54*Індивідуальні відмінності та типи пам’яті.

Індивідуальні відмінності в пам'яті людей виявляються в особливостях її процесів, тобто в тому, як здійснюється запам'ятовування і відтворення у різних людей, і в особливостях вмісту пам'яті, тобто в тому, що запам'ятовується. Ці двоякі зміни з різних сторін характеризують продуктивність пам'яті.кожної.людини. Індивідуальні відмінності в процесах пам'яті виражаються в швидкості, точності, міцності запам'ятовування і готовності до відтворення. Швидкість запам'ятовування визначають числом повторень, необхідних тій або іншій людині для запам'ятовування певного об'єму матеріалу. Міцність виражається в збереженні завченого матеріалу і в швидкості того, що його забуває.Готовність пам'яті виражається в тому, наскільки людина може легко і швидко пригадати в потрібний момент те, що йому необхідне. Ці відмінності до певної міри пов'язані з особливостями типів вищої нервової діяльності, з силою і рухливістю процесів збудження і гальмування. Особливості вищої нервової діяльності і пов'язані з ними індивідуальні відмінності в процесах пам'яті змінюються під впливом умов життя і виховання. Готовність пам'яті, крім того, залежить від систематичності в придбанні і закріпленні знань. Типи пам’яті:Індивідуальні відмінності в пам'яті виявляються також в тому, що у одних людей більш продуктивно закріплюється образний матеріал (предмети, зображення, звуки, кольори і т. п.), біля інших - словесний матеріал (поняття, думки, числа і т. п.), біля третіх - не помічається явної переваги в запам'ятовуванні певного матеріалу. У зв'язку з цим в психології розрізняють наочно-образного, словесно-абстрактного і проміжного типів пам'яті. Ці типи залежать до певної міри від співвідношення першої і другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людей. Життєві факти доводять, що переважання в запам'ятовуванні образів або думок визначається в першу чергу умовами життя і діяльності людей. Вимоги життя, професійній діяльності обумовлюють більш менш виражені особливості того або іншого типа пам'яті. Так, наочно-образний тип пам'яті частіше зустрічається у художників, словесно-абстрактний тип - у учених-теоретиків

55*Поняття про уяву.фізіологічні основи уявиУява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.Функції уяви:o моделювання кінцевого результату діяльності людини і засобів, необхідних для його досягнення;o створення програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена;o створення образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;o створення образів об'єктів з опорою на схеми та описи. Характерні риси уяви.1. Уява властива лише людині і є необхідною умовою її діяльності. Уява завжди спрямована на практичну діяльність. Перш ніж щосьзробити, людина уявляє, що потрібно зробити і як вона це робитиме. Людина також заздалегідь уявляє кінцевий результат своєї праці і цим відрізняється від найуміліших тварин.2. Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттям, сприйманням та емоціями.Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. Так само, як і мислення, уява мотивується потребами особистості.Щодо спільного і відмінного між мисленням та уявою, то все залежить від визначеності завдання або ситуації, тобто одне й те саме завдання може розв'язуватись як за допомогою уяви, так і за допомогою мислення.Уява знаходить розв'язання проблемної ситуації навіть за відсутності необхідної повноти знань, які потрібні для мислення.Образи уяви відрізняються від образів пам'яті тим, що в уяві ми змінюємо згадуване або створюємо щось таке, чого не було в нашій пам'яті. Уява відрізняється від пам'яті новизною відтворених нею асоціацій щодо тих, які зберігаються в пам'яті. Пам'ять зберігає сліди й ідеї уявлень; видає їх знову свідомості у відчутній формі уявлень, а уяві належить тільки нова комбінація цих елементів, збережених пам'яттю.Уява відрізняється також і від безпосереднього відчуття. 3. Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви - об'єктивна дійсність.Зазнаючи впливу емоцій, почуттів, симпатій і антипатій, уява сприяє глибшому осмисленню і пізнанню дійсності, але інколи спотворює її. Митці, люди з розвиненою уявою, зображаючи те чи інше явище, досить часто не бувають його очевидцями і безпосередніми учасниками. 4. Уява - складник творчості.Уява постає як антипод тривіального. Це почуття новизни, яке є неоціненною якістю людини. якщо людина побачить у предметі іншу його функцію, можна вважати, що в цієї людини добре розвинена уява.5. Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини.Найвищий "розквіт" уяви виявляється у хвилини небезпеки: перед атакою, операцією, перед смертельною небезпекою.Сприймання стимулює уяву. Стимулюють уяву запах, ритми музики.Ситуація фрустрації, безвиході, скажімо, при нерозділеному коханні також активізує уяву.

56*.Види та процесиуяви.Уява виявляється в різній за змістом діяльності, тому розрізняють такі види уяви, як художня, наукова, технічна та ін. Усі ці види уяви мають свої особливості.У художній уяві переважають чуттєві (зорові, слухові тощо) образи, надзвичайно докладні та яскраві. Людина-художник так яскраво уявляє собі образи героїв, ніби ці герої насправді спілкуються з нею, живуть поруч.Різні види художньої уяви мають свої специфічні особливості. Ці особливості виявляються у створенні образів художньої уяви, коли переважає той чи інший аналізатор: зоровий і руховий - у скульптора, художника, слуховий - у композитора тощо. Відмінними є засоби, якими оперує людина-художник, і способи втілення образів (картини, партитура, поетичні рядки).Технічна уява створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур з мисленнєвим засновуванням їх у різних комбінаціях. Важливу роль у створенні нових технічних конструкцій відіграють асоціації за подібністю. Образи технічної уяви матеріалізуються в кресленнях, схемах, за допомогою яких створюються нові предмети та об'єкти. Продукти технічної уяви можуть бути представленими в мовній формі. Наукова уява втілюється у плануванні й проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, знаходженні неординарних шляхів розв'язання проблеми, в побудові експериментальної ситуації, вмінні узагальнювати емпіричний матеріал тощо. Створені нові образи наукової уяви є засобом, за допомогою якого встановлюються закономірні відношення між предметами і явищами. Наукова уява допомагає знайти нові, ще не відомі ланки в системі фактів.Наукова уява завжди базується на точних наукових розрахунках та експериментах. Наукова уява втілюється в слові, а також в образах.Особливим видом уяви є мрія. Мрія - це уява, спрямована на майбутнє, на перспективу життя і діяльності людини. У мріях створюються образи бажаного. Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв'язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрії стають поштовхом у творчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей. Вирізняють і так звану антиципуючу уяву. Вона лежить в основі здатності людини передбачати майбутні події. Антиципуюча уява добуває будівельний матеріал із запасів пам'яті. Антиципація майбутнього можлива завдяки прихованій реакції очікування, що виникає на основі уяви. Так, людині зовсім не потрібно стрибати з дев'ятого поверху, щоб дізнатися, яке небезпечне таке падіння.