Індивідуальні завдання до семінару

1. Знання, його різновиди. (Введение в философию. - Ч. 2. - С. 321 -324).

2. Чуттєве та раціональне пізнання. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 328-338).

3. Творчість і інтуїція. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 343-437).

4. Істина як процес. Співвідношення абсолютного і відносного в істині (Введение в философию. - Ч. 2. - С. 351-357).

5. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. (Введение в философию. - Ч. 2. - С. 378-382).

6. Загальнологічні методи пізнання. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 394-397).

7. Методи емпіричного та теоретичного дослідження. (Введение в философию. - Ч. 2. – С. 398-406).

8. Неопозитивізм, структуралізм і герменевтика. (Введение в философию. - Ч.1.-С. 355-358).

9. Поняття науки. (Философский энциклопедический словарь. — С. 403-405).

10. Ідеали, норми науки та наукова картина світу. (Введение в философию. - Ч.2.-С. 383-385).

11. Класифікація наук. (Философская энциклопедия. - М.: 1964. -Т. 3. -С. 577-583).

12. Етапи розвитку науки. Етика науки. (Введение в философию. - Ч. 2. - С. 385-391, 406-415).

13. Буття індивідуального духовного. (Введение в философию. — Ч. 2. - С. 40- 44).

14. Буття об'єктивованого духовного. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 45- 48).

15. Проблема свідомості у філософії. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 288- 291).

16. Відображення. Сутність психічного відображення. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 294-303).

17. Виникнення людської свідомості. (Ф. Энгельс. Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека).

18. Суспільна природа свідомості. Свідомість і мова. (Введение в философию. - Ч. 2. - С 304- 310).

19. Свідоме і несвідоме. 3. Фрейд і К. Юнг про форми та зміст несвідомого. (Лекція).

20. Структура свідомості. (Лекція).

Навчальний об’єкт „соціальна філософія”

Тема 10. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ

(Змістовий модуль Ф-СФ-1)

(2 години)

План

1. Сутність і зміст поняття «техніки». Класифікації техніки та їх критерії. Техніка і технологія.

2. Всесвітньо-історичні етапи розвитку техніки. Технічні перевороти. Особливості розвитку техніки у ХХ-ХХІ сторіччях.

1. Концепції індустріального, постіндустріального і інформаційного (комп’ютованого) „суспільства".

2. Інженерний труд і тенденції його еволюції. Професійна і суспільна відповідальність інженера. Концепції технократизму та його різновидів,

Література

Основна

1. Сутність і перспективи науково-технічного прогресу // Філософія: Підручник /Г.А.Заїченко та ін. - К.: "Вища школа", 1995. - С 443-447.

2. Техника //«Большая советская энциклопедия». — Т. 25.— М.: «Сов. энцикл.». 1976.-С. 1552-1560.

3. Техника и техническая деятельность // Введение в философию И.Т.Фролов. - Т. 2. — М.: «Политиздат», 1989.— С. 283-287.

4. Научно-техническая революция и альтернативы будущего // Введение в философию /И.Т.Фролов. — Т. 2. — М.: «Политиздат», 1989.— С. 594-599.

5. Ковалева М.С. Детерминизм технократический. - Компьютеризация. - Неотехнократизм. - Технократизм. //Современная западная социология. Словарь.—М.: Политиздат», 1990.— С. 83-84; 132-133; 217-218; 343-345.

6. Попов В. Історичні долі технократизму у XX сторіччі // Філософська думка. 2003. —№ 1. - С. 37-56. (Теж російск. мовою: Попов В.Г. Осторожно! — инженер Гарин... Библиотечка куратора. — Макеевка: изд-во ДонГ АСА, 2003. - 23 с; он же: „Казус инженера Гарина” в связях настоящего, прошлого и будущего // Наукові праці Донецького державного технічного університету — Серія гуманітарні науки.— Вип. 57. — Д.: „ДонНТУ", 2002. С 52-63.)

7. Попов В.Г. Технократическое, слишком технократическое // Ноосфера. Збірник філософських праць.— Вип. 3.— Донецьк: Вид-во ДНТУ, 2003. — С. 80-94.

Додаткова

1. Бек X. Сущность техники // Философия техники в ФРГ. - М.: "Прогресс", 1989.-С. 172-190.

2. Белл Д. Грядуще постиндустриальное общество. -М.: "Асаdеmіа", 1999. — 956 с.

3. Волков Г.Н. Эра роботов или эра человека? — М.: «Политиздат», 1965. — 159 с.

4. Горохов В.Г. Знать, чтобы уметь. — М.: «Знание», 1987. — 175с.

5. Грэхэм Л. Призрак казнённого инженера. Технология и падение Советского Союза. — СПб.: «Европейский дом», 2000. — 184 с.

6. Джонсон Л, Роль профессионального инженера в сложном обществе // Инженерная этика в России и США: история и социально-политический контекст. — «АМИ», 1997. — 4.1.

7. Крыштановская О.В. Инженеры. Становление и развитие профессиональной группы. — М.: «Наука», 1989. — 144 с.

8. Ленк X. Размышления о современной технике. — М.: Аспект-Пресс, 1996. — 183 с.

9. Мангутов И.С. Инженер. (Социально-экономический очерк) - М.: Сов. Россия. 1973. —212 с.

10. Научно-техническая революция //Философско-энциклопедический словарь. — М.: «Сов.энцикл.»., 1983.-С. 406 — 410.

11. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. — М.: «Academia», 1999. — 63 I с.

12. Новая технократическая волна на Западе. — М.: «Прогресс», 1986. — 380с.

13. Попов В.Г. Инженер и время. — Донецк: 2001. — 63 с.

14. Попов В.Г. Постиндустриальное общество. - Донецк: 1999. — 36 с.

15. Попов В.Г. Философия истории «индустриального общества». - Донецк: 1999.-47 с.

16. Шаповалов Е.А. Русские вопросы философии техники. — СПб., 1999.