- •Методичні вказівки
- •«Кондиціювання повітря»
- •1. Загальні вказівки
- •2. Вибір розрахункових параметрів зовнішнього і внутрішнього повітря
- •3. Розрахунок шкідливостей у приміщеннях
- •3.1. Теплонадходження
- •3.2. Визначення вологовиділень у приміщеннях
- •3.3. Постачання у приміщення діоксиду вуглецю
- •4. Вибір принципової схеми і розрахунок процесів обробки повітря
- •4.1. Побудова на і-d-діаграмі та розрахунок процесів тепловологісної обробки повітря
- •4.2. Вибір типорозміру кондиціонера і уточнення структурної схеми укп
- •5. Вибір і розрахунок зрошувальної камери
- •6. Вибір і розрахунок повітронагрівача
- •7. Розрахунок і підбір основного обладнання системи холодопостачання
- •8. Методичні вказівки для виконання графічної частини курсової роботи
- •Методичні вказівки
- •«Кондиціювання повітря»
- •Методичні вказівки
- •«Кондиціювання повітря»
4.2. Вибір типорозміру кондиціонера і уточнення структурної схеми укп
Вибір типорозміру кондиціонера здійснюється, виходячи з його об’ємної продуктивності по повітрю Lп, тис. м3/год, за наведеною нижче таблицею 5.
. (31)
Таблиця 5 – Типорозміри центральних типових кондиціонерів
Lп, тис. м3/год |
≤12,5 |
12,5÷ 25 |
25÷ 35 |
35÷ 50 |
50÷ 70 |
70÷ 90 |
90÷ 145 |
145÷ 180 |
180÷ 225 |
225÷ 300 |
Типо-розмір конди-ціонера |
КТЦЗ-10 |
КТЦЗ-20 |
КТЦЗ-31,5 |
КТЦЗ-40 |
КТЦЗ-63 |
КТЦЗ-80 |
КТЦЗ-125 |
КТЦЗ-160 |
КТЦЗ-200 |
КТЦЗ-250 |
Структурна схема установки кондиціювання повітря уточнюється на підставі результатів розрахунку процесів тепловологісної обробки повітря в холодний період. Так, якщо згідно з розрахунком зовнішнє повітря спочатку змішується з рециркуляційним і одержана повітряна суміш спрямовується на перший підігрів, як змішувальна камера використовується повітроприймальний змішувальний блок. У цьому випадку повітряна суміш з повітроприймального блока спрямовується в повітряний фільтр, де очищується від пилу, і далі через камеру обслуговування надходить у повітронагрівник першого підігріву, де підігрівається до розрахункової температури і через другу камеру обслуговування подається у зрошувальну камеру. Якщо зовнішнє повітря подається на змішування з рециркуляційним після попереднього підігріву, змішувальна камера встановлюється між повітронагрівником першого підігріву та зрошувальною камерою замість другої камери обслуговування, (див. рис. 1).
5. Вибір і розрахунок зрошувальної камери
Вибір зрошувальної камери виконується в залежності від величини витрати повітря Lп, прийнятого типорозміру кондиціонера і характеру здійсненого в ній процесу тепловологісної обробки повітря.
В кондиціонерах КТЦЗ застосовуються зрошувальні камери двох типів – ОКФ і ОКС. Кожна з цих конструкцій дозволяє виконувати як адіабатні, так і політропні процеси тепловологісної обробки повітря. Камери ОКФ випускаються для кондиціонерів всіх типорозмірів – (продуктивністю від 10 до 250 тис. м3/год), а зрошувальні камери ОКС – для кондиціонерів продуктивністю від 31,5 до 80 тис. м3/год.
Зрошувальні камери ОКФ обладнані ексцентрисітетними широкофакельними форсунками ЭШФ 7/10 (діаметр вхідного отвору 7 мм, соплового отвору – 10 мм), мають два ряди стояків та виготовляються в двох виконаннях. В камері зрошення виконання 1 перший ряд по ходу повітря має велику густину установки форсунок, другий – меншу. В камері зрошення виконання 2 форсунки встановлюються з однаковою густиною у кожному ряді, яка дорівнює густині форсунок першого ряду камери зрошення виконання 1.
