9.3.2. Смоломаслоуловлювачі.
Смолами й оліями забруднені фенольні стічні води коксохімічних заводів. Для їхнього уловлювання застосовують радіальні і прямокутні відстійники. Конструкція смоломаслоуловлювача приведена на мал.14. Стічна рідина надходить у центральну трубу. Прояснена вода приділяється через затоплені в зовнішній стінці вікна, а потім через кільце-виття водозлив у збірний лоток. Олії, що накопичуються на поверхні стічної рідини, перетікають у радіальні лотки і по них приділяються в кільцевий маслозбірник, розміщений навколо центральної труби. Смола, що осаджується на дні, періодично згрібається скребковим механізмом у центральний приямок, відкіля відкачується насосом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Рис.14. Радіальний смоломаслоуловлювач.
1. Лоток, що підводить; 2. Дошка, що плаває; 3. Лоток для збору олії; 4.Лоток для відводу очищеної води; 5 і 7. Трубопроводи для видалення відповідно олій і смол; 6.Шкребки; 8.Трубопровід для відводу конденсату; 9.трубопровід для подачі пари.
Для зменшення в'язкості смолу перед відкачкою розігрівають до 600С. При розрахунку радіальних смоломаслоуловлювачів варто приймати:
робочу глибину смоломаслоуловлювача - 1,5м;
швидкість руху води 1-2мм/з;
тривалість відстоювання - 3-4 години;
ефект очищення 80-90%;
кількість осаду, що випадає, 70% вологості 0,25кг/м3 стічних вод при щільності 1,1т/м3.
Прогрів осаду виробляється пором, що знаходиться під тиском 2атм., питома витрата пари 125 кг на 1м3 смоли.
9.3.3. Жироуловлювачі.
Жирами забруднені стічні води м'ясокомбінатів, маслозаводів, фабрик-кухонь, їдалень, шкіряних заводів і інших підприємств. Для уловлювання основної кількості жиру, що знаходиться в грубодисперсному стані застосовуються жироуловлювачі, що працюють по принципу відстоювання (при концентрації жиру, що перевищує 100мг/л). Звичайно жиро уловлювачі установлюють на випусках стічних вод з цехів, з найбільш високими концентраціями жирів, а також на загальному стоці. Цехові жироловки розраховуються на 5-7 хвилин перебування, жироловки на загальному стоці - на 2х годинне перебування. Найчастіше застосовуються жироуловлювачі горизонтального типу. Конструкція горизонтального жироуловлювача приведена на мал.15.
1 2 2 3 4 5 6 4
1-1 1 1
Рис.15. Горизонтальний жироуловлювач.
1. Лоток стічної рідини, що подає; 2.Жироуловлювач;3.Жироприйомна лійка; 4.Жирозбірник; 5.Випуск проясненої води; 6.Випуск жиру й осаду.
Стічна рідина, що мистить жир, надходить у розподільний лоток і далі у відстійну частину жироуловлювача. Для затримки речовин, що спливли, служить напівзатоплена перегородка наприкінці жироуловлювача. Для збору жиру можуть бути встановлені як прийомні лійки, так і лотки, щілинні поворотні труби. Для згрібання жиру застосовують скребкові механізми різних конструкцій. Зібраний жир надалі направляється на переробку. Для промивання жироуловлювачив передбачається підведення гарячої води.
Для деяких видів стічних вод, наприклад, стічних вод молокозаводів, застосування горизонтальних жироуловлювачів малоефективна, тому що ступінь очищення по жирах у цих спорудженнях складає 30-35%.
Застосування аеріруемого жироуловлювача в цих умовах дозволяє значно збільшити затримка жирових речовин. Конструкція аеруемого жироуловлювача приведена на мал.16.
Стічна рідина по трубопроводу через реактивний розподільник надходить у нижню частину зони флотації. У цю же зону через другий реактивний розподільник подається водоповітряна емульсія. Стічна рідина аеруеться дрібними пухирцями повітря, що виділяються при зниженні тиску, при цьому частки жиру прилипають до пухирців повітря, що прискорює процес спливання. У зоні відстоювання спливають найбільш дрібні частки жиру, яки флотуються дрібними пухирцями повітря, що надходять з потоком стічної рідини з зони флотації. Очищена вода надходить у водозбірний колектор і з нього через ряд стояків у кільцевий водозбірний лоток. Жир, що сплив на поверхню, віддаляється шкребком у лоток для збору жиру.
При проектуванні аеруемих жироуловлювачів необхідно приймати:
тривалість перебування стічної рідини, що очищається, у флотаційної камері не менш 20 хв, у відстійній зоні -25хв;
зміст повітря у водоповітряній емульсії 1,5-2,5% повітря;
глибину шару води, що очищається, 2-2,5м;
загальну площу отворів у реактивному водорозподільному пристрої виходячи зі швидкості плину 0,8-1,0м/с, діаметр кожного отвору 10-20мм;
вологість спливаючої жирової маси 96-97%;
ефект видалення жирів складає 70%, а в окремих випадках може досягати 80-90%.
Існують і інші конструкції жироуловлювачів, наприклад, жироуловлювачі з нисхідно-висхідним потоком рідини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Рис.16. Аеруемий жироуловлювач.
1.Реактивний водорозподільний пристрій; 2.Водозбірний колектор; 3.Зона відстоювання; 4.Зона флотації; 5. Корпус; 6.Лоток для збору жирової маси; 7.Привод і шкребок; 8.Кільцевий збірник; 9.Очищені води; 10.Стічні води; 11.водоповітряна емульсія; 12.Осад.
ЛЕКЦІЯ 8