2. Загальні принципи цивільного процесуального права

Загальні принципи характерні для всіх галузей права. До загальних принципів необхідно віднести такі принципи:

1. законності;

2. гуманізму;

3. демократизму;

4. верховенства права.

Принцип законності полягає в непорушені закону і здійсненні цивільного процесу в межах закону. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передба­чені Конституцією та законами України. Судді при здійсненні пра­восуддя підкоряються лише закону (ст. 129 Конституції України).

Основними засадами судочинства є законність (п. 1 ст. 129 Конституції України). Учасники цивільного процесу зобов'я­зані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ч. 1 ст. 68 Конституції України).

Принцип законності визначається, по-перше, тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно зас­тосовувати норми матеріального права до конкретних правовідносин. По-друге, здійснення правосуддя неможливе без до­держання норм процесуального права. Вся діяльність суду підпорядкована чинному цивільному процесуальному законо­давству і здійснюється у визначеному ним цивільному проце­суальному порядку. Прийняте судом рішення по справі має бути законним і обґрунтованим. Гарантіями принципу закон­ності є нагляд вищестоящих судів, право осіб, які беруть участь у справі, на оскарження судових рішень і ухвал, дія санкцій захисту і відповідальності.

Принцип гуманізму полягає в тому, що діяльність суду при вирішенні цивільних справ повинна спрямовуватись на зміцнення соціальної справедливості й враховувати та захища­ти законні інтереси особи.

Принцип демократизму полягає в тому, що, здійснюючи правосуддя в цивільних справах, суд покликаний охороняти права і охоронювані законом інтереси фізичних та юридичних осіб. Діяльність суду повинна бути спрямована на захист соц­іальної справедливості.

Принцип верховенства права означає підпорядкованість суду та всіх учасників цивільного процесу виключно праву як способу вираження державної волі українського народу, щодо яких ця воля стає правом.

3. Міжгалузеві цивільно-процесуальні принципи

Міжгалузеві принципи - це принципи, закріплені в нормах кількох галузей права. Основними міжгалузевими принципами є:

1. здійснення правосуддя виключно судами;

2. рівність громадян перед законом та судом;

1. незалежність і самостійність суддів та їх підпорядко­ваність тільки закону;

3. колегіальність і одноособовість розгляду й вирішення цивільної справи у суді;

4. мова судочинства;

5. гласність та відкритість судового розгляду;

6. всебічність, повнота та об'єктивність дослідження обста­вин справи.

Здійснення правосудця виключно судами полягає у розгляді і вирішенні цивільних справ у встановленому законом поряд­ку. Здійснення правосуддя виключно судами випливає з чинних засад поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову.

В ст. 124 Конституції України зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поши­рюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом Украї­ни та судами загальної юрисдикції - загальними і спеціальни­ми. Створення надзвичайних та особливих судів не допускаєть­ся (ст. 125 Конституції).

Цей принцип також означає недопущення втручання в здійснення правосудця органів законодавчої і виконавчої вла­ди як у формі вирішення і перегляду судових справ, так і у формі впливу на суддів.

Принцип рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. 2 ст. 129 Конституції) полягає в тому, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переко­нань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24 Конституції). Зміст даного принципу реалізується на всіх етапах цивільного судочинства.

Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки за­конові полягає в тому, що при здійсненні правосуддя судді незалежні, підкоряються тільки закону і нікому не підзвітні (ст. 129 Конституції України, ст. 3 Закону України „Про статус суддів"). Вони вирішують цивільні справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на них. Отже, зміст цього принципу розкривається в поєднанні двох правил — не­залежності суддів, підкоренні їх тільки законові. Незалежність суддів полягає в тому, що ніякі державні органи, політичні партії, громадські організації і посадові особи не мають права впливати на них, вказувати судові, як необхідно вирішити кон­кретну справу. Вони незалежні від осіб, які беруть участь у справі, від посадових осіб суду і прокуратури, які оскаржили чи опротестували судове рішення.

Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивіль­них справ відтворений в ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК, за якою судочинство провадиться суддею одноособове чи колегією суддів.

