- •Методичні вказівки
- •«Кондиціювання повітря»
- •1. Загальні вказівки
- •2. Вибір розрахункових параметрів зовнішнього і внутрішнього повітря
- •3. Розрахунок шкідливостей у приміщеннях
- •3.1. Теплонадходження
- •3.2. Визначення вологовиділень у приміщеннях
- •3.3. Постачання у приміщення діоксиду вуглецю
- •4. Вибір принципової схеми і розрахунок процесів обробки повітря
- •4.1. Побудова на і-d-діаграмі та розрахунок процесів тепловологісної обробки повітря
- •4.2. Вибір типорозміру кондиціонера і уточнення структурної схеми укп
- •5. Вибір і розрахунок зрошувальної камери
- •6. Вибір і розрахунок повітронагрівача
- •7. Розрахунок і підбір основного обладнання системи холодопостачання
- •8. Методичні вказівки для виконання графічної частини курсової роботи
- •Методичні вказівки
- •«Кондиціювання повітря»
- •Методичні вказівки
- •«Кондиціювання повітря»
3. Розрахунок шкідливостей у приміщеннях
До основних шкідливостей, що виділяються у повітря приміщень, відносяться надмірні теплота, волога та діоксид вуглецю, джерелами яких є люди, штучне освітлення, сонячна радіація, змочені поверхні, технологічне обладнання та інше.
3.1. Теплонадходження
3.1.1. Теплонадходження від людей
У розрахунках слід враховувати повне тепловиділення від людей Qл, Вт, згідно формулі:
, (1)
де: q – повне тепловиділення від одного чоловіка, Вт, що визначається з урахуванням тяжіння робіт і температури внутрішнього повітря по табл. 1;
nл – кількість людей у приміщенні.
3.1.2. Теплонадходження від освітлення
Теплонадходження від джерел штучного освітлення Qосв, Вт, визначаються формулою:
, (2)
де: Е – освітленість, лк; приймається по табл. 2;
F – площа підлоги, м2;
qосв – питоме тепловиділення, Вт/(м2·лк), що визначається з табл. 3;
ηосв – частка теплоти, яка потрапляє у приміщення [2, с.21].
3.1.3. Теплонадходження від сонячної радіації
Теплонадходження від сонячної радіації Qс.р., Вт, приймається у відповідності з завданням.
3.1.4. Теплонадходження від охолодження продуктів
Теплонадходження від охолодження страв враховується у залах їдалень (від гарячих страв), у кондитерських цехах (від випічки виробів). Кількість теплоти, виділеної від охолодження страв, Qо.ст., Вт, визначаються формулою:
, (3)
Таблиця 1 – Количество тепла, Вт, влаги, г/час, двуокиси углерода, л/час, выделяемых человеком (табл. 2.2 [2])
Параметры |
Значение параметров при tв, °С | ||||
15 |
20 |
25 |
30 |
35 | |
Состояние покоя | |||||
Тепло: явное |
116 |
87 |
58 |
40 |
16 |
полное |
145 |
116 |
93 |
93 |
93 |
Влага |
40 |
40 |
50 |
75 |
115 |
Двуокись углерода |
23 |
23 |
23 |
23 |
23 |
Легкая работа | |||||
Тепло: явное |
122 |
99 |
64 |
40 |
8 |
полное |
157 |
151 |
145 |
145 |
145 |
Влага |
55 |
75 |
115 |
150 |
200 |
Двуокись углерода |
25 |
25 |
25 |
25 |
25 |
Работа средней тяжести | |||||
Тепло: явное |
133 |
104 |
70 |
40 |
8 |
полное |
208 |
203 |
197 |
197 |
197 |
Влага |
110 |
140 |
185 |
230 |
280 |
Двуокись углерода |
35 |
35 |
35 |
35 |
35 |
Тяжелая работа | |||||
Тепло: явное |
162 |
128 |
93 |
52 |
16 |
полное |
290 |
290 |
290 |
290 |
290 |
Влага |
185 |
240 |
295 |
355 |
415 |
Двуокись углерода |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
Таблиця 2 – Уровень общего освещения помещений (табл. 2.3 [2])
Помещение |
Освещен-ность, лк |
Отделения литейных цехов: – формовки – плавильно-заливочное – выбивки – отрубки и очистки |
75 150 150 75 |
Кузнечные, термические, прессовые, холодноштамповочные, малярные, сборочные цехи и цехи металлопокрытий |
150 |
Механические, сборочно-сварочные, деревообрабатывающие и модельные цехи |
