3.2. Визначення вологовиділень у приміщеннях

3.2.1. Вологовиділення від людей

Надходження вологи від людей W_л, г/год, визначаються по формулі:

, (6)

де: g – вологовиділення одним чоловіком, г/год, в залежності від тяжіння праці і температури внутрішнього повітря t_в приймається по табл. 1;

n_л – кількість людей у приміщенні.

3.2.2. Вологовиділення від гарячої їжі

Вологовиділення від гарячої їжі W_г.ї., кг/год, визначаються з формули:

, (7)

де: g, c_ср, t_н, t_к, τ – мають такі самі значення, що і у формулі (3);

t_сер – середня температура випаровування, що приймається рівною , °С.

3.2.3. Вологовиділення з поверхні води

Вологовиділення з поверхні води, W_п.в., кг/год, розраховуються за допомогою формули:

, (8)

де: а, v, р_п.в., р_в, F_п.в. – мають такі самі значення, що і у формулі (5).

Якщо випарування проходить в умовах адіабатного теплообміну з навколишнім повітрям (наприклад, зі змоченої поверхні підлоги), вологовиділення W_п.п., кг/год, розраховуються по формулі:

, (9)

де: t_м – температура повітря по мокрому термометру, що визначається за допомогою I-d-діаграми, °С.

Загальна кількість вологи вилічується як сума вологонадходжень від різних джерел окремо для теплого і холодного періодів року. Результати заносимо у табл. 4.

3.3. Постачання у приміщення діоксиду вуглецю

Кількість діоксиду вуглецю СО₂, яка міститься у повітрі, що видихається людиною, залежить від інтенсивності його праці і вилічується по даним табл. 1. Загальна кількість СО₂, M_CO2, л/год, визначається по формулі:

, (10)

де: g_СО2 – виділення СО₂ однією людиною, л/(год·люд) [2];

n_л – кількість людей у приміщенні.

Таблиця 4 – Загальне виділення шкідливостей у приміщенні

Найменування приміщення	Період року	Надлишки теплоти, Qнад, Вт	Надлишки вологи, Wвл, г/год	Виділення СО2, МСО2, л/год
	Теплий
	Холодний

4. Вибір принципової схеми і розрахунок процесів обробки повітря

Кількісне регулювання режиму роботи зрошувальних камер у сучасних центральних кондиціонерах дає змогу в більшості випадків приймати в якості оптимальної схему обробки повітря з однією першою рециркуляцією і одним першим підігрівом (дивись рис. 1).

Рис. 1. Принципова схема обробки повітря. Компоновка кондиціонера.

1 – приймальний блок; 2 – повітряний фільтр; 3 – камера обслуговування; 4 – повітронагрівник першого підігріву; 5 – камера обслуговування (змішувальна камера); 6 – зрошувальна камера; 7 – приєднувальний блок; 8 – вентилятор;

G_н – витрата зовнішнього повітря, кг/год;

G₁ – витрата повітря через повітровід першої рециркуляції, кг/год;

G_n – повна витрата повітря (продуктивність кондиціонера, кг/год);

G_пр – витрата приточного повітря, що надходить у приміщення, кг/год;

Н – точка, що характеризує параметри зовнішнього повітря;

С₁ – точка, що характеризує параметри суміші зовнішнього та рециркуляційного повітря;

К – точка, що характеризує стан суміші підігрітого зовнішнього повітря з рециркуляційним;

О – точка, що характеризує параметри повітря після зрошувальної камери;

П' – точка, що характеризує параметри повітря перед вентилятором у теплий період;

П – точка, що характеризує параметри приточного повітря;

В – точка, що характеризує параметри повітря у приміщенні, яке обслуговується;

В' – точка, що характеризує параметри рециркуляційного повітря на вході в кондиціонер у теплий період при його видаленні з робочої зони приміщення, яке обслуговується;

У – точка, що характеризує параметри повітря, яке видаляється з верхньої зони приміщення, яке обслуговується:

У' – точка, що характеризує параметри рециркуляційного повітря на вході у кондиціонер у теплий період.

Вибір схеми видалення повітря з приміщення, яке обслуговується, здійснюється, виходячи з розміщення джерел і характеру шкідливостей, що виділяються.

Метою розрахунку тепловологісної обробки повітря є одержання вихідних даних для вибору і розрахунку основного обладнання кондиціонера та системи холодопостачання, а також встановлення потрібного режиму його роботи. При цьому в задачу розрахунку входить визначення параметрів повітря у всіх вузлових точках процесів його обробки в теплий і холодний періоди, визначення потрібної витрати приточного, зовнішнього рециркуляційного повітря і повної витрати повітря, а також визначення холодильної потужності зрошувальної камери і інтенсивності випарування або конденсації в неї вологи в теплий період, теплової потужності першого підігріву і інтенсивності випарування вологи у холодний період.

В якості вихідних даних для розрахунку використовуються значення розрахункових параметрів зовнішнього і внутрішнього повітря (дивись розділ 2), а також інтенсивність надходження шкідливостей у робочу зону приміщення, що обслуговується (дивись розділ 3).

Розрахунок процесів тепловологісної обробки повітря здійснюється з використанням графічних методів (за допомогою І-d-діаграми).