_ст%20Укр%20КОНСП%20КУРСУ

єдино вірною.

РОЗВИТОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (для самостійного розгляду).

Див.: Паринов М.П. Лекции по истории Украины. – Донецьк: ДонНАСА, 2006. – С.287291 та інші рекомендовані підручники.

Таким чином, у 20-ті – 30-ті рр. Україна пройшла складний шлях економічного,

соціального та політичного розвитку. Проведення радянських перетворень з одного боку,

вивело республіку на якісно новий економічний рівень розвитку, а з іншого, призвело до утвердження тоталітарного режиму.

8.3. Критерії засвоєння

За результатами вивчення даної теми Ви повинні РОЗУМІТИ суперечливість соціально-економічних та політичних перетворень, що відбулися в Україні у 20-х – 30-х рр.

ХХ ст., в результаті яких, з одного боку, було досягнуто якісно нового економічного рівня розвитку, а з іншого, відбулося утвердження тоталітарного режиму.

За результатами засвоєння теми Ви повинні ЗНАТИ, що таке: нова економічна політика (неп); трести; синдикати; госпрозрахунок; продподаток; непмани; “ножиці цін”;

індустріалізація; колективізація; п’ятирічні плани (п’ятирічки).

Повне засвоєння навчального матеріалу по даній темі вимагає від Вас УМІННЯ:

-встановлювати зв’язок між політичними подіями та змінами в економічному розвитку;

-аналізувати особливості та взаємозв’язок таких економічних заходів як воєнний комунізм, неп, індустріалізація, колективізація;

-аналізувати процес поступового входження України до складу СРСР.

8.4. Вихід теми в інші дисципліни

Дана тема використовується:

-в курсі політології з точки зору розуміння сутності понять суверенітету, федерації,

демократії;

-в темах 9-12 стосовно наслідків закладених у 20-30-ті роки основ радянської системи політичної влади та господарського механізму.

81

Тема 9. УКРАЇНА В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(1939 – 1945 рр.)

Ключові слова та поняття

Друга світова війна; депортація; Велика Вітчизняна війна; евакуація; геноцид.

9.1. Вхідна інформація длясамоконтролю

Успішне засвоєння змістуцієїтеми вимагає відновлення івикористання наступнихзнань:

-з курсу історії України у загальноосвітній школі – про події війни та процеси відбудови народного господарства;

-з курсу всесвітньої історії у загальноосвітній школі – про події та наслідки Другої світовоївійни;

-з курсу правознавства у загальноосвітній школі – про сутність понять “війна”, “репресії”.

9.2. Зміст теми:

9.2.1.Структурно-логічна схема змісту теми.

1.Друга світова війна.

2.Приєднання Західної України, Північної Буковини та Бессарабії до СРСР.

3.Соціально-економічні та політичні перетворення.

4.Велика Вітчизняна війна.

5.Мілітаризація економіки. Евакуація.

6.Окупація.

7.Рух опору українців.

8.Економічні і політичні процеси в Україні на завершальному етапі війни.

9.2.2. Тематичний зміст

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Період Другої світової війни (9.1.) охоплює період з 1 вересня 1939 р., коли Німеччина

напала на Польщу, до 2 вересня 1945 р., коли Японія підписала акт про беззастережну

капітуляцію.

82

9.1. Друга світова війна 1939-1945 рр. – найбільша в історії війна, підготовлена нацистськими режимами, породжена загостренням міждержавних суперечностей,

прагненням керівництва Німеччини реалізувати план встановлення світового панування та реваншу за поразку у Першій світовій війні. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р.

нападом Німеччини на Польщу. У війну тією чи іншою мірою було втягнуто 72 держави,

понад 80 % населення земної кулі. Воєнні дії велися на території 40 країн. Загальні втрати людства становили приблизно 50 млн. життів. Україна втратила понад 8 млн. громадян

(військових та цивільних осіб).