Конструкція камер ОКФ дозволяє передбачити подачу води в один або в два ряди стояків: в перший по ходу повітря ряд (однорядні прямоточні камери); в другий по ходу повітря ряд (однорядні протиточні камери); і у два ряди (двохрядні камери).
Зрошувальні камери ОКС мають зрошувальну систему, яка складена з горизонтального колектора з високовитратними форсунками УЦ14-10/15 (розмір вхідного перерізу 10×15 мм, діаметр соплового отвору – 14 мм), який знаходиться у верхній частині камери і двох ярусів сіток, які поліпшують теплотехнічні характеристики камер за рахунок повторного дроблення крапель води. Камери ОКС виробляються також у двох виконаннях (1 – з малою і 2 – з великою густиною форсунок). Крім того камери цього типу мають дві модифікації – ОКС1 і ОКС2. Камера ОКС2 відрізняється від камери ОКС1 наявністю в її конструкції вмонтованого водонагрівача, який зрошується рециркуляційною водою, що дозволяє здійснювати процеси зволоження та підігріву повітря з негативною температурою.
З точки зору характеру процесів, що здійснюються у зрошувальній камері, камери ОКФ і ОКС приблизно рівноцінні. Зрошувальні камери ОКС характеризуються більш низькими енергетичними витратами на розпилювання води. Але ця перевага не завжди реалізується і призводить до економії енергії, так як не вдається підібрати відповідний за тиском насос.
Тому, відповідно з прийнятим типорозміром кондиціонера, обирається тип зрошувальної камери ОКФ або ОКС. Для здійснення політропних процесів тепловологісної обробки повітря рекомендується застосовувати зрошувальні камери з більшою густиною установки форсунок, а для здійснення адіабатних (ізоентальпійних) процесів – з меншою. Якщо величина витрати повітря Lп менша за номінальну продуктивність прийнятого типорозміру кондиціонера, зрошувальну камери треба брати першого виконання (з меншою густиною установки форсунок). В цьому випадку зменшується імовірність виходу тиску води перед форсунками за нижню межу робочого діапазону. Якщо ж значення Lп більше за номінальну продуктивність кондиціонера, уявляється доцільним приймати зрошувальну камеру другого виконання, так як в цьому випадку можна здійснити обробку повітря при декілька менших енергетичних витратах.
Метою розрахунку зрошувальної камери є установлення режиму її роботи, який забезпечує здійснення потрібного процесу тепловологісної обробки повітря.
У задачу розрахунку входить визначення початкової і кінцевої температури води, витрати води та її тиску перед форсунками. В якості вихідних даних для розрахунку використовуються параметри повітря до і після зрошувальної камери, граничні значення параметрів повітря після зрошувальної камери, а також витрата повітря, яке подається до зрошувальної камери (див. розділ 4.1): tc1; Ic1; dc1; tп´; Iп´; dп´; tпр; Iпр; dпр; Goк = Gп.
Розрахунок виконується у відповідності з методиками до розрахунку і вибору обладнання центральних кондиціонерів КТЦЗ, керівного матеріалу по центральним кондиціонерам [3] в наступному порядку:
1. Визначається значення адіабатного коефіцієнта ефективності тепломасообміну в зрошувальній камері:
. (32)
2. Визначається значення коефіцієнта зрошення:
, (33)
де: А1, α1 – коефіцієнти апроксимації, визначаються по табл. 6;
µ –коефіцієнт зрошення, кг/кг.
3. Визначається значення параметру Ф:
, (34)
де: С – коефіцієнт апроксимації знаходиться по таблиці 6.
