- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •1 Прогнозування необхідного обсягу сировини для організації виробництва
- •1.1 Загальні положення
- •1.2 Побудова математичної моделі прогнозу необхідної кількості сировини
- •1.3 Прогнозування необхідного обсягу сировини, з використанням розробленої математичної моделі
- •Таблиця 1.1 – Обсяги сировини, що споживалася по місяцях у 2009 р., млн. Т.
- •Таблиця 1.2 – Значення коефіцієнтів моделі сезонної хвилі з 3-а гармоніками
- •Таблиця 1.3 – Порівняння розрахункових значень по моделі сезонної хвилі з 3-а гармоніками і фактичними значеннями за даними 2009 року
- •1.4 Визначення потреби підприємства по кожній окремій позиції сировини
- •Норми витрат вихідних матеріалів на випуск одиниці продукції
- •Визначення можливих постачальників вихідних матеріалів
- •2.1 Визначення регіону розміщення постачальників сировини
- •Порівняльна таблиця можливих регіонів закупівлі сировини
- •2.2 Визначення постачальника в регіоні
- •Характеристика пропозицій постачальників
- •Визначення виду транспорту для перевезення вихідної сировини
- •Визначення прийнятного рівня запасів по ланках технологічного ланцюга постачань
- •4.1 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
- •4.1.1 При фіксованому розмірі замовлення
- •Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим рівнем замовлення
- •4.1.2 При фіксованому часі між замовленням у постачанні
- •Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим часом між замовленнями
- •4.2 Економічне обгрунтування способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
- •Витрати на запаси для системи відновлення
- •5 Графічна інтерпритація матеріального потоку в технологічному ланцюгу постачань
- •Висновки
- •Бібліографічний список
Визначення виду транспорту для перевезення вихідної сировини
В даному розділі студенту необхідно самостійно виходячи з обсягів сировини та її виду обрати вид транспорту, тип рухомого складу для перевезення, а також описати процес виконання вантажно-розвантажувальних робіт з усіма видами сировини, порядок розміщення, кріплення та перевезення даного типу вантажу. Вибір виду транспорту та метод виконання вантажно-розвантажувальних робіт необхідно обгрунтувати.
Визначення прийнятного рівня запасів по ланках технологічного ланцюга постачань
4.1 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
В ідеальних умовах матеріали повинні переміщуватися по ланцюгу постачань постійно та без порушень. Але на практиці завжди виникають затримки, та коли ресурси перестають переміщуватися виникають запаси. У будь-якої організації є той чи інший запас, не залежно від того запас це сировини для виробничих підприємств чи запас грошей для банківських чи фінансових установ.
Запаси – це продукти чи матеріали, що постачаються та зберігаються в організації. Вони утворюються кожен раз, коли виходячи чи входячи ресурси в організації не використовуються, хоча вони є доступними.
Однак не дивлячись на явну тенденцію до зниження запасів, в реальному житті багато організацій просто не можуть їх скорочувати, тому що сама технологія виробництва передбачає їх наявність. Прикладом може служити виробництво вина, яке необхідно витримувати у бочках встановлений час.
Основна причина для збереження цих запасів – мати резерв, який дозволив би компенсувати коливання змінних та невизначених розмірів попиту та пропозиції. Отже основна мета запасу – бути буферним ланцюгом між попитом та пропозицією. Запас дозволяє виконувати операції без збоїв та не допускати перерв в роботі. Звідси можна зробити висновок, що запаси:
Служать буферними ланками між різними частинами ланцюга постачань;
Дозволяються задовольнити попит, що перевищив очікуваний, або виник в незвичний час;
Дозволяють компенсувати затримку в постачанні замовлень або постачанні в меншій кількості;
При розміщенні великих замовлень дозволяють одержати цінову знижку;
Дозволяють придбати продукцію по низькій ціні, хоча з часом вона може збільшитися;
Дозволяють мати продукцію, яка знімається з виробництва та яку через деякий час складно буде відшукати;
Дозволяють проводити сезонні операції;
Дозволяють перевозити продукцію з повним завантаженням транспортних засобів, чим знижують витрати на перевезення;
Страхують при виникненні надзвичайних умов;
Можуть бути вигідними, коли висока інфляція.
Запаси можна класифікувати наступним чином:
сировина – матеріали, деталі та комплектуючі, що доставлені в організацію, але ще там не використані;
незакінчене виробництво – матеріали, робота з якими вже почалась, але через весь виробничий цикл вони ще не пройшли;
готова продукція – товари, що пройшли через весь процес та очікують відвантаження споживачам.
Логістична система управління запасами проектується з метою безперервного забезпечення споживача певним видом матеріальних ресурсів. Реалізація цієї мети досягається за допомогою вирішення наступних задач:
облік наявного рівня запасів на складах різних рівнів;
визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;
розрахунок розміру замовлення;
визначення інтервалу часу між замовленнями.
Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників та запаси споживаються рівномірно, в теорії управління запасами розроблено дві основні системи управління, що вирішують поставленя задачі, відповідаючі цілям безперервного забезпечення споживача матеріальними ресурсами. Такими системами є:
Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення.
Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.
Обидві ці системи можуть бути використані в умовах, коли відсутні суттєві коливання попиту на ринку і своєчасне постачання вихідних матеріалів.
Для оперативного корегування обсягів закупівлі пов’язаних з коливанням попиту на кінцеву продукцію, а також з затримками в постачанні вихідних матеріалів або готової продукції можливо скористатися методами імітаційного модулювання при вищевказаних системах управління запасами.
В курсовій роботі необхідно розглянути та порівняти обидві системи при відсутності коливань попиту та строків постачання.