200 |
Помещения гаражей: – мытья и уборки автомобилей – технического обслуживания и ремонта автомобилей – хранения автомобилей |
150 200
20 |
Помещения инженерных сетей: – вентиляционные камеры – помещения кондиционеров, насосов, тепловые пункты |
20 75 |
Помещение |
Освещен-ность, лк |
Общественные здания и вспомогательные помещения предприятий: – читальные залы, проектные кабинеты, рабочие и классные комнаты, аудитории – проектные залы, конструкторские бюро – залы заседания, спортивные, актовые и зрительные залы клубов, фойе театров – крытые бассейны, фойе клубов и кинотеатров – зрительные залы кинотеатров – палаты и спальные комнаты санатория – обеденные залы, буфеты – номера гостиниц |
300
500
200
150
75 75
200 100 |
Торговые залы магазинов: – продовольственных – промышленных товаров – хозяйственных товаров |
400 300 200 |
Таблиця 3 – Удельные тепловыделения от люминисцентных ламп (табл. 2.4 [2])
Тип светильника |
Распределение потока света, % |
Среднее удельное выделение тепла, Вт/(м2·лк) | ||||||
>200 |
50-200 |
<50 | ||||||
при высоте помещения, м | ||||||||
вверх |
вниз |
<4,2 |
>4,2 |
<3,6 |
>3,6 |
<3,6 |
>3,6 | |
Прямого света |
5 |
95 |
0,067 |
0,056 |
0,074 |
0,058 |
0,102 |
0,077 |
Преимущественно прямого света |
25 |
75 |
0,082 |
0,071 |
0,087 |
0,073 |
0,122 |
0,190 |
Диффузного рассеянного света |
50 |
50 |
0,094 |
0,077 |
0,102 |
0,079 |
0,166 |
0,116 |
Преимущественно отраженного света |
75 |
25 |
0,140 |
0,108 |
0,152 |
0,114 |
0,232 |
0,166 |
Отраженного света |
95 |
5 |
0,145 |
0,108 |
0,154 |
0,264 |
0,264 |
0,161 |
ПРИМЕЧАНИЕ: При использовании ламп накаливания необходимо вводить поправочный коэффициент 2,75.
де: g – середня маса страв для одного відвідувача, кг; приймається рівною 0,85 кг;
cср – середня теплоємкість страв, приймається 3,38 кДж/(кг·К);
tн, tк – середні температури страв, що потрапляють до залу їдальні і в час їх споживання, °С; (tн = 70°С, tк =40°С);
n – кількість місць;
τ – тривалість споживання їжі одним відвідувачем, яка приймається рівною:
- для ресторану – 1 година;
- для їдалень без самообслуговування – 0,5÷0,75 годин;
- для їдалень з самообслуговуванням – 0,3 години.
3.1.5. Теплонадходження від технологічного обладнання
Теплонадходження від технологічного обладнання Qоб, Вт, приймається у відповідності з завданням.
3.1.6. Теплонадходження від поверхні води
Явні тепловиділення від нагрітої поверхні води, Qост.вя., Вт, при умові, що її температура більша, ніж температура навколишнього повітря, визначаються формулою:
, (4)
де: v – швидкість руху повітря над відкритою поверхнею, м/с;
tп.в. – температура поверхні води, °С;
tв – температура внутрішнього повітря, °С;
Fп.в. – площа відкритої поверхні води, м2.
Повні тепловиділення від нагрітої поверхні води, Qост.вп., Вт, якщо її температура більша за температуру повітря (плавальний басейн), визначається по формулі:
, (5)
де: а – коефіцієнт, що залежить від температури поверхні води, значення якого наведені на с. 31 [2];
рн.п., рп – парціальний тиск водяної пари відповідно насиченого повітря над поверхнею води і у повітрі, кПа.
3.1.7. Тепловий баланс
Різницю теплонадходжень і витрат теплоти визначають надлишки теплоти або нестачі теплоти у приміщенні. В курсовому проекті ці дані приймаються з умовою, що система опалення цілком компенсує витрати теплоти у приміщенні. Отже, надлишки теплоти визначаються як сума усіх теплонадходжень у приміщенні:
.
Тепловий баланс розраховують для двох періодів року: теплого і холодного. Результати розрахунків заносять в табл. 4.