		Етапи війни:
Етап	Термін	Характеристика етапу
Перший	з 1 вересня 1939 р. –	Початок війни. Приєднання Західної України, Північної
	до 22 червня 1941 р.	Буковини та Бессарабії до СРСР.
Другий	з 22 червня 1941 р. –	Напад Німеччини на Радянський Союз. Евакуація.
	до кінця жовтня 1944	Окупація та економічна експлуатація фашистами
	р.,	України. Рух опору. Період найбільших людських та
		матеріальних втрат.
Третій	з кін. жовтня 1944 р. –	Завершальний. Відсутність активних військових дій на
	до 2 вересня 1945 р.	території України. Тяжке соціально-економічне
		становище населення. Початок відбудови народного
		господарства.

Напередодні та на першому етапі війни українські землі, які знаходилися у складі чотирьох держав (СРСР, Польщі, Чехословаччини і Румунії) опинилися в епіцентрі політичної й військової боротьби у Центральній і Східній Європі.

Згідно з Мюнхенською угодою (вересень 1938 р.) навесні 1939 р. Чехословаччину окупувала Німеччина, а Закарпатську Україну, що входила до складу Чехословаччини, після жорстокого придушення опору українців окупувала союзниця фашистської Німеччини – Угорщина. Отже, ще до початку Другої світової війни пролилася кров українців.

ПРИЄДНАННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ДО СРСР

Інші західноукраїнські землі, які були в складі Польщі (Східна Галичина і Волинь)

згідно з договором про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом від 23 серпня 1939 р.

переходили до сфери впливу Радянського Союзу.

83

1 вересня 1939 р. гітлерівська Німеччина, а 17 вересня 1939 р. Радянський Союз напали на Польщу. Червона Армія за короткий час захопила західноукраїнські землі.

Західноукраїнські Народні Збори (органи законодавчої влади) прийняли декларації про встановлення Радянської влади і про приєднання Західної України до складу УРСР і СРСР.

Влітку 1940 р. уряд СРСР пред’явив Румунії вимогу віддати Північну Буковину, де жили переважно українці, а також Хотинський та Ізмаїльський райони Бессарабії, тобто українські землі, які були захоплені Румунією в 1918 р. Гітлерівська Німеччина змусила свого союзника – Румунію віддати ці землі СРСР.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ НА

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

На возз’єднаних з Україною землях відбулися політичні, економічні, соціальні та культурні перетворення.

Специфіка перетворень на приєднаних територіях:

вони здійснювалися за радянським зразком;

роботою керували переважно прибулі партійні, радянські і господарські

функціонери, які погано знали місцеву специфіку і мову;

був узятий курс на форсоване будівництво соціалізму у вигляді тоталітарного режиму, для цього був застосований репресивний механізм: відбувалися

депортації (9.2.), переслідування, арешти;

до уваги брались інтереси перш за все бідних прошарків;

задовольнялись матеріальні та духовні потреби українців.

9.2.Депортація – примусове виселення цілих народів або його значної частини з меж свого звичного мешкання. В роки Другої світової війни депортації зазнали біля 1 млн. західних українців, 650 тис. німців, 200 тис. татар, майже 1 млн. поляків. У 1947 р. польський режим виселив 150 тис. українців (операція “Вісла”).

Суперечливий (позитивно-негативний) характер перетворень:

1.Експропріація маєтків польських землевласників, перерозподіл їхньої землі між українськими селянами і, потім, примусова колективізація.

2.Українізація системи народної освіти, державних установ, судочинства і, одночасно,

руйнація політичної та культурної інфраструктури, створеної місцевою українською інтелігенцією.

84

3.Розвиток промисловості, ліквідація безробіття, поліпшення медичного обслуговування,

особливо на селі і, одночасно, репресії, депортації населення (із Західної України і

Західної Білорусії було депортовано 318 тис. сімей, що становило майже 10% населення).

