем) наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах. Поняттявеликого розміру є аналогічним тому, що вживається в інших статтях цього розділу (див. наприклад, коментар до ст. єт. 305, 307, 308).

Про поняття викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовину їх аналогів чи прекурсорів або заволодиння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем див. коментар до ст. 308.

Кваліфікований склад злочину є формально-матеріальним; у разі повторного порушення встановлених правил обігу зазначених засобів і речовин склад злочину буде формальним; якщо його наявність обумовлена настанням певних наслідків (нестачі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або вчинення певних злочинів, пов’язаних з наркотиками, як результат порушення правил їх обігу), — матеріальним.

Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їханалогів г прекурсорів” в редакції від 8липня 1999р.

Положення яро порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Затверджене постановою КМ № 6 від З січня 1996р.

Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання або зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, вчинені без спеціального на те дозволу,—

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, віднуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин, що н« є наркотичними або психотропними чя їх аналогами,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням вол! на строк до двох років.

1. Об’єкт злочину — встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок обігу отруйних і сильнодіючих речовин.

2-. Предметом злочину є: 1) отруйні та сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами; 2) обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення вказаних отруйних або сильнодіючих речовий.

Про поняття отруйних та сильнодіючих речовин див. коментар до ст. 201.

Обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин,— це будь-які інструменти, прилади, механізми, що використовуються для досягнення зазначеної мети: Спеціального режиму контролю за таким обладнанням закон не передбачає.

3. З об’єктивної сторони злочин полягає у: 1) незаконних діях з отруйними або сильнодіючими речовинами та обладнанням, призначеним для виробництва чи виготовлення цих речдвин (ч. 1 ст. 321); 2) порушенні встановлених правил обігу цих речовин (ч. 2 ст. 321). Вчинення особою обох цих діянь потребує кваліфікації за ч.ч. 1 і 2 ст. 321 і призначати їй покарання належить за правилами ст. 70.

Для з’ясування змісту об’єктивних і суб’єктивних ознак злочинів, передбачених ч. ч. 1 і 2 ст. 321, див. коментар, відповідно, до ст. ст. 307 і 320. При цьому слід мати на увазі, що диспозиція ч. 2 ст, 321 є бланкетною. Правила виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин встановлюються, як правило, МОЗ. Дозвіл на виробництво, виготовлення отруйних і сильнодіючих речовин надає МОЗ.

Злочини, передбачені ч. ч. 1 і 2 ст. 321,-вважаються закінченими з моменту вчинення описаних у них діянь.

Не підпадає під дію ч. 1 ст. 321 використання властивостей сильнодіючих речовин, що містяться в газових балончиках, а також незаконне застосування газових пістолетів (револьверів), оскільки подібні дії неможливо визнати збутом.

4. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321, — загальний, а ч. 2 ст. 321 — спеціальний: особа, яка виконує службові або професійні обов’язки, пов’язані з виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, відпуском, обліком, перевезенням, пересиланням отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом (ч. 1 ст. 321) або умислом чи необережністю (ч. 2 ст.. 321).

Закон України “Про лікарські засоби” від 4 кв ітня 1996 р.

Перелік отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення і утилізація яких здійснюються за наявності дозволу. Затверджений постановою КМ № 440 від 20 червня 1995р.

Правила роздрібної реалізаціїлікарських засобів. Затверджені постановою КМ №447 від 12 травня 1997р.

Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптеках і лікувально-профілактичних установах. Правила відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек. Затверджені наказом МОЗ України № 117 від ЗО -червня 1994р.

Інструкція про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на право роздрібної реалізації медикаментів, умови і правила здійснення цієї діяльності та контролю за їх дотриманням. Затверджена наха-зом ЛП при МЕ і МОЗ №ЛП-6/ЄО від 22 березня 1996р.

інструкція про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на виготовлення і оптову реалізацію медикаментів, умови і правила здійснення цієї діяльності та контролю за їх дотриманням, затверджена наказом ЛП при МЕ і Держкомшіетом України з медичної та мікробіологічної промисловості № ЛП-19/69 від 16 липня 1996р.

Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні, які міс-тяті- отруйні речовини. Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні, які містять сильнодіючі речовини. Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек, аптечних пунктів та аптечних кіосків. Затверджені наказом МОЗ № 233 від 25 липня 1997 р.