- •«Рішення задач по топографічним планам та картам»
- •1. Мета роботи
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Зміст роботи
- •4. Зміст топографічних карт і планів
- •Масштаб карти та вимірювання довжин по карті
- •5. Вхідні дані та необхідні прилади
- •6. Порядок виконання роботи
- •Задача 1. Визначення номенклатури листа карти за географічними координатами точки
- •Задача 2. Визначення географічних координат точки.
- •Задача 3. Визначення прямокутних координат точки
- •Задача 4. Визначення довжин ліній за допомогою поперечного масштабу
- •Задача 5. Нанесення точки на карту за відомими прямокутними координатами
- •Задача 6. Визначення дирекційного кута і географічного азимуту за допомогою транспортира
- •Задача 7. Визначення істинного та магнітного азимута за відомими значеннями дирекційного кута, зближення меридіанів та схилення магнітної стрілки
- •Задача 8. Визначення позначки точки на карті
- •Задача 10. Визначення кута нахилу і ухил скату
- •Задача 11. Побудова лінії з заданим ухилом
- •Задача 12. Побудова поздовжнього профілю по лінії вс
- •Задача 13. Зображення основних форм рельєфу за допомогою горизонталей
- •Задача 15. Визначення площі земельної ділянки.
- •Площа ділянки 1, 2, 3,…, n, що має прямолінійні контури може бути обчислена за координатами його вершин за допомогою формул:
- •7. Оформлення роботи
- •8. Перелік питань для захисту роботи
- •Здачі підлягають:
- •Література:
- •Масштабу 1:1000 000
Задача 8. Визначення позначки точки на карті
При рішенні даної задачі можливі три різноманітних випадки.
Перший, найбільш простий, коли точка на карті, абсолютну висоту якої необхідно визначити, співпадає з точкою, що має цифрову позначку (рис. 9).
Другий випадок, коли точка лежить на горизонталі. Тоді її позначка буде дорівнювати позначці цієї горизонталі.
Третій випадок, коли точка лежить між горизонталями з позначками Н1 і Н2, причому Н1<Н2. Провівши через точку С найкоротшу лінію між горизонталями та вимірявши відстані, а та b, отримаємо позначку заданої точки:
або ,
де h - висота перерізу рельєфу.
|
Рисунок 9. Визначення абсолютної висоти точки |
Рішення:
1) Позначка точки А дорівнює Hа = 186,4 м
2) Позначка точки В дорівнює Нв =192,5 м
3) Для визначення позначки точки С маємо:
h=2,5 м; Н1 = 187,5 м; Н2 = 190,0м; а=10,5 мм; b=13 мм
Тоді маємо:
Нc = 187,5 + 2,5·10,5 / 23,5 =188,61 м
Нc = 190,0 - 2,5·13 / 23,5 =188,61 м
Задача 9. Побудова графіків закладень для кутів нахилу і ухилів
Для визначення крутизни схилу на практиці користуються графіком закладень для кутів нахилу. Для його побудови на горизонтальній прямій лінії (рис. 1 (поз. 7)) відкладають довільні ухили. В точках поділу ставлять перпендикуляри та відкладають на них у масштабі плану горизонтальні проекції d, визначені за формулою d=h/i. Кінці перпендикулярів з'єднують плавною кривою.
Для визначення ухилу будь-якої лінії на плані, беруть з плану розчином циркуля-вимірника відстань між двома горизонталями по цій лінії і за графіком ухилів знаходять ухил, який відповідає цьому закладенню.
Задача 10. Визначення кута нахилу і ухил скату
Мірою крутизни схилу лінії є її ухил і, який визначається тангенсом кута нахилу (рис. 10):
де h - перевищення між точками В та С ; d - відстань між ними (горизонтальна проекція).
|
Рисунок 10. Визначення крутизни схилу |
Звичайно, ухили виражають у тисячних. Наприклад, ухил дороги i=0,010 означає, що на кожні 100 м відстані перепад висот складає 1м.
Задача 11. Побудова лінії з заданим ухилом
Нехай, наприклад, вимагається з точки b по плану з горизонталями (рис.11) спроектувати лінію з кутом нахилу 5°. Беремо циркулем закладення, відповідне 5° у даному масштабі і, починаючи від точки b засікаємо наступну горизонталь в точці с. З точки с тим же розчином циркуля засікаємо наступну горизонталь в точці d і т. п. Отримана лінія bcdef i є лінією з заданим ухилом.
|
Рисунок 11. Проектування лінії з заданим ухилом |
Задача 12. Побудова поздовжнього профілю по лінії вс
Нехай на карті масштабу 1:10000 задано напрямок ВС (рис.10), по якому потрібно побудувати профіль.
При побудові профілю горизонтальний масштаб приймається рівний масштабу карти (або плану), а вертикальний, як правило, в 10 раз крупніший від горизонтального. Задача виконується у такій послідовності:
1. На листі міліметрового паперу будують профільну сітку, яка складається з трьох граф: номера точок, відстані та позначки землі (рис.10).
2. Нумерують на карті точки перетину лінії ВС з характерними точками (горизонталями, тальвегом, вододілом або вершиною) і визначають їхні позначки.
|
Рисунок 12. Побудова профілю місцевості по заданому напрямку |
3. До лінії ВС прикладають рівним прямим краєм смужку паперу та відзначають на ній вертикальними штрихами всі точки, які пронумеровані (В, 1, 2, 3,......5, С). Після цього переносять її на сітку, суміщаючи з графою «відстані» таким чином, щоб положення точки В співпало з початком сітки. Після цього всі точки зі смужки паперу переносять в графу «відстані», відзначаючи їх розділовими вертикальними лініями та нумерують в графі «номера точок».
4. Користуючись вимірником та поперечним масштабом, по карті визначають довжини відрізків між сусідніми точками та заповнюють графу «відстані».
5. В графу «позначки землі» вписують висоти точок, розташованих між горизонталями, які визначають так, як було розглянуто в задачі 5.
6. Проводять умовний горизонт, будують та оцифровують шкалу висот у відповідності з вибраним вертикальним масштабом. Позначку умовного горизонту потрібно вибрати таку, щоб точка з найменшою позначкою розташувалася б на 2-3 см вище умовного горизонту.
7. Від лінії умовного горизонту над всіма перенесеними точками відновлюють перпендикуляри та на них у вертикальному масштабі відкладають позначки відповідних точок. З'єднавши отримані таким чином точки прямими лініями, одержують профіль місцевості у заданому напрямку ВС.
8. Над профілем робиться напис «Профіль по лінії ВС» і також підписують масштаби.