Отже, радянська влада принесла на західноукраїнські землі не тільки благо, а й насильство і це налаштовувало населення проти неї:

1.З радянською владою вела боротьбу політична організація ОУН, яка з самого початку кваліфікувала возз’єднання Західної України із РадянськоюУкраїною як окупацію.

2.Погані стосунки складалися у нової влади з церквою (греко-католицькою, католицькою,

православною), адже священників репресували, а храми руйнували.

3.Була незадоволена і місцева інтелігенція, яка зазнавала жорсткий контроль та репресії з боку влади.

ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА

22 червня 1941 р. німецька армія почала вторгнення на радянську територію. Україна у загарбницьких планах фашистського рейху займала особливе місце. Згідно з генеральним планом “Ост”, Гітлер передбачав створити з України промислово-аграрну колонію, частина населення України повинна була бути знищена, а інша переселена. Йшла мова про існування народу як такого. Отже, для українців війна із самого її початку стала боротьбою за свою Вітчизну, тобто Великою Вітчизняною війною (9.3.).

9.3. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. – визвольна боротьба народів СРСР проти фашистських загарбників. Ареною збройної боротьби Україна була з червня 1941 р. по жовтень 1944 р.

У перші місяці війни до лав Червоної Армії і Військово-морського флоту прийшли 2,5

млн. громадян України. В цілому за весь час війни в радянських збройних силах було понад 6

млн. українців.

	Перебіг подій Великої Вітчизняної війни:
термін	подія
22 червня 1941 р.	напад на Радянський Союз
липень-вересень 1941 р.	оборона Києва
липень 1941 р.	захоплення Галичини, Західної Волині, Буковини, Бессарабії
середина серпня 1941 р.	захоплення Правобережної України
19 вересня 1941 р.	пали м. Київ і Полтава

85

до кінця 1941 р.	захоплено майже всю Україну, крім Криму та частини Донбасу
травень-червень 1942 р.	невдала та непродумана контрнаступальна Харківська операція
	Червоної армії, яка коштувала величезних втрат, відступ радянських
	військ за Дон
червень 1942 р. - лютий	Сталінградська битва, поразка німецьких військ
1943 р.
18 грудня 1942 р.	звільнено с. Півнівка Міловського району Луганської області,
	початок визволення України
серпень-вересень	Донбаська операція, 23 серпня 1943 р. звільнено Харків, а 8 вересня
1943 р.	- Донецьк
6 листопада 1943 р.	визволення столиці УРСР – м. Києва

У ході Корсунь-Шевченківської, Луцько-Рівненської, Львівсько-Сандомирської,

Карпатсько-Ужгородської та Яссько-Кишинівської наступальних операцій завершилося

визволення території України від німецько-фашистських загарбників.

14 жовтня 1944 р. вся Радянська Україна була повністю звільнена від окупантів, а 28

жовтня 1944 р. було визволено Закарпаття.

Вперше вся етнічна українська територія опинилася у межах єдиної держави.

МІЛІТАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ. ЕВАКУАЦІЯ

Під час війни народне господарство оперативно перебудовувалося на військові рейки:

замість продукції народного споживання випускалася військова продукція;

на робочі місця встали жінки, підлітки, пенсіонери;

відмінялися вихідні дні, оплата понад нормованої праці тощо;

відбувалася евакуація (9.4.) на схід країни, де швидко налагоджувалося виробництво, що, в підсумку, допомогло зберегти і наростити військово-промисловий потенціал.

9.4.Евакуація – вивезення цивільного населення, технічного персоналу підприємств,

перебазування самих підприємств перед наближенням зони активних бойових дій з метою

запобігання захоплення їх ворогом.

86

У цих екстремальних умовах високі мобілізаційні можливості продемонструвала планова, централізована, командно-адміністративна система, котра була створена за часів індустріалізації.

ОКУПАЦІЯ

До літа 1942 р. вся Україна була захоплена фашистами.

