- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- •3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
- •4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
- •5. Цивільне судочинство і його стадії
- •6. Наука цивільного процесуального права
- •Лекція 2. Принципи цивільного процесу
- •1. Поняття принципів та їх значення
- •2. Загальні принципи цивільного процесуального права
- •3. Міжгалузеві цивільно-процесуальні принципи
- •4. Галузеві принципи
- •Лекція 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Лекція 4. Сторони у цивільному процесі.
- •1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов'язки
- •2. Процесуальна співучасть
- •3. Заміна неналежної сторони
- •4. Процесуальне правонаступництво
- •Лекція 5. Треті особи у цивільному процесі.
- •1. Поняття і види третіх осіб.
- •2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •Лекция 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
- •1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
- •2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •3.Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції
- •4. Участь прокурора у провадженні щодо оскарження і перегляду судових рішень і ухвал
- •5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора
- •Лекція 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
- •1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
- •2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •3. Участь профспілок у цивільному процесі
- •4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
- •5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
- •Лекція 8. Представництво у цивільному процесі
- •1. Поняття та значення процесуального представництва
- •2. Види процесуального представництва
- •3. Повноваження процесуального представника
- •Лекція 9. Цивільні процесуальні строки
- •1. Поняття, значення і види процесуальних строків.
- •2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Лекція 10. Підвідомчість цивільних справ. Підсудність цивільних справ. Підвідомчість цивільних справ.
- •1. Поняття і виді підвідомчості
- •2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
- •Підсудність цивільних справ.
- •1. Поняття і види підсудності.
- •2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •Лекція 11. Витрати по провадження цивільної справи
- •2. Судовий збір
- •3. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді
- •4. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Лекція 12. Санкції цивільного процесуального права
- •1.Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права.
- •2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
- •3. Заходи процесуального примусу
- •4. Відшкодування майнових збитків
- •Лекція 13.Докази і доказування у цивільному процесі
- •1. Роль доказів і доказування у цивільному процесі.
- •2. Поняття і види доказів
- •3. Доказування
- •4. Засоби доказування
- •1. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників
- •2. Показання свідків
- •3. Письмові докази
- •4. Речові докази
- •5. Висновки експертів
- •6. Забезпечення доказів
- •Методичне видання
Лекция 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом (п. 2 ст. 121 Конституції України). Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» представництво інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом, Прокурор здійснює у суді представницьку функцію громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК, іншими законами, і може здійснювати її на будь-якій стадії цивільного процесу (ч. 2 ст. 45 ЦПК України).
Генеральний прокурор України у наказі «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді» від 7 травня 2004 р. № 6/3 ГП (далі — наказ Генерального прокурора України № 6/3-ГП) основними завданнями представництва вважає: захист прав і законній інтересів неповнолітніх, інвалідів, інших осіб, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист майнових та інших інтересів держави, що порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб; поновлення порушених прав та законних інтересів людини, громадянина і держави, усуненні причин та умов, що сприяли їх порушенню (пункти 1.1 – 1.3).
Прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, має завдання сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону України «Про прокуратуру»).
Стаття 35 Закону України «Про прокуратуру» надає прокуророві право вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства, та зобов'язує його своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Отже, участь прокурора в цивільному процесі спрямована: на сприяння судові у виконанні вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлення судових рішень, що ґрунтуються на законі; на своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом. За наявності порушень закону при здійсненні судочинства прокурор має вживати заходів до їх усунення, а також використовувати право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді (п. 14 наказу Генерального прокурора України № 6/3-ГП).
2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
У науці цивільного процесу питання про підстави участі прокурора у цивільному судочинстві вирішується по-різному. Ними називаються: здійснення законоохоронної функції, необхідність захисту прав і законних інтересів громадян, державних чи громадських інтересів тощо.
Але мета і завдання прокурора у цивільному процесі та виконувані ним процесуальні функції, процесуальні форми і види участі, його процесуально-правове становище визначені у численних нормах права, які є правовими підставами участі прокурора в цивільному процесі.
Такий висновок підтверджується ст. 3 «Правові основи діяльності прокуратури» Закону України «Про прокуратуру»: повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів. Отже, з цього можна зробити висновок, що правовими підставами участі прокурора у цивільному процесі будуть: Конституція України (статті 121-123), Закон України «Про прокуратуру» (статті 1, 19, 33-40), статті 3, 26, 27, 45, 46 ЦПК України, а також норми права іншого галузевого законодавства — статті 42, 165, 170, 240 СК України ти накази Генерального прокурора України. Конституція України закріпила за органами прокуратури виконання функції представництва інтересів громадян або держави у суді (п. 2 ст. 121). Порядок забезпечення належного рівня її виконаним встановлений наказом Генерального прокурора України «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді». За наказом Генерального прокурора «Про затвердження структури Генеральної прокуратури України» (п. 1.2) від 28 квітня 1999 р. № 15 в складі Генеральної прокуратури України, в прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя були створені управління (відділи) по представництву інтерес громадян і держави у судах.