Таблиця 6 – Значення коефіцієнтів апроксимації
Зрошувальна камера |
Номінальна продуктивність по повітрю |
Виконання |
А1 |
α1 |
С |
ОКФЗ Дворядна |
10; 20 20 63…160; 250 10; 63…160; 250 31,5; 40; 200 31,5; 40; 200 |
2 1 2 1 2 1 |
0,503 0,611 0,611 0,655 0,655 0,716 |
1,91 1,96 1,96 2,02 2,02 2,07 |
0,387 |
ОКФЗ Однорядна прямоточна |
10; 20 31,5…80 125…250 |
1, 2 1, 2 1, 2 |
0,619 1,09 1,44 |
2,44 2,44 2,44 |
0,387 |
ОКФ-3 Однорядна протитокова |
10 20; 31,5; 40; 200 63; 80; 125; 160; 250 10…250 |
1 1 1 2 |
2,18 1,6 1,47 1,25 |
1,8 1,8 1,8 1,8 |
0,387 |
ОКС1-3 |
31,5…80 |
2 |
0,426 |
2,29 |
0,177 |
ОКС1-3 |
31,5…80 |
1 |
0,525 |
2,29 |
0,177 |
ОКС2-3 |
31,5…80 |
1 |
0,406 |
2,19 |
0,177 |
ОКС2-3 |
31,5…80 |
2 |
0,239 |
2,19 |
0,177 |
4. Визначається значення приведеного коефіцієнта ентальпійної ефективності:
. (35)
5. Визначається значення відносного перепаду температур (температурного критерію)
, (36)
де: b – коефіцієнт апроксимації для інтервалу температур води від 2 до 30°С, приймається рівним 0,33 (кг·°С)/кДж;
Сж – питома теплоємкість води, дорівнює 4,187 кДж/(кг·°С).
6. Визначається початкова температура води (перед зрошувальною камерою):
. (37)
7. Визначається кінцева температура води (після зрошувальної камери):
. (38)
8. Визначається витрата води, що подається на зрошувальну камеру:
. (39)
9. Визначається витрата води, що подається на одну форсунку:
, (40)
де: nФ – загальна кількість форсунок в зрошувальній камері, визначається в залежності від обраної конструкції і типорозміру кондиціонера за таблицею 7.
Таблиця 7 – Кількість форсунок в зрошувальних камерах
Зрошувальні камери ОКС
Номінальна продуктивність по повітрю |
Виконання |
Кількість форсунок, nф | ||
в першому ряді |
в другому ряді |
всього | ||
31,5 |
1 2 |
|
|
20 24 |
40 |
1 2 |
|
|
24 30 |
63 |
1 2 |
|
|
42 48 |
80 |
1 2 |
|
|
54 66 |
Зрошувальні камери ОКФ-3
Номінальна продуктивність по повітрю |
Виконання |
Кількість форсунок, nф | ||
в першому ряді |
в другому ряді |
всього | ||
10 |
1 2 |
12 12 |
6 12 |
18 24 |
20 |
1 2 |
24 24 |
18 24 |
42 48 |
31,5 |
1 2 |
36 36 |
27 36 |
63 72 |
40 |
1 2 |
48 48 |
36 48 |
84 96 |
63 |
1 2 |
81 81 |
63 81 |
144 162 |
80 |
1 2 |
108 108 |
84 108 |
192 216 |
125 |
1 2 |
162 162 |
126 162 |
288 324 |
160 |
1 2 |
216 216 |
168 216 |
384 432 |
200 |
1 2 |
234 234 |
180 234 |
414 468 |
250 |
1 2 |
312 312 |
240 312 |
552 624 |
Отримане значення gФ повинне бути не менше gФ min для даної конструкції форсунки (для форсунок ЭШФ-7/10 gФ min = 460 кг/год, а для форсунок УЦ14-10/15 gФ min = 870 кг/год).
Якщо оптимальне значення gФ менше gФ min, треба прийняти зрошувальну камеру того ж типорозміру з меншим числом форсунок (першого виконання або однорядну) і повторювати розрахунок.
10. Визначається потрібний перепад тисків перед форсунками, кПа:
, для форсунок ЭШФ-7/10; (41)
, для форсунок УЦ14-10/15. (42)