На окупованій Україні німецько-фашистські загарбники:

1.Встановили “новий порядок”, тобто режим кривавого терору.

2.Ліквідували українську державність, розділив територію України:

–Північну Буковину, Ізмаїльщину, землі між Південним Бугом іДністром з центром в Одесі (“Трансністрія”) віддано Румунії;

–західні області (“дистрикт Галичина”) включено у так зване Польське генерал-

губернаторство, куди входила і Польща;

–Чернігівська, Сумська, Харківська і Ворошиловградська області УРСР та територія Криму перебували під владою військовогоштабувермахту;

–для управління основною частиною території України було створено

“рейхскомісаріат Україна”(339,2 тис. км2); на чолі з катом українського народу Е.Кохом. Центром рейхскомісаріату стало м. Рівне.

Фашистський окупаційний режим в Україні за планом “Ост” мав виконати такі завдання:

1.Забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської армії та промисловості:

–пограбування України здійснювалося системно і ґрунтовно;

–вивозилися люди, продукти, ресурси та навіть чорноземні ґрунти;

–було створено систему грабіжницьких заготівельних органів;

–колгоспно-радгоспна система залишалася незмінною до середини 1943 р., адже Гітлер казав, що нічого ліпшого для експлуатації сільського населення не було ще створено.

2.Сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню цілих районів німецькими переселенцями (це завдання планувалося здійснити протягом 30 повоєнних років, але фашисти почали його реалізовувати вже під час війни).

3.Вивільнити територію, що колонізується від українського населення шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини:

87

–вперше реалізація цього плану відбулася у жовтні 1941 р., коли с. Обухівку було спалено, все населення розстріляно, а загалом за час окупації подібні варварські акції було проведено фашистами у 250 населених пунктах республіки;

–фашисти діяли без огляду на будь-які норми моралі, проводячи жорстоку політику

геноциду (9.5.), було створено 50 гетто і понад 180 великих концентраційних таборів.

9.5. Геноцид – політика винищення представників однієї нації іншою на підставі етнічної або расової відмінності. Синонімом геноциду у Велику Вітчизняну війну для українського народу став Бабин Яр, де нацисти знищили понад 100 тис. мешканців Києва та полонених.

РУХ ОПОРУ УКРАЇНЦІВ

Тотальний терор не залякав і не підкорив український народ.

Зростав народний рух опору:

1.Радянський партизанський рух:

–у 1941 - 1944 рр. на окупованій території діяли 60 партизанських з’єднань, майже 2

тис. загонів і груп, в яких налічувалося понад 600 тис. осіб;

–найвідоміші з’єднання С.Ковпака, А.Сабурова, М.Карнаухова, І.Чаплина,

–у 1942 р. були створені Центральний штаб партизанського руху і Український штаб партизанського руху, які координували дії загонів між собою і з регулярними частинами, що підняло ефективність дій партизанів;

–форми боротьби партизан - диверсії, напади на склади, військові частини,

пошкодження залізниць;

–партизани України вбили і поранили майже 500 тис. гітлерівців, пустили під укіс біля

5 тис. ешелонів з військами і технікою, знищили 1500 танків, понад 200 літаків і багато іншої техніки.

2.Український, націоналістичний партизанський рух (Українська повстанська армія

(УПА):

–формації УПА в 1944 р. налічували до 100 тис. воїнів;

–дії ОУН-УПА не можна оцінити повністю позитивно, бо вони вели боротьбу на два фронти – проти німецьких окупантів і проти радянських військ.

3.Підпільні організації і групи, в яких брали участь понад 100 тис. осіб, які займалися в основному агітаційно-пропагандистською роботою.

4.Саботування населенням “нових порядків” (відмова від праці, втечі, не виконання постанов окупаційної влади).

88

Але існували і люди, які не боролися проти окупантів:

1.Колабораціоністи: тисячі українців співпрацювали з фашистами, йшли до армії, служили поліцаями, старостами тощо. Все це не можна ніяк виправдати ідеологічним протиборством і уявляти як боротьбу з тоталітарним режимом.