Уся діяльність прокурора у цивільному процесі незалежно від стадій судочинства відбувається у двох процесуальних формах:
1) відкриття провадження у цивільній справі — звернення до суду із заявою про захист прав, свобод пі інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів (ч. 1 ст. 45 ЦПК України); подання заяви і скарги про апеляційне оскарження рішення і ухвали суду першої інстанції (статті 292, 295 ЦПК України); подання касаційної скарги на рішення і ухвалу суду першої і апеляційної інстанції (ст. 324 ЦПК України); подання скарги про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами після перегляду у касаційному порядку (ст. 353 ЦПК України); подання заяви про перегляд рішень або ухвал суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами (статті 361, 362 ЦПК України);
2) вступ у справу в будь-якій стадії процесу для здійснення функції представництва інтересів громадян або держави (ст. 35 Закону України «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК України).
Отже, процесуальні форми участі прокурора у цивільному процесі — це закріплена у процесуальному законі можливість впливу його діяльності на розвиток цивільного провадження - на відкриття провадження цивільної справи у суді чи вступ в уже розпочатий іншими особами цивільний процес у справі. Але питання про процесуальні форми участі прокурору у цивільному процесі в науці вирішуються також по-іншому розглядаються у контексті змісту його діяльності щодо стадій процесу з наголосом, що різні стадії викликають різні форми участі. Так, звернення до суду першої інстанції із заявою і внесення касаційної скарги на рішення суду розглядаються як дві самостійні форми, але вони характеризують не дві самостійні форми участі прокурора у цивільному процесі, а одну порушення (відкриття) провадження у справі в суді, що можливе у всіх стадіях процесу.
Діяльність на відкриття прокурором провадження у справі в цивільному процесі у суді першої інстанції викликається необхідністю захистити права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, держави та суспільства, але ст. 45 ЦПК України не визначає, коли настають такі обставини, а надає право прокуророві встановити їх у кожному конкретному випадку у будь-якій справі, підвідомчій цивільному судочинству. А це свідчить про те, що перша процесуальна форма — порушення прокурором цивільної справи у суді - характеризується факультативністю. Винятком з цього правила є ст. 33 Закону України «Про прокуратуру», що має імперативний характер і встановлює, що з метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
«Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», підписаною країнами СНД 7 жовтня 2002 р. у Кишиневі у ст. 25 «Прохання про участь прокурора у цивільному процесі» передбачено, що прокурор однієї з договірних сторін має право звернутися до прокурора іншої договірної сторони з проханням про порушення у суді справи про захист прав і законних інтересів громадян запитуючої сторони.
Вступ прокурора в процес у справі можливий за власне ініціативою, за ініціативою суду і на вимогу закону. Наказ Генерального прокурора України «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді» зобов'язує прокурора брати участь у розгляді судами справ, порушених за позовами та заявами прокурора, а також у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне (п. 9). Вступ у процес за власною ініціативою має факультативний характер, вступ за вимогою закону і суду має обов'язковий характер. Отже, від характеру волевиявлення прокурора на участь у цивільному процесі у справі — способу вступу в процес визначається вид такої участі — факультативна участь (необов'язкова) та імперативна (обов'язкова).
Факультативна участь прокурора у цивільному процесі передбачена у розгляді справ: про визнання шлюбу недійсним (ст. 42 СК України), про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК України), про відібрання дітей у батьків та їх передачу на піклування до органів опіки і піклування (ст. 170 України), про скасування усиновлення чи визнання його недійсним (ст. 240 СК України). Участь прокурора у цивільному процесі є обов'язковою (подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов) у справах про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ст. 33 Закону України «Про прокуратуру»), а також у справах про усиновлення дітей, про позбавлення батьківських прав, про майнові та житлові права неповнолітніх, про відшкодування збитків за рахунок державного бюджету, про звільнення від арешту майна, що стягується у доход держави (п. 9.3 наказу Генерального прокурора України № 6/3-ГП). Обов'язковою участь прокурора у процесі буде і тоді, коли суд (суддя) визнає її необхідною у конкретній справі при вирішенні питання про склад осіб, які братимуть участь у справі в попередньому судовому засіданні (п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України), у постановленій ним про це ухвалі. Ухвала суду (судді) про обов'язкову участь прокурора у справі оскарженню не підлягає, і прокурор не може відмовитися від її виконання.