Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка курсовой (новая).docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
288.67 Кб
Скачать
  1. Визначення виду транспорту для перевезення вихідної сировини

В даному розділі студенту необхідно самостійно виходячи з обсягів сировини та її виду обрати вид транспорту, тип рухомого складу для перевезення, а також описати процес виконання вантажно-розвантажувальних робіт з усіма видами сировини, порядок розміщення, кріплення та перевезення даного типу вантажу. Вибір виду транспорту та метод виконання вантажно-розвантажувальних робіт необхідно обгрунтувати.

  1. Визначення прийнятного рівня запасів по ланках технологічного ланцюга постачань

4.1 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві

В ідеальних умовах матеріали повинні переміщуватися по ланцюгу постачань постійно та без порушень. Але на практиці завжди виникають затримки, та коли ресурси перестають переміщуватися виникають запаси. У будь-якої організації є той чи інший запас, не залежно від того запас це сировини для виробничих підприємств чи запас грошей для банківських чи фінансових установ.

Запаси – це продукти чи матеріали, що постачаються та зберігаються в організації. Вони утворюються кожен раз, коли виходячи чи входячи ресурси в організації не використовуються, хоча вони є доступними.

Однак не дивлячись на явну тенденцію до зниження запасів, в реальному житті багато організацій просто не можуть їх скорочувати, тому що сама технологія виробництва передбачає їх наявність. Прикладом може служити виробництво вина, яке необхідно витримувати у бочках встановлений час.

Основна причина для збереження цих запасів – мати резерв, який дозволив би компенсувати коливання змінних та невизначених розмірів попиту та пропозиції. Отже основна мета запасу – бути буферним ланцюгом між попитом та пропозицією. Запас дозволяє виконувати операції без збоїв та не допускати перерв в роботі. Звідси можна зробити висновок, що запаси:

  1. Служать буферними ланками між різними частинами ланцюга постачань;

  2. Дозволяються задовольнити попит, що перевищив очікуваний, або виник в незвичний час;

  3. Дозволяють компенсувати затримку в постачанні замовлень або постачанні в меншій кількості;

  4. При розміщенні великих замовлень дозволяють одержати цінову знижку;

  5. Дозволяють придбати продукцію по низькій ціні, хоча з часом вона може збільшитися;

  6. Дозволяють мати продукцію, яка знімається з виробництва та яку через деякий час складно буде відшукати;

  7. Дозволяють проводити сезонні операції;

  8. Дозволяють перевозити продукцію з повним завантаженням транспортних засобів, чим знижують витрати на перевезення;

  9. Страхують при виникненні надзвичайних умов;

  10. Можуть бути вигідними, коли висока інфляція.

Запаси можна класифікувати наступним чином:

  • сировина – матеріали, деталі та комплектуючі, що доставлені в організацію, але ще там не використані;

  • незакінчене виробництво – матеріали, робота з якими вже почалась, але через весь виробничий цикл вони ще не пройшли;

  • готова продукція – товари, що пройшли через весь процес та очікують відвантаження споживачам.

Логістична система управління запасами проектується з метою безперервного забезпечення споживача певним видом матеріальних ресурсів. Реалізація цієї мети досягається за допомогою вирішення наступних задач:

  • облік наявного рівня запасів на складах різних рівнів;

  • визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;

  • розрахунок розміру замовлення;

  • визначення інтервалу часу між замовленнями.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників та запаси споживаються рівномірно, в теорії управління запасами розроблено дві основні системи управління, що вирішують поставленя задачі, відповідаючі цілям безперервного забезпечення споживача матеріальними ресурсами. Такими системами є:

  1. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення.

  2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Обидві ці системи можуть бути використані в умовах, коли відсутні суттєві коливання попиту на ринку і своєчасне постачання вихідних матеріалів.

Для оперативного корегування обсягів закупівлі пов’язаних з коливанням попиту на кінцеву продукцію, а також з затримками в постачанні вихідних матеріалів або готової продукції можливо скористатися методами імітаційного модулювання при вищевказаних системах управління запасами.

В курсовій роботі необхідно розглянути та порівняти обидві системи при відсутності коливань попиту та строків постачання.