Суддя одноособове розглядає всі цивільні справи, підвідомчі судові. При одноособовому розгляді справи суддя діє від імені суду.

У суді першої інстанції справи суддями колегіальне не роз­глядаються. Окремі категорії справ, визначені законом, розгля­даються у судах першої інстанції колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя ко­ристуються всіма правами судді. До них належать справи про:

• обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнан­ня фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголо­шення її померлою;

• усиновлення;

• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

• обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного зак­ладу.

Колегіальний розгляд визначений для перегляду цивільної справи. Зокрема, цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, у суді касаційної - не менше трьох суддів. Цивільні справи у зв'язку з виняткови­ми обставинами переглядаються колегією суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності (у разі проведення спільного засідання палат — за рівного представництва за наявності не менше як двох третин чисельності кожної палати). Під час пере­гляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з ново-виявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в яко­му вони були ухвалені (одноособове або колегіальне).

Державною мовою судочинства в Україні є українська мова (ст. 10 Конституції України). Судочинство провадиться виключно українською. Особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою (ст. 13 Закону „Про судоустрій"). На розвиток цього положення ст.7 ЦПК встановлює, що особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судо­чинство, забезпечується право робити заяви, давати пояснен­ня, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача. В будь-якому випадку усі судові документи складаються державною мовою.

Принцип гласності та відкритості судового процесу закрі­плене у п. 7 ст. 129 Конституції України, ст. 6 ЦПК. Він характе­ризує демократизм цивільного судочинства і сприяє здійсненню ним запобіжної і виховної функцій. Відкритий розгляд справ дає можливість громадянам безпосередньо знайомитися з роботою суду, а це підвищує його відповідальність за законне і правиль­не вирішення цивільних справ. Зміст принципу гласності ци­вільного судочинства полягає в тому, що розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інте­ресам охорони державної або іншої таємниці. Закритий судовий розгляд також допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторо­ни життя осіб, які беруть участь у справі, або принижують їх честь чи гідність, а також забезпечення таємниці усиновлення.

При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.

Гласність означає також усність процесу. Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої (диктофони). Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із засто­суванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 303, 306, 306 ЦК ознайомлення з осо­бистими паперами, листами, телеграмами та іншими видами кореспонденції, їх використання у цивільному процесі допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать, при­чому листи, телеграми тощо є власністю адресата. Якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої осо­би, для їх використання у цивільному процесі потрібна згода цієї особи. Відтворення звуко- і відеозапису можливе лише за згодою особи, щодо якої проведено запис.

Кореспонденція, яка стосується фізичної особи, може бути долучена до судової справи лише у разі, якщо в ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи. Інформація, яка міститься в такій кореспонденції, не підлягає розголошенню.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Осо­би, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмо­вої інформації про результати розгляду відповідної справи.

Хід судового засідання фіксується за допомогою технічно­го засобу „Оберіг". Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.

Принципом всебічності, повноти та об'єктивності дослі­дження обставин справи є відповідність висновків суду, викла­дених у рішенні, дійсним обставинам справи. Порушення цього принципу є безумовною, підставою для скасування рішення.

Всебічне з'ясування обставин справи означає, що суд пови­нен з'ясувати всі питання по справі — як на користь, так і про­ти сторони. Вимога повноти дослідження обставин справи ви­магає залучення всіх матеріалів, які мають значення для справи, відповідно до правил належності та допустимість доказів — не тільки тих, що подані сторонами, а й одержаних іншим шляхом. Якщо сторони мають труднощі із поданням доказів, суд для встановлення дійсних обставин справи за відповідним клопо­танням зобов'язаний витребувати їх (ст. 137 ЦПК).

Об'єктивне з'ясування обставин справи - це обґрунто­ваність висновків суду, відповідність їх дійсним обставинам справи, що досягається за умови безстороннього і сумлінного ставлення суду та учасників матеріального спору. Відповідно до ст. 62 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконан­ням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному роз­гляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед визначеної сили.