2.Пасивна частина населення: не брала участь у боротьбі, терпіла новий окупаційний порядок, піклуючись лише про те, щоб вижити.

Враховуючи вищенаведене, рух опору навряд чи можна назвати всенародним.

Внесокмільйонів громадян України в перемогу:

люди працювали на військових заводах, добували вугілля, вирощували хліб;

мільйони осіб знаходилися в діючій армії та партизанських загонах;

науковці створювали наукові та технічні розробки, які застосовувалися у військовій техніці та медицині.

Цей вагомий внесок України визнав весь світ. Про це свідчить, зокрема, те, що Україна

серед 51 держави стала в 1945 р. фундатором і членом ООН.

ЕКОНОМІЧНІ І ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ

ВІЙНИ

Коли почалося звільнення території України від окупації, почалося і відродження народного господарства, колишньої політичної системи і в ціломувсіх сфер життєдіяльності.

Господарсько-організуючу роль відіграли заходи уряду:

–“Про невідкладні заходи щодо відбудови господарства в районах, звільнених від німецької окупації” (серпень 1943 р.),

–“Про першочергові заходи щодо відбудови вугільної промисловості Донбасу”

(жовтень 1943 р.),

–програму відбудовчих робіт затвердила VI сесія Верховної Ради України (1944 р.).

Оскільки йшла війна і поглинала основні кошти держави, головна надія в цей період покладалася на ентузіазм людей, які працювали на відбудові народногосподарських об’єктів,

міст у вільний від основної роботи час, безкоштовно, зі своїм реманентом. В сільському господарстві колгоспники практично не одержували ніякої плати за свою працю. В

народному господарстві працювали переважно чоловіки похилого віку, інваліди, жінки, діти.

Зусилля українського народу, допомога всіх народів Радянського Союзу дали

позитивні результати – на кінець війни народне господарство почало відроджуватися:

–видобуток вугілля досяг 43% рівня 1940 р.;

–у 1944 р. почали виплавляти метал металургійні заводи;

89

–у 1944 р. було відновлено використання 76% посівних площ;

–почали працювати заклади освіти, охорони здоров’я, науки, культури.

В Західній Україні активізувала збройну боротьбу проти радянської влади ОУН-УПА.

Отже, навіть коли у 1945 р. війна скінчилася, в Західній Україні тривала запекла боротьба військ НКВС та УПА.

Таким чином, напередодні і на початку війни була вирішена доля багатьох українських земель. Більшість з них була возз’єднана із Радянською Україною, а Закарпаття окупувала Угорщина.

Друга світова війна стала драматичною і, одночасно, героїчною сторінками в історії України. В 1941-1945 рр. війна між Радянським Союзом і Німеччиною була для українського народу Вітчизняною війною. Україна зробила великий внесок уперемогу над фашизмом.

На завершальному етапі війни в Україні розпочалися відбудова народного господарства та відновлення радянськоївлади. В Західній Україні продовжилася боротьба між радянською владою і ОУН-УПА.

9.3. Критерії засвоєння знань

За результатами вивчення даної теми Ви повинні РОЗУМІТИ роль українського народу у Другій світовій війні.

За результатами засвоєння даної теми Ви повинніЗНАТИ:

наслідки війни для України;

територіальні зміни, які відбулися у цей період та їх значення для українського

народу.

Повне засвоєння даної теми вимагає від Вас УМІННЯ:

визначити причини, характер та наслідки Другої світової та Великої Вітчизняної війн;

дати характеристику перебігу подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн.

9.4. Вихід теми в інші дисципліни

Дана тема використовується у курсі політології:

як ілюстрація політичних і національних конфліктів;

як характеристика міждержавних та міжнародних відносин.

Дана тема використовується та в 10 темі курсу історія України як характеристика початкового етап відбудови зруйнованого війною народного господарства.

90